Про вимірювання рівня медіаграмотності населення, про інтеграцію ШІ-грамотності в загальну рамку медіаграмотності, про пріоритети у сфері — у колонці Ганни Красноступ, директорки Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України.
Вже третій рік поспіль організація Open Society Institute — Sofia включає Україну до дослідження European Media Literacy Index. У 2023 році наша держава посіла 30-те місце серед 41 країни Європи. Цей рейтинг виконується за шкалою від 1 до 41 за кількістю країн та складається за стобальною системою «від найвищого до найнижчого». Першою в рейтингу є Фінляндія з 74 балами. За нею на другому місці — Данія з 73 балами, на третьому — Норвегія з 72 балами. Естонія та Швеція набрали по 71 балу та посіли відповідно четверте та п’яте місце. На шостій позиції — Ірландія із 70 балами [детальніше про це дослідження дивіться у матеріалі JTA «Індекс медіаграмотності 2023: країни, близькі до війни в Україні, — одні із найбільш вразливих до дезінформації» — ред.]
У межах цього дослідження також готується розширений Media Literacy Index, який включає 47 країн, з яких шість розташовані за межами Європи: Австралія, Канада, Японія, Ізраїль, Південна Корея та США. У цьому рейтингу Україна посіла 36 місце, а лідери залишилися незмінними.
Важливо розуміти, що вимірюють колеги та які індикатори використовують. Цей індекс складається з чотирьох груп показників:
- показник свободи медіа, який складається пропорційно за даними Freedom House (20 %) та даними «Репортерів без кордонів» (20 %);
- показники освіти (за даними міжнародного дослідження якості освіти PISA, що включає показники читацької грамотності (30 %), наукової грамотності (5 %), математичної грамотності (5 %), а також інформацію про вступ до вишів (за даними Світового банку, 5 %);
- показник довіри (за даними Світового дослідження цінностей, 10 %);
- нові форми участі (за даними ООН, 5 %).
Як на мене, медіаграмотність нерозривно пов’язана з якістю освіти. Тож цілком зрозуміло, чому Open Society Institute — Sofia враховує результати міжнародного дослідження якості освіти PISA, спрямованого на оцінювання здатності учнів застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах.
Зважаючи на це, ми маємо зробити все залежне від себе, щоб медіаграмотність сприймалася як компетентність (динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися), що розвивається впродовж всього життя, та інтегрована в освітній процес усіх рівнів.
Зараз ми з нетерпінням очікуємо на результати European Media Literacy Index 2024, які мають оприлюднити у червні.
Щороку міністерство в межах Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» організовує Національний тест з медіаграмотності, результати якого дозволяють нам визначати пріоритетні напрями подальшої роботи. Так, у 2022 році у цьому тесті взяли участь 32 586 людей, а 17 555 пройшли тест повністю (53,9 %). Більшість українців, які взяли участь у тестуванні, мають рівень «Початківець» (44 %) та «Майже ГУРУ» (42 %). «ГУРУ медіаграмотності» стали 9 % учасників, а «Новачками» були визнані 5%. Того ж року Україна посіла 29-те місце із 41-го в European Media Literacy Index.
У 2023 році в Національному тесті з медіаграмотності взяли участь 26 194 учасників, а 13 980 пройшли його повністю (53,4 %). Цього разу рівень «Новачок» отримали 7 % учасників, «Початківець» — 53 %, «Майже ГУРУ» — 34 %, «ГУРУ медіаграмотності» — 6 %. І тут ми бачимо кореляцію з European Media Literacy Index, оскільки у 2023 році ми втратили одну позицію та посіли 30-те місце із 41-го.
Громадська організація «Детектор медіа» протягом чотирьох років проводить комплексне дослідження та визначає «Індекс медіаграмотності українців», в основу якого покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» у січні 2020 року. Згідно з цим дослідженням, рівень загального індексу медіаграмотності значно змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81 % до 76 %. Чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла з 65 % до 70 %.
На що нам слід звертати особливу увагу? Насамперед на тенденції медіаспоживання. Так, за результатами проведеного у 2023 році дослідження InMind на замовлення міжнародної організації Internews (за фінансової підтримки USAID), кількість людей, які щодня користуються інтернетом, неухильно зростає з кожним роком.
У 2023 році цей показник сягнув 89 %, а серед людей у віці 18–35 років про щоденне використання інтернету повідомили 98 %.
87 % респондентів використовують смартфони для споживання новин, поміж аудиторії 18–35 років цей показник становить 97 %. Це легко пояснює популярність в Україні платформ спільного доступу до інформації.
Водночас, за отриманими у 2023 році результатами Національного тесту з медіаграмотності, ми побачили наступне:
- 18 % учасників змогли обрати всі правильні відповіді на питання про те, на що потрібно звертати увагу, перш ніж довіряти Telegram-каналу;
- 12 % учасників правильно відповіли на питання про те, як уникнути фішингу;
- 29 % учасників дали правильну відповідь про методи визначення діпфейкових фото та відео.
Враховуючи показники використання інтернету для отримання інформації, а також результати тесту, можна зробити висновок про пріоритети реалізації державної інформаційної політики, спрямованої на підвищення медіаграмотності населення. Тому є дуже актуальною організація загальнонаціональних промокампаній з метою підвищення обізнаності про важливість медіаграмотності, інтеграція ШІ-грамотності в загальну рамку медіаграмотності, правил цифрової гігієни, правил безпечного споживання інформації та популяризація «білого списку» медіа.
Найближчим часом Міністерство культури та інформаційної політики України планує затвердити Стратегію МКІП з розвитку медіаграмотності. Вона у тому числі включатиме положення щодо створення ефективного інструментарію, регулярного моніторингу та оцінки ефективності програм медіаграмотності, з метою їх постійного вдосконалення та адаптації до сучасних умов.