Журналіст може не лише висвітлювати проблеми довкілля, а й впливати на їхнє вирішення, переконана Катерина Рождественська, головна редакторка та співзасновниця запорізького медіа SODA.
Екологічна тематика може здаватися трохи нудною: тут не завжди йдеться про гроші та гучні справи. Однак насправді займатися розслідуваннями правопорушень у природоохоронній сфері цікаво та важливо. Цей гайд допоможе вам уникнути помилок та подивитися на звичні теми під іншим кутом
Екологія — це наука
Часто журналісти, описуючи забруднення довкілля, вживають словосполучення «погана екологія». Це неправильно. Екологія — це наука, яка вивчає закономірності взаємодії живих організмів (включно з людьми) між собою та з їхнім навколишнім середовищем, а також досліджує будову, функціонування та динаміку надорганізмових систем на різних рівнях — від популяцій до біосфери. Екологія не може бути поганою чи хорошою, а от якість повітря, води чи ґрунтів — так.
Де шукати теми
Теми, повʼязані з довкіллям, можна відшукати там, де й інші:
- у реєстрах;
- у рішеннях, проєктах рішень, програмах міських та обласних рад;
- у каналах комунікації державних, контролюючих та правоохоронних органів;
- у каналах комунікації місцевої влади;
- у соціальних мережах (наприклад, підготувати матеріали про «мазутне озеро» та забруднену балку Маркусову в Запоріжжі мене підштовхнуло відео в тіктоці);
- у ЗМІ;
- серед знайомих, друзів, сусідів.
Майже кожну тему можна розглянути крізь призму позитивного чи негативного впливу на довкілля. Наприклад, в місті будують велосипедну інфраструктуру. На цю тему можна подивитись з ракурсу позитивних змін як для велосипедистів, так і для якості довкілля, зокрема, атмосферного повітря. Чи стане воно чистішим? Чи змінилося щось в містах чи країнах, де вже налагодили велосипедну інфраструктуру? Чи, можливо, це тільки крапля в морі?
Де збирати інформацію
Джерел інформації про стан довкілля багато. Деякі з них кілька років тому зібрали в одному місці — на національній онлайн-платформі «ЕкоСистема». Тут ви знайдете звіти з оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки чи суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди, а також різні дозволи.
Щоб скористатися «ЕкоСистемою», треба авторизуватися через BankID або за допомогою електронного ключа.
Серед допоміжних додатків та сайтів виділю:
Windy
У цьому застосунку, доступному на Android та iOS, можна відстежувати скупчення дощових хмар, температуру, урагани й навіть концентрацію вуглекислого газу в повітрі. Якщо, наприклад, у вашому населеному пункті несподівано зʼявився сморід, ви можете в Windy подивитися напрямок вітру і приблизно визначити джерело цього запаху.
«Смарагдова мережа (Emerald Network)»
Це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється під егідою Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Україна має розроблену мапу, однак наразі не ухвалено закону, який би врегулював створення та використання територій «Смарагдової мережі» в нашій країні (відповідний законопроєкт № 4461 відправили на повторне перше читання у 2021 році і в цьому статусі той перебуває досі). Та все ж, якщо ви виявили, що хтось почав, наприклад, будівництво в межах мережі, то пошліться на неї в матеріалі, бо Україна має, зрештою, узаконити та захищати ці території.
«ЕкоЗагроза»
Це офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України для збору та фіксації інформації про екологічні загрози в режимі реального часу, з прив’язкою до місцевості. За допомогою сервісу ви можете не тільки шукати теми, а й інформувати владу про проблему і заодно впливати на чистоту довкілля.
Наприклад, під час експедиції річкою Сухою я помітила сміття, сфотографувала його і надіслала скаргу на «ЕкоЗагрозу». Через деякий час мені надійшов лист зі звітом і фото прибраної території (ліворуч — скриншот скарги)
Авторизуватися тут теж можна через BankID, однак треба робити це двічі, бо спершу зазвичай «злітає». Далі ви заповнюєте скаргу, куди додаєте фото, локацію та опис проблеми.
