В Україні можуть знову скасувати державну підсумкову атестацію випускників шкіл у формі зовнішнього незалежного оцінювання у зв’язку з пандемією. Наприкінці березня 2021 року парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій повернувся до минулорічного досвіду. Якщо за законопроєкт проголосує ВР, ЗНО складатимуть лише учні, які планують вступати у вищі навчальні заклади, а інші випускники шкіл зможуть отримати документи про повну загальну середню освіту, не відвідавши пункти тестування.
Паралельно з цими подіями колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук підняв у соцмережах дискусію стосовно токсичності зовнішнього незалежного оцінювання. Мовляв, підготовка до ЗНО стала основною в освітньому процесі, бо школи орієнтуються на рейтинги, ЗНО треба відділити від Державної підсумкової атестації (ДПА) і взагалі від школи, а технологія проведення такого виду оцінювання знань учнів потребує негайних змін.
Допис набрав 1,5 тисячі поширень. Редакція Академії викладачів журналістики вважає такі думки суперечливими і вирішила розпитати експертів про важливість та ефективність ЗНО.
Не лише антикорупційний ефект
Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та міністр освіти і науки України (2014-2016) Сергій Квіт нагадує, що формально ЗНО впроваджувалося Указом Президента України з метою боротьби з корупцією на підставі позитивного досвіду Національного університету «Києво-Могилянська академія»:
«Для самої Могилянки власне вступне тестування, яке було набагато вимогливішим у порівнянні з тим, що запроваджувалося на національному рівні, слугувало насамперед засобом відбору власного контингенту студентів. Антикорупційний ефект був похідним, однак саме він викликав довіру суспільства до зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО, за визначенням, не прив’язується до інституцій. Воно організовується за межами шкіл та університетів і виступає тимчасовим інструментом, який дозволяє виграти час для проведення освітніх реформ».
За словами Сергія Квіта, лише належне реформування шкіл зробить їх самодостатніми і незалежними від рейтингів:
«Так, репетиторство, зосередженість на предметах ЗНО — за ці роки завжди були проблемою. Але все одно ЗНО відіграє велику позитивну роль. Якісь неформальні рейтинги шкіл будуть існувати. Якщо ж наші школи справді так залежать від рейтингів успішності в ЗНО, це означає, що вони недостатньо самодостатні. Реформи, пов’язані з впровадженням Нової української школи, підсиленої політикою децентралізації, роблять їх більш зосередженими на власних завданнях. Водночас, ЗНО не може розглядатися лише в контексті взаємодії із середньою освітою, адже від нього багато в чому залежить вища освіта».
Зараз в Україні понад 1200 закладів вищої освіти. Тут реалізується концепція всебічної університетської автономії. Внаслідок проведення необхідних реформ їхня кількість значно зменшиться, а якість навпаки — підвищиться. Так само, і вплив ЗНО на вступ до університетів буде зменшуватися по мірі того, як зростатиме їхня якість, — вважає голова НАЗЯВО:
«Наступним кроком у реформуванні закладів вищої освіти повинно стати запровадження повної фінансової автономії. Поки цього не буде зроблено, вони не зможуть капіталізувати свої академічні здобутки, а репутаційний капітал не буде розглядатися в якості головного ресурсу для розвитку. Тому не буде якісних змін, у тому числі, і в управлінні університетами».
Сергій Квіт припускає, що, можна ліквідувати таку ланку як ДПА:
«ЗНО повинно стати підсумковою атестацією у школах. А кількість предметів можна збільшити».
Спрощення вступної кампанії
Віцепрезидент із бакалаврських програм Київської школи економіки, колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний впевнений, що ЗНО спростило процес вступу, як випускникам, так і університетам:
«ЗНО забезпечило не просто відсутність корупції і справедливий вступ на бакалаврат. Воно розширило вибір вступників. Раніше іспит треба було складати в кожному окремо взятому університеті. Електронне подання заяв, широкий конкурс, адресне розміщення бюджетних місць за результатами ЗНО — це в комплексі дало набагато зручнішу вступну кампанію для самих абітурієнтів. Також це спростило вступну кампанію університетам. Їм не треба тримати безліч людей в екзаменаційній комісії, як це було 15 років тому.
Знову ж таки, повернемося до тої самої епідемії. Якщо б ми проводили вступні іспити всередині університетів, який був би контроль за дотриманням епідеміологічних заходів? Ми маємо ЗНО, під час якого вам треба прийти недалеко від свого місця проживання і вас контролюють на кожному кроці. І уявіть, що замість цього треба би було їхати фізично в університети в різних містах і складати там іспити».
