Також потрібна якісна підготовка викладачів, каже Кармен Марта-Лазо (Carmen Marta-Lazo).
Кармен Марта-Лазо — проректорка з питань комунікації та інституційної ідентичності Сарагоського університету, до цього очолювала тамтешню кафедру журналістики, аудіовізуальної комунікації та реклами. Викладає інформаційні жанри на радіо та телебаченні бакалаврам, навчає їх створювати репортажі та документальні фільми. Магістрам Кармен читає «Якісні методи дослідження».
Вона також очолює дослідницьку групу університету з питань комунікації та цифрової інформації (GICID), яка розробила модель R-TIC (Factor Relacional — Tecnologías de la Información y la Comunicación), заакцентувавши на важливості чинника взаємовідносин в інформаційно-комунікаційних технологіях. Цю модель, до речі, використовує іспанський підрозділ UNICEF у своєму дослідженні «Вплив технологій на юнацтво. Взаємовідносини, ризики та можливості».
В інтерв’ю JTA Кармен розповідає, як R-TIC застосовують на практиці, які питання хвилюють іспанців та що студенти-журналісти вивчають на факультативному курсі з медіаграмотності в Сарагоському університеті.
Як в іспанському академічному середовищі розуміють поняття «медіаграмотність»? Що включають у нього?
В Іспанії медіаграмотність розглядають як надважливу здатність мати доступ до медіаконтенту, аналізувати, оцінювати й створювати його на різних платформах. Поняття медіаграмотності охоплює не лише споживання інформації, а й розуміння її впливу, особливо в дедалі складнішому цифровому контексті. Йдеться також не лише про технічні навички, необхідні для роботи з цифровими платформами, а й про здатність розвивати критичне ставлення до повідомлень у соцмережах, рефлексивно та відповідально використовувати медіа. На важливості зв’язку між користувачами та джерелами інформації, з врахуванням етичних та соціальних аспектів в побудові наративів, акцентує якраз реляційний чинник нашої концепції R-TIC. Крім того, ми спираємося на систему життєвих навичок ВООЗ і пов’язуємо її з медіаосвітою в галузі охорони здоров’я, де такі компетенції як самосвідомість, управління емоціями, розв’язання проблем, емпатія та відповідальне ухвалення рішень, інтегровані в тому числі в навчання, як працювати з інформацією. Тож медіаграмотність в Іспанії розглядається як цілісне навчання, що дає змогу людям відповідально орієнтуватися в медіаекосистемі.
За Вашими спостереженнями, які питання найбільше турбують іспанців в контексті медіаграмотності?
В Іспанії найбільше занепокоєння у сфері цифрової грамотності викликає мізінформація, а також кіберзлочинність, зокрема крадіжка даних, шахрайство та кібербулінг. Хоча інтерес до інтернет-безпеки зростає, найбільше викликів пов’язано зі здатністю розпізнавати надійні джерела та запобігати поширенню фейкових новин, які становлять загрозу для демократії.
А які джерела інформації в Іспанії, зокрема медіа, Ви вважаєте надійними?
Іспанські суспільні ЗМІ, як-от RTVE, прагнуть нейтрально подавати інформацію і загалом вважаються надійними. Серед приватних медіа газета El País має потужну редакційну інфраструктуру та міжнародну репутацію, а El Confidencial та elDiario.es завоювали довіру завдяки своїм журналістським розслідуванням. Важливо також зважати на плюралізм ЗМІ. Завдяки читанню різних джерел, таких як ABC (загальнонаціональна газета, яка підтримує консервативні політичні погляди — ред.), El Mundo (загальнонаціональне видання, яке схиляється до правих поглядів — ред.) і La Vanguardia (провідна газета Каталонії, дотримується ліберальних поглядів — ред.), можна сформувати повніший і збалансований погляд на події. Звичайно, надійність передбачає перехресну перевірку інформації та обізнаність щодо редакційної лінії та потенційної упередженості кожного медіа.
Які масштабні фейки поширювалися в Іспанії останнім часом? Як на них відреагували медіа та влада?
Один з останніх прикладів дезінформації — неправдиві заяви про імміграцію та злочинність. Їх часто поширюють через WhatsApp з метою посіяти страх і поляризувати суспільство. Іспанський уряд через Департамент внутрішньої безпеки вживає заходів для боротьби з дезінформацією. Також у межах Кодексу практик ЄС щодо дезінформації Іспанія співпрацює з онлайн-платформами для виявлення та маркування неправдивого контенту. Медіа своєю чергою зміцнюють фактчекінгові підрозділи, такі як Maldita.es, Newtral та EFE Verifica, які відіграють вирішальну роль у розвінчуванні фейків та містифікацій. Також було розпочато інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення медіаграмотності та критичного мислення, особливо серед молодої аудиторії.
