У час, коли штучний інтелект робить рекламу більш персоналізованою та переконливою, практики усвідомленого споживання можуть допомогти користувачам зберегти контроль над ситуацією.
Штучний інтелект дедалі глибше інтегрується у різні сфери людського життя, зокрема в онлайн-шопінг. Якщо раніше мільйони людей бачили одне й те саме рекламне оголошення, то зараз ШІ допомагає компаніям визначати, що показати конкретному користувачу, й постійно коригує ці повідомлення з огляду на його онлайн-дії. Наприклад, користувач шукає в інтернеті кросівки певної моделі, а потім бачить рекламу схожого товару у стрічці в соцмережі. Переходить на сайт, а там ще пропонують короткотермінову знижку. Або ж безпосередньо на сайті маркетплейсу користувач додає до кошика певну річ, а потім система йому рекомендує пов’язані товари.
Звісно, в онлайн-торгівлі вже давно використовують персоналізовані рекомендації та обмежені за часом пропозиції, щоб схилити покупця до покупки. Однак ШІ дозволяє налаштовувати це набагато швидше та точніше. Відповідно часовий проміжок між моментом, коли у людини виникає бажання щось купити, і моментом, коли вона зупиняється подумати про доцільність цієї покупки, суттєво скорочується. Рекомендація з’являється в найвдаліший момент, часом разом зі знижкою чи попередженням, що товар «майже закінчився». Рішення, які раніше доводилося обмірковувати (наприклад, порівнювати ціни на різних сайтах), стають майже автоматичними.
І персоналізація вийде на ще вищий рівень, якщо компанії-розробники ШІ почнуть інтегрувати спонсорований контент у розмови користувачів з чатботами. Адже, як показав експеримент американських дослідників за участю 179 людей, багатьом складно розпізнавати таку рекламу. Учасники експерименту часто сприймали згадку бренду як корисну підказку або органічний контекст від асистента, а не як спонсорську інтеграцію.
Важливість усвідомленого споживання
Імпульсивні покупки, спровоковані ШІ й темними патернами, шкодять не лише сімейному бюджету, а й довкіллю. Кожна непотрібна покупка — це витрачені дарма ресурси на її виробництво, упакування та транспортування. Так, у Європі приблизно 20 % одягу, купленого онлайн, повертається продавцям. За оцінками Європейського агентства з охорони довкілля, в середньому третина поверненого одягу знищується.
У цьому контексті дедалі більше говорять про важливість усвідомленого споживання. Тобто перші ніж щось купувати, людина має обміркувати: їй справді потрібна ця річ чи це все ж вдало підкинута спокуса?
Старший викладач Кардіффського столичного університету Шарад Гупта (Sharad Gupta), який вивчає використання ШІ в маркетингу, розглядає три виміри усвідомленого споживання:
- людина помічає, що впливає на її рішення щодо покупки;
- їй не байдуже, як її рішення щодо покупок впливають на неї саму, суспільство та довкілля;
- вона усвідомлює, коли вже достатньо.
Це не означає, що потрібно медитувати перед тим, як придбати умовні кросівки. Гупта посилається на американську психологиню Еллен Лангер, для якої усвідомленість — це активне спостереження людини за тим, що відбувається навколо неї, та перегляд своїх звичних автоматичних дій.
У контексті онлайн-шопінгу це означає перервати автоматичний процес купівлі. Перш ніж придбати щось незаплановане, краще запитати себе: «Чи я хотів(ла) це ще до того, як побачив(ла) рекомендацію?», «Яку саме потребу я насправді задовольню?», «Як часто я цим користуватимуся?».
Також Шарад Гупта радить користувачам створювати для себе штучні перешкоди під час онлайн-шопінгу. Наприклад:
- Залишити товар у кошику на ніч, а не купувати відразу.
- Вимкнути сповіщення від застосунків магазинів.
- Видалити збережені платіжні дані.
- Купувати за заздалегідь складеним списком, а не гортати нескінченну стрічку рекомендацій.
- Перевіряти, чи не є рекомендація спонсорованою, та порівнювати її з альтернативами поза межами платформи, яка надає цю пропозицію.
Однак, на думку Гупти, не можна покладати весь тягар захисту від алгоритмів ШІ лише на покупців. У міру того, як маркетинг на основі ШІ стає дедалі досконалішим, платформи мають спрощувати розрізнення реклами від звичайних порад, пояснювати користувачам, чому їм показують ті чи інші рекомендації, та не грати на людських вразливостях.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Зображення: Shutter Speed / Unsplash