Чим може бути корисним досліднику штучний інтелект та які сервіси допоможуть налаштувати роботу зі співавторами — своїми знахідками ділиться Олександра Ярошенко, аспірантка та викладачка Могилянської школи журналістики, менеджерка з комунікацій робочої групи ECREA в Україні, редакторка української версії «Європейської обсерваторії журналістики».
Як знайти наукове джерело
Ще якихось 20 років тому, щоб знайти наукову статтю, доводилося гортати картотеки в бібліотеці та перепитувати бібліотекарів. І ці пошуки займали стільки часу, що можна було б написати власну статтю про пошук статей. Потім бібліотеки отримали онлайн-ресурси, але вони мали складні інтерфейси та незрозумілі поля. Здавалося, треба пройти спецкурс, перш ніж щось там знайдеш. Зараз пошук літератури став швидким та легким для науковців. Dimensions, Lens.org та Scilit підтягують найновіші статті звідусіль за лічені хвилини — майже одразу після того, як публікація отримує свій цифровий паспорт (DOI). Встановіть фільтр «Open Access» — і отримаєте повні тексти без жодних паролів чи передплат. Сьогодні приблизно 30% усієї науки світу відкриті для всіх.
Не варто остерігатися найвпливовіших наукометричних баз світу Scopus і Web of Science. Так, раніше ці платформи здавалися лабіринтами з незрозумілими правилами, нескінченними вимогами та купою складних показників. Але згодом ці бази пішли в ногу з часом і стали значно дружнішими до користувача. Вони не намагаються охопити все підряд, їх цікавить аналітика та наукові метрики, тому там менше статей, ніж у більш «відкритих» платформах, як-от Dimensions. Але й у цих базах можна знайти повні тексти — просто встановіть фільтр «Open Access». Якщо ж його вимкнути, ви побачите й закриті журнали, які, до речі, часто не вимагають сплати за публікацію. Це особливо важливо для авторів, які хочуть опублікуватися у журналах Scopus чи WoS безплатно. До речі, через війну доступ до Scopus, Web of Science та Research4Life в Україні наразі теж безплатний.
Є й подібні системи в нас, наприклад, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), тут можна легко знайти українські наукові статті.
Ще існують директорії відкритого доступу, які прагнуть зробити науку якомога доступнішою. DOAJ (Directory of Open Access Journals) — це величезна «бібліотека» журналів відкритого доступу, де також можна знайти видання, які не вимагатимуть з вас грошей за публікацію. CORE — платформа, яка збирає відкриті повні публікації зі всього світу, особливо з університетських сховищ. Науковий світ сьогодні відкритий як ніколи — залишилося тільки навчитися в нього заходити, не спіткнувшись об «пароль» чи «платіж».
Як зберігати дані
Сучасна наука вимагає, щоб ваші дані були впорядковані, відкриті та доступні для всіх охочих перевірити чи повторити ваше дослідження. Відкрити свої дані — це як запросити гостей на кухню під час готування: трохи соромно через безлад, але чесність викликає більше поваги, ніж ідеальна картинка в Instagram. Особливо коли міжнародний журнал раптом попросить транскрипти ваших глибинних інтерв’ю — і замість того, щоб панікувати, ви спокійно відкриваєте теку з усім матеріалом. Зробити науку прозорою і відкритою якраз допомагають такі корисні ресурси як Zenodo, Figshare, Dryad, Dataverse, Re3Data.
Не забудьте про план управління даними — це маршрут для вашого дослідження, без якого донори та міжнародні проєкти вас не відпустять. Онлайн-сервіси DMPTool та RDMO дають змогу зробити ваш план зрозумілим і корисним.
Як впорядкувати джерела та зробити огляд літератури
Буває, теки з PDF-файлами розростаються, і вже складніше знайти потрібне. Саме тоді на допомогу приходять бібліографічні менеджери — такі собі цифрові секретарі, які зберігають ваші джерела, автоматично роблять правильні цитати та бібліографії в стилі APA, Chicago чи MLA. Серед найпопулярніших помічників — Zotero та Mendeley. Для швидкого копіювання цитат можна скористатися CiteAs чи Grafiati. Мій улюблений спосіб оформлення цитат — це Crossref: просто вставляю DOI, і сервіс миттєво знаходить джерело та генерує цитату у потрібному стилі. Приємно, що не доводиться навантажувати комп’ютер купою додатків. А коли треба побачити, як усі ці публікації між собою «спілкуються», можна скористатися Research Rabbit або SciSpace — вони будують візуальні зв’язки між джерелами та допомагають не заблукати в темі. Для справжніх фанатів картографування знань — Connected Papers та Litmaps створюють графи, які показують, хто з ким дружить у світі статей.
