Просвітницькі відео журналісти створили завдяки участі у вечірній школі [Re]Inforce з медіа- та інформаційної грамотності, яку організував Український інститут медіа та комунікації за підтримки ЮНЕСКО та уряду Японії.
У складних умовах війни журналістам доводиться посилено перевіряти інформацію, зокрема згенеровану ШІ, розвінчувати російські фейки, працювати з людьми, які пережили травмувальні події. А оскільки на війні постійно щось змінюється, редакції мають час від часу оновлювати знання. Щоб допомогти з цим, УІМК три місяці проводив вечірню школу [Re]Inforce з медіа- та інформаційної грамотності. За цей час навчання пройшли три групи, до яких входили журналісти з регіональних медіа. Досвідчені тренерки розповідали учасникам про гендерну дезінформацію, штучний інтелект, висвітлення чутливих тем, перевірку джерел та ін. Під час навчання кожен учасник тренінгу мав створити коротке відео для YouTube на тему медіа та інформаційної грамотності. У кожній групі було обрано авторів п’ятьох найкращих роликів.
Презентуємо ролики учасників третьої групи вечірньої школи [Re]Inforce.
Як не втратити гроші на роботі в інтернеті
Лише за квітень 2025 року жителі Житомирщини, які довірилися шахрайським пропозиціям з онлайн-заробітку, втратили шість мільйонів гривень, каже Надія Назарук, спеціальна кореспондентка «Суспільне Житомир». Такі дані вона отримала за запитом від управління Нацполіції в області, коли готувала сюжет про жительку Житомирщини, яку «працедавці» ошукали приблизно на дві тисячі гривень, а її знайому — на суму до 200 тисяч гривень. Вразившись статистикою, Надія вирішила зняти для вечірньої школи ролик про те, як убезпечитися від шахраїв під час пошуків роботи. За коментарем журналістка звернулася до експерта у сфері інформаційної безпеки Романа Черниша.
Він радить:
- Критично ставитися до оголошень, де обіцяють великі суми за прості дії.
- Перевіряти працедавців. Можна ввести в пошуковик ті дані, які працедавець надає про себе в оголошенні: номер телефону, прізвище та ім’я фізичної особи або найменування юридичної, інші координати. Ймовірно, так вдасться знайти об’єктивні відгуки на працедавця.
Надія часто працює над чутливими темами, зокрема спілкується із родинами загиблих або безвісти зниклих військовослужбовців, а також із колишніми військовополоненими. Часом під час таких розмов виникають певні психологічні бар’єри. «Боїшся не те щось сказати, аби не затриґерити людину, не завдати їй болю. Тож лекція Євгенії Подобної про висвітлення чутливих тем стала знахідкою для мене. Лекторка навела приклади з власного досвіду, з деякими з озвучених ситуацій я ще не стикалася. Такі історії допомогли побачити прогалини у власних знаннях і розробити зручний фреймворк для подальшої роботи», — розповідає Надія.
Також завдяки вечірній школі журналістка закріпила знання про відповідальне використання штучного інтелекту в журналістиці. Наразі Надія застосовує його для нескладних, але часозатратних завдань, як-от розшифрування інтерв’ю чи структурування сценарію. У цьому їй стають в пригоді транскрибатор Turboscribe та чатбот Gemini від Google. «Іноді за допомогою ШІ деякі готові матеріали перевіряю на дотримання журналістських стандартів. З такими запитами непогано працює Perplexity. Втім він, як мені здається, не завжди розуміє певні локальні проблеми чи підтексти, тож у цьому плані ШІ не замінить добру редакторську вичитку. Щоправда, дещо її спростить — через виправлення дрібних орфографічних чи пунктуаційних помилок», — каже Надія.
Як не задонатити шахраю
До великої війни Віра Лапа понад 20 років працювала у сфері психології: проводила консультації, викладала, писала наукові статті. У 2019-му стала кандидаткою психологічних наук. Після повномасштабного вторгнення Віра переїхала із Запоріжжя до Городка на Хмельниччині. Шукаючи на новому місці роботу, натрапила на оголошення Городоцького телерадіопресцентру. Наважилась спробувати свої сили у новій для себе професії — і залишилась. До того ж досвід психолога виявився помічним у роботі: в інтерв’ю, підготовці матеріалів, розумінні контекстів. Віра каже, що зараз почувається на своєму місці. І додає: «Журналістика для мене — не просто новий етап, а нове життя, до якого я неочікувано, але щиро прикипіла».
