Дедалі більше розмиватимуться межі між інформацією та розвагами, а користувачі потребуватимуть добре модерованих онлайн-просторів.
Щороку NiemanLab цікавиться у журналістів, дослідників та медіаекспертів, які зміни можуть відбутися у сфері у найближчий рік. Опитані у своїх прогнозах на 2025 рік здебільшого згадують штучний інтелект та Трампа. Власне цьогоріч багато передбачень актуальні саме для американського контексту й нерідко обмежуються вузькою галуззю, у якій працює той чи інший опитаний. Однак редакція JTA із цього різноманіття думок знайшла речі, які можуть стосуватися й нас.
Інфлуенсери стають журналістами
Згідно з результатами дослідження Pew Research Center за листопад 2024 року, 21 % опитаних в США покладаються на інфлюенсерів у пошуку інформації. Багато хто з цих респондентів стверджує, що блогери «допомогли їм краще зрозуміти поточні події та громадянські питання». І для цього контентмейкерам необов’язково висвітлювати суто суспільно-політичні теми. Джессіка Меддокс (Jessica Maddox), співдиректорка Офісу політики, комунікації та медіа в Університеті Алабами, пояснює це на прикладі одного із найпопулярніших в США подкасту The Joe Rogan Experience, який веде стендап-комік Джо Роган (до речі, у листопаді 2024-го він накинувся із лайкою на Володимира Зеленського та розкритикував Джо Байдена за дії, які буцімто можуть спровокувати «третю світову війну»): «Більшість тригодинних випусків Рогана не є відверто політичними. Він зі своєю аудиторією жартує, курить марихуану, а потім, можливо, починає розмірковувати про свій скептицизм щодо вакцин, або про те, що не має стежити, чи вживає він чутливу лексику у власному подкасті. Звичайно, Роган запрошує політиків і суперечливих діячів, але він здебільшого пропонує своїй аудиторії — молодим чоловікам — місце, де вони можуть відчути себе сміливими. Роган є інфлюенсером, і він насамперед впливає на стиль життя — і якщо політична інформація приходить разом з цим, то так тому і бути».
Так само і блогери, які обирають вести домашнє господарство замість побудови кар’єри або пропагують «тиху розкіш», продають не просто спосіб життя, його естетику, а й переконання, практики та інформацію, які з ним пов’язані, каже Джессіка.
«Незалежно від того, чи це довгий контент, як подкаст Джо Рогана, чи короткі відео в TikTok, де інфлюенсери роблять макіяж або виробляють хліб з нуля, обговорюючи політичні питання, невимушений, інтимний стиль спілкування дає людям відчуття, що їх бачать, навіть якщо контент спрямований на маси. Ось чому нещодавній рефрен “знайти лівого Рогана” є недалекоглядним. Джо Роган — це симптом зміни медіасистем, а не першопричина», — вважає Джессіка.
На її думку, треба зважати, що межі між розвагами та інформацією розмиваються дедалі швидше. «Журналісти є інфлюенсерами, а інфлюенсери — журналістами, але якщо це важко прийняти, подумайте про них [інфлуенсерів] як про авторів публіцистичних статей або культурних оглядачів. Творці контенту та інфлюенсери — це шлях до інформації та ідей, і в умовах нашого нестабільного політичного та медійного ландшафту аудиторії складно пройти повз них», — додає Джессіка.
Підписники змінюватимуть медіазвички
Нерідко журналісти запускають власні проєкти (платні розсилки, подкасти, які доступні через підписку на Patreon, сторінки у соцмережах), коли відчувають, що їм затісно в редакційних рамках, або коли їм потрібен запасний план на випадок скорочення на основній роботі. У 2025 році в авторів такого контенту знизиться кількість підписників, припускає Джоанна МакНіл (Joanne McNeil), авторка книг про технології (останню — Wrong way / «Неправильний шлях» — американське видання New Yorker назвало книгою 2023 року). За її словами, можливо, комусь з журналістів вдасться зберегти кількість підписників у соцмережах, але буде важко сказати, скільки із них справді звертатимуть увагу на автора та його дописи.
