Рівень медіаграмотності учасників зріс в середньому на 23%, однак результат, як виявилося, втримати важко. Це свідчить про те, що навчання медіаграмотності має бути системним та інтегрованим в повсякдення людей старшого віку.
У світі не так багато програм з медіаграмотності, які б орієнтувалися на людей старшого віку, хоча саме вони потерпають від цифрової нерівності й менш впевнені у своїх цифрових навичках порівняно з молодшими категоріями. Наприклад, в Австралії половина користувачів віком 70+ має труднощі з перевіркою інформації, серед опитаних віком 60–69 років таких виявилося 54 %.
Аби дещо заповнити цю прогалину, вчені Центру досліджень новин та медіа Канберрського університету розробили курс тривалістю 60 хвилин для старшої аудиторії. Його пройшли 79 австралійців віком 55+. Учасників курсу навчали розпізнавати дезінформацію, перевіряти інформацію та знаходити надійні джерела. Також тренери пояснювали, як працюють великі мовні моделі та алгоритми соціальних мереж.
Наскільки курс виявився ефективним для людей старшого віку — читайте далі.
Результати навчання
Дослідники перевіряли рівень медіаграмотності учасників до проходження курсу, одразу після його завершення та через три місяці.
Після проходження курсу рівень медіаграмотності учасників зріс у середньому на 23 % (незалежно від їхнього бекграунду та політичних переконань). Зокрема, вони стали краще оцінювати достовірність інформації (на 27%), а їхня впевненість у своїх навичках верифікації контенту зросла на 32%.
Дослідники відзначають, що курс допоміг зменшити розрив між тими, хто вже мав вищий рівень медіаграмотності й впевненості у своїх силах (прихильники лівих ідей, освіченіші, молодші, мешканці міст та уродженці Австралії), та учасниками з нижчим рівнем навичок (центристи, менш освічені, старші, мешканці регіонів та уродженці інших країн).
Що цікаво, через три місяці після проходження курсу наймолодша група учасників (віком від 55 до 64 років) повернулася майже до того рівня медіаграмотності, що був на початку навчання. Тим часом учасникам вікових груп від 65 до 74 років та 75+ вдалося краще зберегти свій прогрес.
«Дослідження підтвердило переживання наших попередників: навчання медіаграмотності — це не разова акція. Загалом, з плином часу успіхи в навчанні серед учасників нашого дослідження йшли на спад, хоча їхні результати навіть через три місяці залишалися в середньому на 11 % вищими, ніж до початку курсу. Це свідчить про те, що програми медіаграмотності мають бути інтегровані в повсякдення людей як навчання впродовж життя. Це допоможе нам йти в ногу з новими платформами, цифровими системами та соціальними тенденціями», — вважають автори дослідження.
Співпраця з бібліотеками
На основі цього дослідження команда розробила навчальну програму «Будьте обережними в інтернеті» (Stay Smart Online), яку протестували у 18 бібліотеках Австралії. З жовтня 2025-го до квітня 2026 року її пройшли понад 200 людей старшого віку. На цьому етапі команда співпрацювала з Австралійською бібліотечно-інформаційною асоціацією.
На думку дослідників, бібліотеки ідеально підходять для навчання населення медіаграмотності, особливо старшої аудиторії. Та й самі 99% працівників австралійських бібліотек вважають медіаграмотність важливою частиною своєї роботи, хоча й відчувають брак ресурсів на її підтримку.
97 % із тих, хто пройшов програму й надав фідбек (75 людей), сказали, що порекомендували б курс своїм друзям. Учасники впевненіше почувалися у своїх знаннях з тем, що викладалися в межах курсу. Щоправда, найменше зростання було зафіксоване щодо теми штучного інтелекту. Ймовірно, варто проводити окремі тренінги з ШІ для людей старшого віку, припускають дослідники.
Бібліотекарі, які реалізовували цю програму, відзначили простоту, гнучкість і продуману структуру курсу, а також ефективність прикладів і зв’язок із реальним життям. За спостереженнями працівників бібліотек, найбільше їхніх відвідувачів зацікавив пошук за зображенням.
Дослідники вважають, що в майбутньому потрібно адаптувати програму для груп, які мають обмежений доступ до ініціатив з медіаграмотності, наприклад, для людей з інвалідністю та мешканців віддалених регіонів. Ще важливо створити національну мережу професійних тренерів, аби охопити людей старшого віку по всій країні.
Висновки
За словами вчених, їхнє дослідження з-поміж інших вирізняється тим, що через навчальні матеріали воно просуває концепцію інтелектуальної скромності (здатність визнавати межі своїх знань, готовність переглядати власні переконання під впливом доведених фактів, дослухатися до інших і не ототожнювати себе зі своїми думками — ред.).
Дослідники переконані, що ця концепція має важливе значення для медіаграмотності.
«Щоб сприйняти факти, засновані на доказах, нам спочатку потрібно усвідомити, як наш життєвий досвід, виховання, освіта, друзі та родина, громада, мова та культура сформували наш світогляд. Усе це впливає на те, як ми підходимо до інформації та медіа та обробляємо їх, — кажуть дослідники. — Усвідомлення власних упереджень допомагає нам застосовувати навички критичного мислення, необхідні для розвитку стійкості до дезінформації».
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Khanh Do / Unsplash