Кількість застосунків в популярних онлайн-магазинах суттєво зросла за останнє десятиріччя, але це не зіграло на руку пересічним користувачам.
Напевно, останні роки багато хто стикався з ситуацією, коли треба терміново завантажити застосунок певної компанії, аби скористатися її послугою, яка не доступна ні офлайн, ні на сайті компанії, ні в телефонному режимі. Наприклад, коли треба подати якусь заявку в державні структури, отримати деякі медичні послуги або підтвердити свою особу. Після цього застосунок або видаляють, або надалі тримають на всяк випадок на пристрої. Але загалом користувачі, особливо старшого віку, можуть почуватися некомфортно, коли їх залишають без альтернативи.
Багато в чому це наслідок самого успіху мобільних застосунків: вони стали невід’ємною частиною нашого повсякдення й у чомусь справді зробили наше життя зручнішим. Але таке проникнення мобільних застосунків в усі аспекти нашого життя таїть в собі певні проблеми, вважають Дана Маккей та Джордж Бьюкенен, викладачі Мельбурнського королівського технологічного інституту. У статті для The Conversation вони розмірковують, чим це загрожує та як можна виправити цю ситуацію.
Раптове зростання
App Store та Android Market (нині відомий як Google Play), найбільші онлайн-магазини застосунків, запрацювали наприкінці 2000-х років. Перший на момент запуску пропонував понад 500 застосунків, другий — приблизно 2300. До 2013 року кількість застосунків в обох зросла до мільйона. Станом на липень 2026-го в App Store нараховується орієнтовно понад 2,1 мільйона ігрових та неігрових застосунків, а в Google Play — майже три мільйони.
У перші роки існування смартфонів розробка застосунків була дорогою та трудомісткою справою, тому створювали їх тільки тоді, коли бачили економічний зиск з цього та реальну потребу споживачів. Однак сьогодні навіть новачок за допомогою спеціальних платформ та інструментів генеративного штучного інтелекту може за лічені години створювати застосунки для найрізноманітніших цілей. Відповідно це сприяє стрімкому зростанню кількості додатків.
Магазини, фітнес-клуби, банки також наполягають на тому, щоб ви користувалися їхніми застосунками для доступу до певних послуг. Організації у цьому зацікавлені, оскільки так вони можуть збирати більше персональних даних, наприклад, про місцезнаходження людини. Ці дані компанія за бажання може монетизувати.
Проблеми з пам’яттю на телефоні
Коли онлайн-магазин пропонує вам дуже багато застосунків на будь-який ваш запит, наприклад, для здоров’я або подорожі, дуже складно визначити, який із них якнайкраще відповідає вашим індивідуальним потребам і чи варто за якийсь із них платити.
До того ж на телефоні легко накопичуються десятки додатків, які рідко використовуються. Наприклад, людині доводиться завантажити застосунок, щоб отримати доступ до громадської шафки в бібліотеці, якою скористається лише раз. Це не тільки захаращує екран і ускладнює пошук потрібного застосунку, а й займає цінний простір у пам’яті пристрою. Зрештою, кожен із цих застосунків може збирати дані, привертати нашу увагу або розряджати акумулятор телефону.
Що мають зробити магазини застосунків?
На думку авторів, онлайн-магазини застосунків могли б частково розв’язати цю проблему, якби дали змогу користувачам фільтрувати результати пошуків за рейтингом, способом оплати або функціоналом — наприклад, за тим, які дозволи вимагає застосунок, або за тим, які види активності можна реєструвати за допомогою фітнес-застосунку.
Також магазини могли б вимагати від розробників чіткіше описувати свої застосунки, зокрема, щодо споживання заряду акумулятора, дозволів та механізмів монетизації. Це дозволило б користувачам ухвалювати більш обґрунтовані рішення.
Застосунків та телефоні так багато, що часом важко знайти потрібний, особливо з огляду на те, що вони часом змінюють назву чи іконки. Автори вважають, що тут можуть допомогти альтернативні способи впорядкування застосунків на екрані, наприклад, об’єднання їх в групи. Так само можуть стати в пригоді підказки щодо видалення застосунків, якими власник пристрою більше не користується.
«Доки магазини застосунків не вирішать нам допомогти, можливо, нам доведеться допомагати собі самим: сортувати застосунки та видаляти те, що нам не потрібно, — таким чином звільняючи місце на екранах, у наших думках і в нашому житті», — резюмують Дана Маккей та Джордж Бьюкенен.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Przemyslaw Marczynski / Unsplash