Масові відписки від контенту необов’язково свідчитимуть про його низьку якість. Джоанна думає, що причина більш глобальна: «… сам інтернет зараз переповнений халтурним контентом, згенерованим штучним інтелектом або іншим чином, і зусилля, спрямовані на його фільтрування, вже не окупаються для читачів і слухачів так, як раніше».
Джоанна поки не знає, куди підуть ці користувачі. Можливо, у цифровому світі виникне якась особлива річ.
Тенденції у журналістській освіті
Міра Лоу (Mira Lowe), деканка факультету журналістики та графічних комунікацій Флоридського сільськогосподарського та механічного університету (Florida A&M University), прогнозує, що у 2025 році журналістські програми у вишах змінюватимуться з огляду на актуальні вимоги ринку праці, очікування студентів і потреби суспільства.
Зокрема, на думку Міри, у програмах дедалі більше приділятимуть увагу етиці та критичному мисленню, оскільки межі між типами контенту — політичною пропагандою, сатирою, рекламою і поганою журналістикою — дедалі більше розмиваються. «Студенти-журналісти, які опанують інструменти перевірки джерел, людей, локацій та зображень, не лише зміцнять свої репортерські здібності, а й вигідно вирізнятимуться на конкурентному ринку праці», — каже Міра.
Вона також вважає, що журналістські школи впроваджуватимуть більше міжнародних ініціатив, наприклад, програм навчання за кордоном, які покращуватимуть у студентів навички міжкультурної комунікації та культурної обізнаності. Це допоможе майбутнім медійникам висвітлювати універсальні проблеми з широкою перспективою, додає Міра.
І, звісно, в журналістських школах дедалі більше розповідатимуть про ШІ, а викладачі ширше залучатимуть студентів до дискусій про етичні наслідки ШІ, зокрема про його вплив на конфіденційність, прозорість і підзвітність.
Безпечні онлайн-простори
Зазирати в коментарі на сторінках медіа або інфлуенсерів дедалі страшніше, навіть якщо йдеться про відео, де маленька дівчина розповідає віршики, або хтось щось готує. Подеколи коментарі можуть бути корисними для автора, наприклад, додавати контексту до його контенту, вказувати на помилки, пропонувати ідеї для подальших дописів. Це цінно для обох сторін, і, ймовірно, користувачі шукатимуть простори, де такі варіанти більш можливі, вважає Скотт Лемб (Scott Lamb), віцепрезидент з питань контенту в Medium.
«Читачі хочуть мати певний рівень захисту від ненависницького контенту. Їм потрібен надійний, зрозумілий набір правил щодо того, яка поведінка є прийнятною, а яка — ні, і впевненість у тому, що ці правила застосовуватимуться справедливо і послідовно»», — каже Лемб.
Наразі на деяких платформах ситуація, навпаки, погіршується. У першій половині 2024-го X (Twitter) отримала від користувачів 66 мільйонів скарг на поведінку, що розпалює ненависть, але платформа призупинила роботу лише 2 361 акаунта. На думку Лемба, частково це, ймовірно, пов’язано зі зміною напряму контентної політики X за останні кілька років, зокрема зі зняттям захисту для трансгендерних користувачів. І багато платформ роблять те, що TikTok у жовтні 2024-го: звільняють людей, які модерують контент, і замінюють їх ШІ.
Тимчасом у сервісі мікроблогів Bluesky нещодавно оголосили, що вчетверо збільшують свою команду модераторів контенту.
«В інтернеті є розділи з хорошими коментарями, але вони ніколи не з’являються випадково. Щоб створити спільний ефективний онлайн-простір, потрібні наміри, зосередженість, бажання мати правила і вірити в них. Цього року ми побачимо, як протистояння між підходом “невтручання” і жорсткою модерацією розгортатиметься в інтернеті, як у великих, так і в малих масштабах», — каже Лемб.
Фото: Matthew Guay / Unsplash