Телеграм виступає точкою входу для проросійських наративів, а тікток — інструментом їхнього поширення та емоційного підсилення.
За даними міжнародної дослідницької компанії Ipsos, 62 % українців отримують новини з телеграму, 46% — з ютубу і 23 % — з тіктоку — соцмережі вкотре не тільки стають простором особистого спілкування, а й замінюють людям традиційні медіа. Водночас через соціальні медіа в український інфопростір проникають маніпуляції та (про)російські наративи. На прикладі телеграму та тіктоку аналітики Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) вирішили дослідити, як шкідливі наративи мігрують між платформами й адаптовуються до кожної із них. У ході дослідження, яке проводилося з вересня до грудня 2025 року, було проаналізовано понад десять тисяч дописів у згаданих соцмережах.
Спираючись на попередні дослідження дезінформації та моніторинг суспільно-політичного становища в Україні в осінньо-зимовий період 2025 року, дослідники зосередилися на таких основних наративних лініях:
- Мобілізація та робота ТЦК. Шкідливі актори систематично висвітлюють та гіперболізують окремі випадки, коли представники ТЦК перевищували свої повноваження та/або ставали причетними до випадків корупції, зловживання владою тощо. У межах цього наративу мобілізацію розглядають як приречення на смерть та/або як «покарання для бідних, які на відміну від багатих не змогли відкупитися від служби в армії». Аудиторію закликають протистояти представникам ТЦК і за можливості шкодити їм.
- Відносини всередині армії та між військовими й цивільними Цей контент покликаний дискредитувати мобілізацію та деморалізувати армію, зображуючи солдатів підневільними жертвами, офіцерів як байдужих до життів підлеглих, а СЗЧ як реакцію на несправедливість.
- Мирні переговори. Людей час від часу обнадіюють прогнозами про швидке наближення миру, а коли вони не справджуються, з’являється розчарування і зневіра. Шкідливі актори, користуючись втомою аудиторії, намагаються сформувати у неї стійкі переконання щодо того, як і коли може настати мир. Наприклад, запевняють, що керівництво країни лише виграє від війни, тому потрібно погоджуватись на будь-які умови заради перемир’я.
- Внутрішня безпека. Шкідливі актори формують уявлення про Україну як територію постійної небезпеки, де держава нібито не тільки не спроможна захистити людей, а й створює для них додаткові загрози,
- Економічний стан України. Через повномасштабну війну матеріальне становище багатьох українців погіршилося, а країна зазнала значних демографічних і трудових втрат. На основі реальних проблем формується і просувається теза, що економічне відновлення України нібито вже неможливе, а її громадяни приречені на подальше зубожіння.
- Неефективність санкцій проти Росії. Хоча санкції не забезпечують негайного припинення війни та економічного колапсу Росії, а самій країні-агресорці подеколи вдається знаходити способи обходи обмежень, це ще не свідчить про її абсолютну невразливість. Однак саме у цьому намагаються переконати аудиторію: мовляв, введення санкцій не має жодних перспектив та й обмеження більше шкодять самій Європі, ніж Росії.
- Ненадійність Заходу та загроза євроінтеграції. Зміни обсягів і форм західної підтримки, розбіжності між партнерами та складність переговорів щодо вступу до ЄС — предмет легітимної суспільної дискусії. Однак зловмисні актори використовують ці питання для просування значно ширшого висновку: західні держави нібито ніколи не розглядали Україну як рівноправного партнера, вони допомагають їй доти, доки це відповідає їхнім інтересам, а згодом примусять до невигідних поступок Росії.
Результати дослідження свідчать, що телеграм часто стає точкою входу для певної ідеї, а в тіктоці наратив отримує коротшу, більш емоційну та візуально виразну форму, що допомагає його подальшому поширенню. Як приклад автори навели кейс із заявою Івана Тимочка, голови ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України, про можливість мобілізації жінок. Його слова були нейтральними та стосувалися скоріше залучення жінок на тилові посади. Однак у соцмережах картина була іншою.
- Так, у телеграм-каналах починають з’являтися майже ідентичні дописи з вирваною з контексту цитатою спікера. За 10 хвилин вийшло 10 публікацій з незмінним або дуже схожим текстом.
- На основі цього інфоприводу актори у TikTok почали активно публікувати відео, додаючи до інформації власні емоційні і нічим не підтверджені коментарі. При цьому автори подають новину в контексті намірів народних депутатів, хоча Іван Тимочко — не законодавець, і стосунку до ВРУ не має.
Водночас автори не знайшли достатніх доказів існування єдиної скоординованої крос-платформної мережі. З іншого боку, вони зафіксували стійку змістову подібність наративів у Telegram і TikTok та окремі прямі зв’язки між присутністю акторів на обох платформах.
Натомість дослідники виявили низку інших особливостей поширення (про)російських наративів у соцмережах. Зокрема, у них використовуються емоційно забарвлені слова, які формують у читачів упередження ще до того, як ті ознайомилися з фактами. Серед таких — «бусифікація», «людолови», «режим», «м’ясні штурми». Їх часте вживання нормалізує ці терміни, котрі потім «перетікають» у інші дописи.
Дослідники дійшли висновку, що шкідливі актори дедалі частіше працюють не з відвертими фейками, а з малінформацією: реальні події, факти чи автентичні відео виривають із контексту, перебільшують або супроводжують маніпулятивними інтерпретаціями. Наприклад, факт влучання у житлову будівлю подається як доказ нездатності ППО збивати ракети, викриття корупціонера — як доказ того, що вся влада збагачується на війні.
Боротися із малінформацією складно. TikTok має окремі механізми протидії дезінформації та фактчекінгу, однак вони не завжди спроможні розпізнати контекстуальні маніпуляції. Telegram тим часом не визначає дезінформацію як окрему категорію у своїх загальних правилах і не має комплексного механізму реагування на такі повідомлення.
Тож дослідники сформулювали окремі рекомендації для TikTok і Telegram щодо вдосконалення політик модерації і виявлення малінформації. Так, TikTok автори пропонують підвищити прозорість звітності й доступ до даних та створити зрозуміліший механізм співпраці з відібраними українськими організаціями, які систематично досліджують дезінформацію та інформаційні операції. Telegram рекомендують створити щонайменше один стабільний і перевірюваний канал взаємодії з українськими державними органами, фактчекерами й спеціалізованими громадськими організаціями, а також вказувати першоджерело повідомлення, яке багато разів пересилалося.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Jonas Leupe / Unsplash