Як аналізувати дані
Сучасні дослідники мають арсенал інструментів — від класики на кшталт SPSS і SAS до просунутих автоматизаторів типу Python, R і Jupyter Notebook — це справжні «тяглові коні» для обробки великих даних та складного аналізу. Чи треба для них вміти програмувати? Так, трохи доведеться повчитися, але не лякайтеся. Це як вивчати французьку мову: непросто, але реально, і коли вже освоїте (а для цього є безліч онлайн-курсів), почуватиметесь справжнім супергероєм науки.
Якщо ж цифри — це ваші друзі, то Power BI, RapidMiner і Looker допоможуть їх укласти у красиві графіки. І не забудьте про PROTOCOLS.IO — тут ви створюєте чіткий план дослідження — бо колеги теж люблять порядок.
Візуалізація, спільна робота та редагування текстів без драм
Якщо кортить візуалізувати результати свого дослідження (або хоча б зробити його схожим на щось глянцеве й переконливе), варто скористатися спеціальними інструментами, як-от Tableau, Zoho Reports, Matlab чи Sisense. Вони допомагають створювати графіки й інфографіку, які пояснюють складне й захоплюють увагу читача. Для командної роботи над дослідженнями, спільними курсами чи розробкою навчальних матеріалів чудово підійдуть Open Science Framework (OSF) або Globus — вони зберігають файли, версії і навіть ваші нерви, якщо хтось випадково «видалив усе». А щоб написати, відредагувати, оформити та перекласти текст, є Etherpad, Dropbox Paper, DRAFT, а також Authorea — це онлайн-платформа для написання наукових текстів, яка робить співавторство менш болісним і більш організованим (як Google Docs, але з мрією потрапити в Scopus). Тут можна писати зі співавторами в реальному часі, вставляти цитати, графіки — і все це красиво оформлюється автоматично. Ніхто вже не зіпсує вам текст іншими шрифтами або табуляцією, а головне — нарешті можна не переживати «а де ж остання версія?».
Застосунки штучного інтелекту — ваші нові помічники, не вороги
Потрібно перефразувати текст, перекласти абзац, вичитати стиль або вигадати тему для заняття? ChatGPT, Llama, Copilot, Claude, Geminy вже напоготові. А якщо ви вже трошки звикли до ШІ, то саме час познайомитися зі спеціалізованими асистентами: Elicit, SciSpace, Scite Assistant. Це «наукові гуглери», які шукають літературу, готують огляди й навіть пояснюють складні тексти людською мовою.
Окрема зірка в цьому всесвіті — Perplexity. Це ШІ-пошуковик, який не просто кидає в вас посиланнями, а одразу формує коротку, осмислену відповідь на ваше запитання (наче студент, який справді читав статтю, а не просто скопіював з Вікіпедії). Він ще й покаже джерела, підкине додаткову літературу і згенерує коротке резюме. Ідеально підходить, коли треба швидко підготуватися до лекції або знайти, «де ж воно писалося».
Звісно, ШІ часом може вигадати джерело або видати бажане за дійсне. Тож ставимося до нього критично та звіряємо його результати з надійними ресурсами. І наостанок — якщо при згадці ШІ вам хочеться обійняти підшивку старих «Наукових записок» і перевірити, чи досі працює факс — не хвилюйтеся: ШІ не захопить кафедру, не оформить статтю в Scopus замість вас (на жаль) і точно не напише фахову рецензію (на щастя). Але він може суттєво скоротити час на рутину, звільнивши місце для головного — роздумів, творчості, креативу. А якщо не знаєте, з чого почати — загляньте на theresanaiforthat.com: там є ШІ-застосунок майже для всього, крім написання дисертації без страждань — хоча й над цим, мабуть, уже працюють.
Пошта для зв’язку з авторкою: yaroshenkooi@ukma.edu.ua
Головне зображення: Markus Winkler / Unsplash
Ми відстежуємо ключові тенденції у світі медіа, публікуємо результати останніх медіадосліджень, розповідаємо, як за кордоном медійники, освітяни та науковці взаємодіють з ШІ, реагують на зміни в політичному середовищі й вивчають суспільства. Інтерв’юємо цікавих і незвичних спікерів — від колишнього головного редактора телебачення Сараєва до медіадослідниці з Австралії, проти якої Кремль висунув персональні санкції. Шукаємо незвичні погляди на освіту, медіа, протидію дезінформації та технології. Даємо голос українським викладачам журналістики й поступово формуємо базу журфаків України. Розвиваємо платформу електронного навчання Е-навчання.
ПІДТРИМАЙТЕ JTA — щоб ми могли й надалі створювати контент, який розширює горизонти.
Це можна зробити, переказавши посильну для Вас суму за такими реквізитами:
РЕКВІЗИТИ:
Одержувач платежу: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕДІА ТА КОМУНІКАЦІЇ»
Код ЄДРПОУ: 42146919
Рахунок: IBAN: UA253003350000000260052372600 (валюта: UAH) в “Райффайзен Банк” (МФО: 300335)
Призначення платежу: Благодійний внесок на статутну діяльність від… (П.І.Б – для фіз.особи, найменування – для юр.особи)