У 2023-му Віра разом з командою, пройшовши тренінги з медіаграмотності від IDEM та українських партнерів, почала активно займатися цим напрямом в Городоцькій громаді. Редакція створила серію відеоподкастів на тему медіаграмотності, гостями яких стали школярі, педагоги, журналісти, представники ТЦК, та регулярно висвітлює цю тему в ефірі Городоцького радіо. У співпраці з місцевим музеєм медіа організувало віртуальну виставку «За лаштунками реальності» (мета проєкту, який розробили «Європейський Інститут Чорнобиля» та «Нота Єнота» за підтримки IREX, — допомогти дітям навчитися виявляти фейки, аналізувати новини та критично мислити в умовах інформаційної війни. Долучитися до цього проєкту та організувати виставку у себе може будь-яка школа чи університет — ред.). Сама Віра також проводила тренінги з медіаграмотності для учнів ліцеїв та спільноти переселенців.
У фінальному ролику для вечірньої школи журналістка на прикладі історії із місцевої групи розповідає, як розпізнати шахрайський збір коштів у соцмережах. Зокрема, Віра радить:
- Оглянути профіль користувача. Сторінка створена умовно вчора? Немає дописів? Це підозріло.
- Перевірити інформацію. Якщо немає підтверджувальних медичних довідок, документів, це теж свідчить, що щось не так.
- Погуглити номер картки, на яку просять задонатити. Часом виявляється, що шахраїв уже хтось викрив.
У редакції приділяють темі благодійності значну увагу. «Цієї зими ми провели онлайн-анкетування городоччан, які донатять. Досліджували, що впливає на їхню довіру до волонтерів та організацій, які проводять збори коштів на ЗСУ. З’ясували: з одного боку, люди вважають важливою прозорість і звітність, а з іншого — багато хто не перевіряє, чи насправді гроші дійшли до адресатів. Люди хочуть допомагати, але не завжди готові витрачати час на перевірку — і цим користуються шахраї», — розповідає Віра.
Під час навчання у вечірній школі журналістка поставила собі за мету розібратися в понятті гендерної дезінформації (цій темі була присвячено одне із занять), оскільки намагається дотримуватись принципів гендерної рівності як у роботі, так і в житті. «Зараз розумію, що термін гендерної дезінформації охоплює не лише дискримінацію, а й цілеспрямоване викривлення інформації на ґрунті статі. Проте знань поки що бракує — іноді ще плутаю ці поняття. Тому вивчаю далі і, ймовірно, заглиблюся в цю тему», — каже Віра.
Як безпечно спілкуватися у месенджерах
У фінальному ролику для вечірньої школи Єгор Митник, відеомейкер, кореспондент медіа про Західний Донбас «Степ», розповів, як захистити свої чати та дані в месенджері. Зокрема, у відео звучать такі рекомендації:
- Налаштуйте приватність (контролюйте, хто може бачити ваш номер, статус, фото).
- Вимкніть автозавантаження медіа. Це дозволить зекономити місце на пристрої та уникнути небажаних файлів.
- Застосовуйте наскрізне шифрування: тільки ви і співрозмовник бачитимете чат.
За словами Єгора, багато людей не замислюються про ризики у використанні звичних застосунків. «Вміння захистити свою переписку та дані важливе для кожного, а не лише для журналістів, особливо в умовах війни, — зазначає медійник.
Робота над роликом зайняла приблизно два дні. Єгор каже, що найбільше часу витратив на відеозйомку, бо дуже рідко буває в кадрі.
З вечірньої школи Єгор відзначив користь занять про виявлення фейків та гендерну дезінформацію. Також дуже актуальною була тема про етичне використання ШІ. У роботі його Єгор поки використовує нечасто. В основному звертається до ШІ для саморозвитку: розібратися в якійсь складній темі, знайти нові ідеї або подивитися на щось під іншим кутом.
Як розпізнати фішингову схему
Юлія Шабля — головна редакторка видання «Вісті Плюс» (Полтавський район однойменної області), яке, як і багато регіональних медіа, стикається зараз з низкою інформаційних викликів: поширенням неперевіреної інформації про надзвичайні події у місцевих групах, публікацією анонімних повідомлень, відео з маніпулятивними чи провокаційними тезами (наприклад, про мобілізацію). «Після масових обстрілів центрів комплектування на Полтавщині у телеграм-каналах почали поширюватися ворожі вкиди: мовляв, так цим людоловам і треба, більше нікого не ловитимуть. Телеграм завалюють дискредитаційним інформаційним сміттям, щоб посіяти страх, сумніви й розпач в українців. Боротися з таким явищем дуже важко», — каже Юлія.
Також вона зауважує, що в медіапросторі Полтавщини поширюються проросійські наративи «під локальним соусом», наприклад, через суперечки навколо імперських пам’яток (пам’ятник Петру І, Пушкіну). Своєю чергою «Вісті Плюс» веде рубрику «Історичний фронт», у якій історики розвінчують російські міфи, розповідають про українців, які відіграли важливу роль у становленні України як незалежної держави, каже Юлія.
