Як далеко має бути журналістська освіта від науки? Що заважає змінам у цій царині? Які навчальні заклади досягають успіху, а які ні?

Відповіді на ці запитання ви знайдете розділі цифрової книги «Прожектори та сонцезахисні окуляри. Польові нотатки з цифрової ери журналістики» американського журналіста Еріка Ньютона (Eric Newton) про роботу Carnegie-Knight Initiative. Цей проєкт фінансував деякі школи журналістики в США. Протягом багатьох років гранти отримали десятки шкіл. У Carnegie-Knight Initiative роблять висновок, що аби досягти якісних змін, університети мають:

1. Розширити свою роль постачальників контенту. 

2. Впроваджувати інновації. 

3. Навчати відкритим методам спільної роботи. 

4. Підключитися до можливостей усього університету. Це може означати долучення вчених, які допомагають викладати уроки наукової журналістики… або створювати “журналістику знань”… 

Також у Carnegie-Knight Initiative помітили кілька важливих тенденцій, про які йтиметься далі. 

Ключова роль – найкращим професіоналам

Топ-медійники важливі так само, як і найкращі науковці. Або як лікарі, без яких ви не можете запустити навчальну лікарню. Топ-професіонал допоможе переосмислити журналістику як самостійну інтелектуальну діяльність. 

Якщо ви викладаєте журналістику лише як навичку, це стає нічим іншим, як умінням. Навчайте журналістики як найбільш захопливої професії цього століття, і вона стане такою. 

Ньютон пише, що новини та інформація є основною соціальною потребою, такою ж важливою для здорових громад, як безпечні вулиці, хороша школа та чисте повітря. 

За спостереженням автора, найкращі науковці, найкращі журналісти та найкращі школи вітають зміни. Посередні школи цього не роблять. 

Список бажань того, що слід робити, покликаний спровокувати. Я сподіваюся допомогти освітянам усвідомити їх стан, надихнути на роздуми та збудити їх на реалізацію своїх справжніх інтересів. 

Школи (в українських реаліях факультети та кафедри – ред.) журналістики повинні відповідати новим затвердженим стандартам: зокрема, гнучкості навчальної програми, що дозволяє студентам дізнаватися більше про бізнес та технології. Студенти повинні розуміти «цифровий світ», а школи більше не можуть використовувати будь-яку технологію, оголошуючи її «відповідною». Тепер вони повинні використовувати «сучасну» технологію.

Ньютон наводить цікавий досвід Knight Foundation.

«Коли я прийшов у Knight Foundation в 2001 році, у нас було внутрішнє правило, згідно з яким лише акредитовані школи можуть розглядатися як претенденти на гранти. Це правило тривало близько тижня. Зателефонував професор. Я запитав: 

– Ви акредитовані?

– Так. 

– У вас є веб-сайт? 

– Ні. 

– Але минуло сім років з моменту потрапляння у Всесвітню павутину. У Вас, мабуть, був акредитаційний візит?

– Так. 

– І нікого не хвилювало, що у вас немає веб-сайту?

– Ні. 

– Ви знаєте, що створення веб-сайту займає лише кілька хвилин? 

– Справді?»

Ньютон подумав, що має бути нове правило: акредитація неважлива. Краще правило: якщо настала найглибша зміна в людському спілкуванні за півтисячоліття, і ви нічого з цим не робите, то не можете подавати заявку на грант. Сьогодні це означає не просто наявність веб-сайту, а хорошого веб-сайту. Це означає охоплювати соціальні та мобільні медіа. Це означає не чекати десятиліття, щоб відповісти на виклики.

На думку автора, школи журналістики повинні повідомляти свої показники, зокрема відсоток випускників, які влаштовуються на роботу за спеціальністю. Він повинен з’являтися у верхній частині головної сторінки і потребує пояснення, якщо це число дорівнює нулю. 

Також  автор переконаний, що журналістів-практиків треба включити до найбільш шанованих академічних кіл. Так само, як медичні школи оцінюють лікарів, юридичні школи поважають юристів: «Великі професіонали та великі вчені рівні. Вони роблять важливий внесок. Але в наукових колах вони не на рівні». 

Поєднання досліджень та інновацій

Багато серйозних шкіл журналістики та комунікацій експериментують, але хто вивчатиме ці експерименти? Автор певен, що відповідь з’явиться, коли науковці та професіонали працюватимуть разом. Справедливості заради слід сказати, що обидві сторони мають відкритися одна одній, в тому числі редакції – провідним науковцям. Модель «навчальної лікарні» повинна стати зразком для редакцій, які глибше мають зрозуміти громади, яким вони служать,  вважає Ерік Ньютон. 

У цьому інтерактивному світі ми повинні знати, чому деякі історії обговорюють, а інші – ні.  

Деякі школи адаптуються. Вони пробують нові ступені та аспірантури, нові форми історій, викладання журналістики даних та обчислювальної журналістики, розробку програм для підприємницької журналістики та нового програмного забезпечення (включаючи ігри), і навіть відкривають центри журналістики з використанням дронів. 

Університет штату Арізона є гарним прикладом того, що школа приймає чотири трансформаційні тенденції. Викладачі там допомагають студентам подавати новини по-сучасному, цікавими способами. Вони впроваджують інноваційні матеріали та технології. Вони вчаться викладати відкриті моделі для спільної роботи та спілкуються з усім університетом. Вони не відмовились від якісної журналістики, вони її покращили.

Автор закінчує цей розділ кількома прикладами, які мали б надихнути школи журналістики на зміни. Наприклад, видавець-новатор Боб Мейнард говорив, що все, що варто робити, починається з того, хто пристрасно вірить у них, навіть коли інші кажуть, що це неможливо. Він вважав, що вимираюча Oakland Tribune може отримати Пулітцерівську премію – і це сталося. Аль Нойхарт вважав, що Форум свободи може створити захопливий високотехнологічний музей новин, і тепер у нас є Ньюзей. Альберто Ібаргюен вважав, що Knight foundation може допомогти журналістиці, експериментуючи з медіа-інноваціями, і сотні редакцій використовують інструменти, розроблені за фінансування Knight foundation, підсумовує Ерік Ньютон. 

Цифрову книгу Еріка Ньютона можна прочитати за адресою.

Фото: @brett_jordan/unsplash.com

Коментарі