ECOCITY
Це всеукраїнська мережа громадського моніторингу якості повітря. За посиланням ви знайдете мапу з точками-станціями моніторингу, які працюють і передають дані 24/7 в режимі онлайн. Такі станції розташовані на різних навчальних установах, установах органів місцевого самоврядування і домівках екологічно свідомих українців.
Кожна станція має набір різних показників. Якісь показують більше даних, якісь — менше. Це залежить від наповнення.
Де шукати експертів
Кожен еколог має свою спеціалізацію. Тож якщо у вас питання про повітря, то звертатися треба до еколога, який спеціалізується саме на якості повітря, а не на лісах.
В Україні існує багато екологічних організацій, які надають коментарі журналістам.
Якщо ви пишете про якість повітря чи води, то тоді краще звернутися до мережі Довкола.
Якщо ж ваше питання стосується лісів та водних обʼєктів, то з цим можуть допомогти експерти Української природоохоронної групи (контакти можна подивитися тут) та WWF-Україна (для запиту потрібно запонити гугл-форму).
База для журналістів, які пишуть про довкілля
- Скільки б реєстрів не існувало, зайвим не буде відправити інформаційні запити: чи то на договір оренди на земельну ділянку, чи то на результати моніторингу якості повітря за певний період. У Державної екологічної інспекції по вашому округу можна запитати, чи перевіряли раніше об’єкти, про які ви пишете, а у Державного архіву по вашій області — якісь архівні документи. Зазвичай відповідь на запит надходить через п’ять днів, як і прописано в законодавстві, але інколи час очікування подовжують, про що попереджають. Одного разу мені не відповіли через п’ять днів, тож я подзвонила сама. Мені сказали, що запитувана мною інформація не підпадає під закон «Про доступ до публічної інформації», тому відповідь надійде мені впродовж 30 днів. Однак її прислали наступного дня. Чим більше різних запитів ви надішлете, тим краще. Інформації ніколи не буває забагато, однак не всю її треба використовувати в одній статті. Дещо можна приберегти і на другу частину.
- Запитуйте в експерта все, шо вас цікавить. Адже краще один раз запитати, ніж потім не зрозуміти і стати некомпетентним журналістом. А якщо в чомусь сумніваєтесь, порадьтеся не тільки з експертом, а і з юристом. На щастя, журналістські організації з цим допомагають. Наприклад, в Інституті розвитку регіональної преси надають безплатно юридичні консультації.
- Якщо є можливість провести експертизу, то краще це зробити. Ці документи не тільки надають ваги вашим матеріалам, а й можуть згодитися в майбутньому, навіть в суді. Аби зрозуміти, яка речовина мітиться в «мазутному озері», я відбирала пробу і віддавала її на аналіз до Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. Також відбирала проби в знайденій неподалік від «мазутного озера» водоймі і віддавала їх до мережі «Довкола».
- Під час пошуку експертів звертайте увагу на місцеві навчальні заклади і комунальні чи державні установи. Вони чи не найкраще знаються на місцевих проблемах. Наприклад, вузького спеціаліста для матеріалу про «мазутне озеро» я знайшла на кафедрі металургійних технологій, екології та техногенної безпеки Запорізького національного університету.
- Важливо все фіксувати на фото, відео, робити замальовки від руки. Це все знадобиться для вашого майбутнього тексту. Берете пробу води — знімаєте. Побачили стихійне звалище — знімаєте. Це має бути автоматизовано.
- Навіть якщо фото вам прислала мама і ви їй довіряєте, як собі, все одно їдьте на місце, щоб побачити все своїми очима. Звичайно, якщо є така можливість і це не зашкодить вашому здоровʼю та життю. На місці ви і фото та відео зробите краще, і навколо роззирнетеся, щоб оцінити ситуацію професійним поглядом.
Фото надані авторкою
Головне зображення: Noah Buscher / Unsplash