За її словами, люди часто не розрізняють офіційні джерела й анонімні телеграм-канали і можуть поширювати дезінформацію. Є й інша загроза в телеграмі — фішингові посилання, через які людина може втратити доступ до акаунту. А в цьому месенджері його важче відновити, ніж в інших соцмережах. Саме цій темі Юлія присвятила фінальний ролик для вечірньої школи. «Останнім часом почастішали випадки, коли користувачів просять “проголосувати за знайомого, друга, доньку в конкурсі”. Люди охоче допомагають, не замислюючись, що переходять на підроблений сайт, вводять дані і втрачають контроль над акаунтом. Ця тема не лише технічна, а й емоційно чутлива: шахраї грають на довірі, дружбі, співчутті. Саме тому ми вважаємо цю тему вартою уваги», — пояснює Юлія.
У відео вона розповідає, як не дати шахраям доступ до свого акаунта. Ось кілька порад:
- Увімкніть двофакторну аутентифікацію.
- Якщо вам у месенджері прийшло повідомлення із закликом «Проголосуй», перепитайте у людину напряму, чи це точно надіслала вона.
Окрім Юлії, у ролику знімалася SMM-ниця та контент-креаторка Лілія Рудецька. Вона зіграла дівчину, яка на прохання «подруги Ірки» підтримала «її доньку», хоча до повідомлення в телеграмі взагалі не знала про її існування. «Кожну з нас, як і багатьох наших друзів, у свій час намагалися зламати подібні шахраї. Саме тому в синергії ми вигадали сценарій, відзняли матеріал і створили ролик, який має допомогти людям не потрапити на гачок кібернегідників», — каже Юлія.
Вона зазначає, що її очікування від навчання у вечірній школі справдилися: «Я тепер краще розумію, як ефективно шукати та перевіряти джерела інформації, зокрема в умовах великого інформаційного хаосу. Практичні поради, кейси й вправи допомогли систематизувати знання, які тепер застосовую у роботі».
Особливо цінним Юлія вважає для себе лекцію про висвітлення чутливих тем: «Цей досвід уже вплинув на мій підхід до створення контенту — більше уваги до контексту, точності, безпеки та поваги до героїв матеріалів».
Як дезінформація через ШІ маскується під правду
У фінальному ролику для вечірньої школи Ірина Синельник, кореспондентка «Чернігівської Медіа Групи», застерігає не довіряти дезінформаційній мережі Pravda, яка маскується під новинні сайти. Насправді вона дублює багатьма іноземними мовами матеріали російських пропагандистських ресурсів, а одна з її основних цілей — заражати дезінформацією західні ШІ-чатботи (тобто коли чатботу надходитимуть запити, що частково збігаються з проросійським наративом, то він посилатиметься на цю мережу — ред.), розповідає Ірина. Тож у ролику вона радить критично ставитися до джерел, які пропонують ChatGPT та інші подібні сервіси.
За словами Ірини, робота над роликом зайняла приблизно два дні. «Ролі у відео зіграли мої колеги — журналісти Тетяна Красельникова з Кременчука та Володимир Мартинов з Луганщини, з якими ми беремо участь в міжнародній програмі захисту українських журналістів “Резиденція в Косово”, що втілюється Асоціацією журналістів Косова і НСЖУ за підтримки уряду Косова та Європейського центру свободи преси і медіа. Тетяна дуже допомогла з монтажем ролика», — розповідає Ірина.
Сама журналістка стала однією із мішеней іншої російської дезінформаційної кампанії — Doppelgänger, в межах якої пропагандисти публікували фейки на підроблених версіях відомих медіа. «Було до десяти публікацій нібито від УНІАН (Ірина також працює власною кореспонденткою цього інформагентства — ред,), що поширювали російські наративи. Російська пропагандистська машина пристосовується до нових обставин і використовує новітні технології для просування в світі свого порядку денного», — каже Ірина.
З огляду на це, учасниця вечірньої школи особливо цінними вважає лекції про дезінформацію та інструменти ШІ. Отримані знання збирається використовувати в роботі. Загалом Ірина переконана, що в умовах війни журналісти теж мають долучатися до протидії російській дезінформації. «Наша редакція, до прикладу, розповідає аудиторії про поширені схеми маніпуляцій та обману, в тому числі й створені за допомогою ШІ. Крім цього, періодично наші журналісти роблять огляд російських фейків, особливо тих, що стосуються Чернігівщини», — розповідає Ірина.
Відео учасників першої та другої груп ви можете переглянути тут і тут.
Фото надані учасниками