Конференція Media revolutions зібрала журналістів, медіаменеджерів та освітян. Разом вони міркували над тим, як змінюється медіаландшафт і як це впливає на медіаосвіту й навчальні програми для журналістів-практиків. Пропонуємо головні тези доповідачів про майбутнє неформальної медіаосвіти.   

«Коли ви вигораєте, страждає ваше медіа»

Центр медіадосліджень Стокгольмської школи економіки в Ризі займається пошуком рішень для медіаринку, зокрема у питаннях розслідувальної журналістики, медіабізнесу, нетворкінгу та інституційного розвитку. Його директорка Сабіне Сiле-Еглітe (Sīle-Eglīte Sabīne)  присвятила свій виступ тому, наскільки гнучко навчальні програми для журналістів реагують на потреби слухачів. Вона вказала на не завжди очевидні труднощі, такі як стрес, нестачу часу та вигорання, а також зауважила, що формат навчання настільки ж важливий, як і контент.

За словами директорки, Центр медіадосліджень враховує потреби студентів «тут і зараз»: «Ми це побачили під час ковіду, але і раніше включали елементи самоменеджменту. Наприклад, коли ви вигораєте, ваше медіа страждає. Керівникам потрібен час на те, щоби подумати про стратегію. Іноді, коли менеджер іде у відпустку, в колективу з’являється простір для розвитку».

За словами Сабіне Сіле-Егліте, коли в Центрі запитують у медіаменеджерів, чого їм не вистачає, то перше, що люди відповідають: гроші та тренінги, але спершу гроші. «Цього разу пандемія коронавірусу внесла корективи, посил був інший: не забувайте про нас, залучайте нас», – розповідає лекторка.

У Центрі медіадосліджень вирішили надіслати студентам різдвяні подарунки з листівками. «Ми писали, що пам’ятаємо про них, що вони важливі для нас і що ми поважаємо роботу, яку вони роблять», – згадує Сабіне.

Також під час дистанційного навчання у Центрі зрозуміли, що, аби не втрачати студентів, програми варто зробити коротшими: «Важко тримати людину цілий день протягом тижня біля монітора. Ми зробили програми коротшими, а заняття більш інтерактивними».

Особливу увагу Сабіне звернула на проблему вигорання: «Воно заразне, воно передається. Якщо ви чимось займаєтеся з пристрастю, вам важко зупинитися. Ми любимо нашу роботу, але через це страждають наші родини, наше приватне життя. Відпустка, відпочинок – це нормально, потрібен час подумати. Якщо ми не хочемо померти в 40, то маємо змінити стиль життя, яким живемо».

У Центрі запровадили програму відновлення після вигорання. «До нас із цією проблемою приходять менеджери з великих компаній, – розповідає директорка. – Ти не можеш бути хорошим лідером, якщо постійно борешся з вигоранням. Ми пропонуємо семиденний курс із самоменеджменту, який допомагає відновитися».

Локальні медіа – глобальні проблеми

Українська організація Media Development Foundation пропонує низку навчальних програм, зокрема програму журналістських обмінів, спрямовану на запуск журналістської кар’єри. Розпочали її в 2014 році і зараз вона є найбільшою програмою стажування для молодих журналістів Східної Європи й випустила близько 800 випускників. Є також програми для досвідчених журналістів, які зіштовхуються з професійними проблемами, і медіаменеджерів. За словами виконавчого директора Євгена Заславського, 40 медіа з трьох країн взяли участь у медіаакселераторі MDF і змогли покращити якість свого контенту, залучити аудиторію, найняти більше журналістів та збільшити доходи в середньому на 30% впродовж 12 місяців.

Ще один проєкт MDF – CORE – спрямований на розвиток місцевого медіаринку. Його керівник Андрій Боборикін розповідає, що мета цієї ініціативи – підтримати локальних та гіперлокальних видавців. Їм пропонують тренінги з журналістики та управління. Програма також допомагає в розробці моделі монетизації та стратегії розвитку аудиторії.

За словами Боборикіна, далеко не всі локальні медіа українського ринкуперейшли на цифрові платформі, в їхньому контенті трапляється дезінформація та пропаганда,  немає надійної, довгострокової стратегії з монетизації тощо. Він також звертає увагу на те, що локальні медіаменеджери зі Львова чи Одеси можуть у Твіттер іспілкуватися з колегами з Нью-Йорка, але не знати колег у своєму регіоні.

Задля вирішення цієї проблеми CORE проводить регулярні офлайн та онлайнові зустрічі для обміну знаннями місцевої медіаспільноти. Це, зокрема, медіахакатони та конференції в різних регіональних центрах, щоб «запалити» місцеву громаду та знайти перспективу для розвитку.

У фокусі CORE – моделі стабільності та монетизації, стратегії розвитку, редакторські та управлінські тренінги. Проєкт особливо багато уваги звертає на недостатньо забезпечені регіони та громади, так звані «пустелі новин», налагодження зв’язку місцевих видавців із донорами та місцевим бізнесом. Для забезпечення достатньої експертизи CORE залучає міжнародних експертів та партнерів і спрямовує їх до редакцій на місцях.

Навчання через гру

«Оскільки медіа-індустрія швидко розвивається, освіта також має не відставати», – говорить керівний партнер Jnomics Media та редактор The Fix Якуб Парусінскі. І демонструє статистику: досягти аудиторії в 50 мільйонів користувачів телебачення змогло за 22 роки, інтернет – за 7, YouTube – за 4, Twitter – 2, а TikTok досягнув цієї позначки менше, ніж за рік. 

За словами доповідача, щоб надати майбутнім медіапрофесіоналам трохи практичного досвіду, компанія Jnomics використовує бізнес-симуляцію, засновану на реальних життєвих ситуаціях та навчання через рольову гру.

Моделювання включає різні сценарії криз та надзвичайних ситуацій у ЗМІ (від корупційних скандалів до внутрішніх кадрових та бюджетних питань) і підштовхує студентів до пошуку шляхів боротьби з ними. Кожному гравцеві відводиться керівна роль, і він повинен приймати рішення, виходячи зі своїх обов’язків.

Більшість медіапрофесіоналів (від журналістів до топ-менеджерів) звикли бачити проблему з однієї перспективи. Симулятори дають можливість «сісти з іншого боку столу». Цей підхід, орієнтований на ігри, дає людям можливість брати на себе нові функції та ролі, ставати більш гнучкими, рости індивідуально та в команді. Він також навчає студентів, як використовувати професійні навички та вживати заходів і розуміти наслідки. Насамкінець Якуб Парусінскі пропонує подумати: чи тих навичок навчають майбутніх медійників.

Слайд із презентації Якуба Парусінскі

Він спирається на доповідь Всесвітнього економічного форуму, у якій визначено основні навички, якими має володіти професіонал в 2020-му році. Йдеться про вирішення складних проблем, критичне мислення, креативність, когнітивна гнучкість, ведення переговорів. Це стосується не тільки медіа, але ставить перед освітянами запитання: чи допомагає сьогоднішній навчальний процес опанувати ці навички.  

Коментарі