Важливо підштовхувати людей самотужки виявляти закономірності при перегляді справжніх фото та зображень, згенерованих ШІ, а не давати прямі інструкції.
Багатьом складно розпізнавати зображення людей, згенеровані штучним інтелектом. Ба більше, деякі підробки видаються більш реальними, ніж фото реальних людей. Попри це, як показують дослідження, люди надмірно впевнені у своїй здатності розпізнавати обличчя, створені ШІ, причому найвпевненіші припускаються найбільше помилок.
Покладатися повністю на детектори дипфейків теж не можна: вони не можуть докладно пояснити, чому дійшли того чи іншого висновку, та й загалом працюють недосконало. Деякі з них можна обдурити, якщо, наприклад, змінити формат зображення з png на jpg.
Однак більшість можна навчити розпізнавати зображення людей, згенеровані ШІ, до того ж дуже швидко — приблизно за годину. У цьому переконалася група австралійських та канадських вчених під час свого дослідження. Його результати були опубліковані у міждисциплінарному науковому журналі PNAS.
Чим ШІ-обличчя відрізняються від людських?
Австралійська частина команди у ході попереднього дослідження встановила, що обличчя, згенеровані ШІ, є більш симетричними, пропорційними та привабливими, ніж людські. Але вони менш виразні, менш самобутні та запам’ятовуються гірше. Простіше кажучи, ШІ генерує усереднені обличчя.
За спостереженнями дослідників, люди можуть точно оцінювати ці ознаки, але часто неправильно їх тлумачать. Наприклад, вважають, що обличчя, які виглядають трохи дивно, згенерував ШІ, хоча насправді саме людські обличчя частіше мають якісь незвичайні риси.

Утім, дослідники виявили суперрозпізнавачів — людей, які інтуїтивно розрізняють справжні та фейкові обличчя, оскільки чутливі до гіперсередніх рис останніх. Вчених зацікавило, чи можуть інші, які не належать до суперрозпізнавачів, розвинути цю здатність.
Що показало дослідження?
Перший експеримент провели в лабораторії при Австралійському національному університеті. 45 учасникам дали переглянути приблизно сто облич, вказавши, яке із них згенероване ШІ, а яке — людське. Респонденти мали оцінити ці обличчя за шістьма ознаками:
- Наскільки це обличчя є симетричним?
- Наскільки вона пропорційне?
- Наскільки воно привабливе?
- Наскільки добре воно запам’ятовується?
- Наскільки вони виразне?
- Наскільки воно унікальне?
Дослідники не пояснювали учасникам, як ці ознаки можуть допомогти їм відрізнити обличчя, згенероване ШІ, від справжнього — вони мали розібратися в цьому самостійно.
Вчені перевіряли здатність учасників розрізняти штучні та реальні зображення до та після тренінгу. Наприклад, у ході одного з тестів учасникам показували три обличчя — два людські та одне згенероване — і просили визначити роботу ШІ. Середня точність відповідей у цьому завданні зросла з 47 % до навчання до 80 % після нього.

Усі учасники після тренування стали краще розпізнавати зображення людей, згенеровані ШІ, а дехто відповідав правильно майже у 100% випадків. До того ж учасники стали швидше та впевненіше визначати правильний варіант.
Такий же експеримент потім провели у лабораторії Different Minds Lab при Університеті Вікторії за участю канадських респондентів. Результати тренінгу були настільки ж переконливими, що і в австралійському експерименті.
Дослідники відзначають, що онлайн-тренінг за ефективністю не поступався офлайн-навчанню.
Однак вони застерігають: ефективність їхнього тренінгу ще не свідчить про те, що проблема із розпізнаванням ШІ-облич розв’язана. Зображення людей для свого експерименту дослідники генерували за допомогою нейромережі StyleGAN3. Наразі це один із генераторів, які створюють найбільш реалістичні зображення людей. Та все ж технології ШІ стрімко розвивається. Окрім того, існує багато інших генераторів. Дослідники не знають напевне, чи даватиме навчання такі ж хороші результати, якщо обличчя генеруватиме інша модель, а навчальні зображення оновлять відповідно до тих ознак, які простежуватимуться в обличчях, згенерованих цією моделлю. Також невідомо, чи зберігатиметься ефективність навчання з часом та чи буде воно ефективним для різних вікових груп, в тому числі для людей старшого віку та дітей.
Якщо ви хочете навчитися краще розпізнавати обличчя, згенеровані ШІ, автори дослідження рекомендують переглядати багато прикладів такого контенту. Знайти їх можна на сайтах Which Face Is Real або This Person Does Not Exist.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).