П’ятірка лідерів на магістратурі майже така ж, як на бакалавраті.
За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (станом на 19 вересня 2025 року), до конкурсу на магістратуру з журналістики* було допущено 3050 заяв, понад половину припадає на київські університети.
*Зважайте на те, що сумуються заяви на всі освітні програми, які входять до спеціальності С7 «Журналістика», тобто мова і про рекламу й PR, і про видавничу справу та редагування.
Найбільше заяв** на магістратуру з журналістики (денна форма навчання) було подано до таких вишів:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 532 заяви (сукупно ОП «Журналістика та медіакомунікації», «Корпоративні медіакомунікації», «Імпакт-журналістика», «Цифрові медіа», «Бренд-комунікації», «Стратегічні комунікації»);
- Київський столичний університет імені Бориса Грінченка — 238 заяв (сукупно ОП «Реклама і зв’язки з громадськістю», «Журналістика», «Медіакомунікації», «Контент-продюсування цифрових медіапроєктів», «Міжнародні медіа та цифрові комунікації»);
- Національний університет «Києво-Могилянська академія» — 196 заяв (сукупно ОП «Зв’язки з громадськістю» та «Журналістика»);
- Львівський національний університет імені Івана Франка — 170 заяв (сукупно ОП «Журналістика» та «Економічна журналістика»);
- Національний університет «Львівська політехніка» — 112 заяв (сукупно ОП «Журналістика», «Рекламні та піар-комунікації» та «Видавнича справа та медіакомунікації»);
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна — 79 заяв (сукупно ОП «Медіакомунікації» та «Журналістика»);
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 78 заяв (сукупно ОП «Видавнича справа та редагування» й «Реклама та зв’язки з громадськістю»);
- Заклад вищої освіти «Український католицький університет» — 70 заяв (сукупно ОП «Журналістика» та «Медіакомунікації»);
- Державний торговельно-економічний університет — 60 заяв (ОП «Реклама»);
- Київський національний університет культури і мистецтв — 53 заяви (ОП «Журналістика»).
**йдеться про заяви, допущені до конкурсу
У десятку лідерів потрапили ті ж виші, що й у 2024-му. Суттєво зросла кількість заяв у «Києво-Могилянської академії» (на 43 %) та «Львівської політехніки» (на 47 %), незначно — в Університету Грінченка (на 12 %), в інших показники майже не змінилися.
Зоряна Галаджун, завідувачка кафедри журналістики та засобів масової комунікації «Львівської політехніки», каже, що цьогоріч на магістерську програму «Журналістика» зарахували 25 людей. Зі списків зарахованих, що опубліковані на сайті університету, стає зрозуміло: шестеро навчатимуться на денній формі (одне бюджетне місце) та 19 на заочній. Вартість навчання за рік на денній формі становить 57600 гривень, на заочній — 34600 гривень. «90 % з новоспечених магістрів — випускники нашого бакалаврату», — додає Зоряна.
Інакша ситуація в «Києво-Могилянській академії»: там, як і в Українському католицькому університеті, немає бакалаврської освітньої програми «Журналістика». На базі обох вишів функціонують окремі школи журналістики, які орієнтовані здебільшого на бакалаврів з нежурналістських спеціальностей. І зараз таким абітурієнтам, можливо, вступити на магістратуру з журналістики легше, ніж тим, хто її вчив до цього чотири роки. Адже нині у межах єдиного вступного фахового випробування потрібно пройти один із предметних тестів на вибір:
- з економіки та міжнародної економіки;
- з політології та міжнародних відносин;
- з права та міжнародного права;
- з обліку та фінансів;
- з управління та адміністрування;
- з психології та соціології;
- з психології та педагогіки;
- з інформаційних технологій;
- з мовознавства;
- з історії мистецтв.
Журналістики, як бачимо, у цьому переліку немає. Зоряна Галаджун каже, що їхні вступники найчастіше обирали складати тест із психології та соціології.
Творчого конкурсу, який би давав змогу оцінити навички вступників, теж не передбачено.
Вікторія Романюк, директорка Могилянської школи журналістики (МШЖ), каже, що у 2025-му до них надійшло 96 заяв, торік — 67. Така динаміка, на думку Вікторії, підтверджує правильність раніше обраної стратегії: «Ми традиційно готуємо промокампанію: презентації викладачів, дні відкритих дверей, рекламу в соцмережах, комунікацію з бакалаврами. Цьогоріч важливим чинником стало оновлення змісту програми: ми посилили курси з аналітики, OSINT, аналізу дезінформації та інформаційних загроз, а також модулі, пов’язані з ШІ. Це відповідає сучасним викликам і робить програму конкурентною не лише в українському контексті».
Ще, за словами Вікторії, вступники звертали увагу на викладачів школи, серед яких чимало практиків (режисерка Катерина Горностай, фотожурналіст Сергій Коровайний, головний редактор StopFake Євген Федченко та інші). «Багато хто телефонував і питав, чи справді у нас викладає певний фахівець», — додає Вікторія. Також, на її думку, важливу роль у стабільному інтересі до школи відіграє успішність її випускників.
До МШЖ цьогоріч було зараховано 22 студентів, з них на бюджет — 11.
Вартість навчання за рік в школі становить 65000 гривень. Заочної форми немає.
За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, абітурієнти могли подавати заяви на магістратуру за спеціальністю С7 «Журналістика» до 53 вишів. 20 з них — у Києві та області. Єдина тилова область, де у вишах немає магістратури з журналістики, — Кіровоградська.
Дані, наведені у цій новині, не є остаточними, оскільки деякі виші оголосили додатковий набір.
Фото: Kelly Sikkema / Unsplash