Єгор Стадний погоджується з тим, що технологію ЗНО треба покращувати, але це неможливо зробити без реформування самої шкільної програми:
«Те, що автомобілі недосконалі, не означає, що ми маємо повернутися до воза з конем. Ми маємо вдосконалювати автомобілі, маємо знижувати викиди вуглекислого газу, переходити до електромобілів. Тут так само. Ми маємо інвестувати в ЗНО. Інвестувати в якість тестових завдань. Але спочатку змінюється програма, бо ЗНО — це інструмент для вимірювання досягнення саме програми. Слава богу, в нас є стандарти початкової та базової шкіл, далі будемо чекати стандарти старшої школи. І після того на основі стандартів та шкільних програм розробляється програма ЗНО».
Відділення ДПА від ЗНО Єгор Стадний вважає недоцільним, бо це негативно впливатиме на загальну підготовку випускників, послабить її.
«Окремим представникам коледжів, технікумів та професійно-технічних закладів ще з самого початку дуже не подобалося запровадження ДПА у формі ЗНО. Їхні учні показують низькі результати, а раніше, коли ДПА проводилось в середині їхнього закладу, вони складали ДПА без проблем».
Людей, які зацікавлені в тому, щоб ДПА не відбулося у формі ЗНО — дуже багато, говорить експерт:
«Всі вони в унісон будуть проводити аргументацію про те, що це небезпечно проводити. Якщо подивитися суто з епідемічної точки зору, я, як людина, яка минулого року мала пряме відношення до проведення ЗНО, можу сказати, що ЗНО є найбільш контрольованим масовим заходом з точки зору дотримання маскового режиму, фізичного дистанціювання, не скупчення людей в окремих місцях. Якби ми порівняли людей в маршрутках, і людей на ЗНО, то людей в маршрутках ніхто не контролює, на відміну від ЗНО. Але маршрутки чомусь їздять, а ДПА у формі ЗНО скасовують, пояснюючи це протидією коронавірусу».
Неминучість вибірковості в 11 класі
Ірина Чернилевська, директорка київської гімназії № 179, погоджується з тезою, що рейтинги тиснуть на адміністрації шкіл та вчителів:
«Неправильно ставити рейтинги. Є заклади, які навмисно викидають дітей, бо це ж буде поганий показник. Або навчається дитина з інвалідністю, у якої вражені певні функції і вона на ЗНО показує початковий рівень. У нас навіть для дітей з дислексією немає окремої норми для визначення грамотності… все за загальним принципом. За кордоном для цих дітей розроблені спеціальні завдання. В нас же такі діти “поблажок” не мають».
На думку директорки, глибока зосередженість випускників на предметах, з яких вони здаватимуть ЗНО — неминуча:
«ЗНО стає воротами, визначає компетентності, які сформувала дитина. Але не за останній рік, а підсумовує, наскільки дитина володіє усім матеріалом.
Тут ми втрапляємо в такі лещата, що діти в 11 класі обирають собі 3-4 магістральні предмети, і інші предмети вважають, що їм, умовно кажучи, непотрібні. На цьому шляху вже зараз ми повинні підготувати батьків, що середня освіта, з переходом на профільну старшу школу, закінчується на рівні 9 класу. І, обираючи профіль, ми вже потім вивчаємо в математичному класі, умовно, 9 годин математики. Це години життя дитини. Їх треба десь взяти, значить, ущільнюються години інших предметів. І може не треба від цього впадати в істерику. А чесно наважитись і сказати про це».
Ірина Чернилевська ставиться з розумінням до того, що ЗНО не відокремлене від школи з метою економії державних коштів (на приміщеннях, персоналі, навчанні учасників процесу). Проте, на її думку, при цьому не враховуються інтереси інших учнів.
«У нас в Голосіївському районі створено 6 пунктів. З одного боку, ми вже вивчили процедуру, чітко знаємо, які виклики можуть бути. Ми є підготовленим ресурсом. Але, якщо ЗНО розпочинається до завершення основного часу освітнього процесу, то всі учні мого закладу страждають. Через те, що під час ЗНО заклад працює як пункт тестування, і всі уроки йдуть або в другій половині дня, або взагалі відбувається ущільнення матеріалу. Якщо освітній процес нам щиро важливий для всіх його учасників, а не тільки 11 класів, то варто ставити процедуру ЗНО після завершення освітнього року».
До того ж, за словами директорки гімназії, цього року графік сесій ЗНО-ДПА складений без врахування нового Санітарного регламенту.
«Бо там основна кількість предметів виставлена саме на понеділок, на п’ятницю, на ті дні, які визначені Санітарним регламентом небажаними навіть для контрольних робіт і ДПА, як дні, які мають найнижчий рівень розумової активності. Коли в понеділок діти ще не увійшли в освітній процес, а у п’ятницю вони вже на межі перевантаження».
Цього року основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться у п’ятницю, 21 травня.
Фото: фейсбук-профілі Сергія Квіта, Єгора Стадного та Ірини Чернилевської