Розкажіть, будь ласка, більше про проєкти, які реалізовує ваша дослідницька група у сфері медіаграмотності.
Наша дослідницька група реалізовує кілька проєктів з медіаграмотності. Зокрема, у співпраці з урядом Арагону ми розробили навчальний посібник з медіаграмотності, взявши за основу модель R-TIC, і почали впроваджувати його у школах регіону. Мета проєкту — навчити дітей та підлітків етично, відповідально й усвідомлено використовувати медіа. У посібнику розглядаються такі ключові теми як зловживання пристроями та соціальними мережами, пов’язані з цим ризики, як-от FOMO (нав’язлива боязнь пропустити щось цікаве — ред.), фаббінг (звичка відволікатися на свій гаджет під час розмови — ред.), грумінг, а також онлайн-безпека, конфіденційність та ергономіка екрана. Посібники також зосереджені на критичному оцінюванні інформації, виявленні стереотипів та ризиків мови ворожнечі.
Пілот цього проєкту тривав два останніх роки. За нашими спостереженнями, ефективними для вивчення згаданого контенту є такі методи як гейміфікація, рольові ігри та навчання на основі викликів / Challenge-Based Learning (учні застосовують певний аспект медіаосвіти, аби розв’язати питання, пов’язане, наприклад, з перевіркою новин чи пошуком містифікацій).
Також нещодавно у співпраці з Арагонським науково-дослідним інститутом охорони здоров’я ми розробили проєкт, присвячений медіаграмотності підлітків та молоді у сфері психічного здоров’я. Йдеться про подкаст, в якому порушуються такі теми як самооцінка, образ тіла та ідентичність, стрес напередодні екзаменів, академічний тиск, запобігання самогубствам.
Ще у нас є проєкт з Міністерством науки та інновацій, спрямований на створення спільнот цифрової спадщини.
Крім того, ми беремо участь у європейському проєкті Eco Digital Learning для розвитку MOOC (масові відкриті онлайн-курси — ред.), де ми зробили свій внесок у розробку педагогічної моделі з едукаційно-комунікативної перспективи на основі R-TIC.
У які спеціальності та яких форматах впроваджується медіаграмотність в іспанській освіті?
Медіаграмотність переважно включена до навчальних програм з комунікації та освіти в університетах із сильним дослідницьким фокусом на медіаосвіті. Серед яскравих прикладів:
- Національний університет дистанційної освіти (UNED), де провідну роль у цьому напрямку відіграє Сара Осуна (Sara Osuna);
- Вальядолідський університет (University of Valladolid), де цей напрямок веде Агустін Гарсія Матілла (Agustín García Matilla);
- Університет Уельви (University of Huelva), де ці теми курує Хосе Ігнасіо Агуадед (José Ignacio Aguaded);
- Університет Помпеу Фабра (University Pompeu Fabra), де медіаграмотність викладав Жоан Феррес Пратс (Joan Ferrés Prats).
Усі вони є видатними дослідниками у галузі медіаграмотності.

Коли я очолювала кафедру журналістики, то поставила перед собою завдання включити курс із комунікаційної та медійної грамотності у навчальну програму з журналістики у Сарагоському університеті. Цього навчального року нам вдалося ввести такий курс як факультатив. Необхідність цього рішення ми обгрунтовували результатами дослідження переваг медіаграмотності, яке провела наша дослідницька група.
У цьому курсі розглядаються, зокрема, такі теми:
- сучасний контекст інформаційного забруднення та мізінформації;
- необхідність розвитку критичного та відповідального громадянства;
- активні методики, що застосовуються в медіаосвіті, в межах найбільш інноваційних педагогічних тенденцій,
- медіаграмотність та цифрові компетенції;
- створення освітнього контенту за допомогою генеративного штучного інтелекту.
Учасники курсу виконали груповий проєкт з проєктування та розробки медіаосвітнього контенту, який сприяє активному та осмисленому навчанню. Вони також пройшли тест на рефлексію та оцінювання в різних форматах (письмовому, аудіо, аудіовізуальному, мультимедійному) на основі кейс-стаді.
Цей предмет далі викладатиме мій колега з досліджень, професор Хосе Антоніо Габелас (José Antonio Gabelas), який є чудовим освітнім комунікатором. Я продовжуватиму очолювати дослідницьку групу, яка зараз налічує 20 повноправних членів і понад 40 співробітників. Основний фокус досліджень — медіаосвіта.

Також разом з Хосе Антоніо Габеласом ми є директорами університетського медіа Entremedios, де особлива увага приділяється медіаграмотності та темам, що можуть сприяти трансформації та інноваціям. На платформі студенти проходять професійне стажування, яке може бути зараховане для отримання кредитів на курсі «Практикум». Ми застосовуємо принципи конструктивної журналістики, обираючи теми на основі соціальної корисності, служіння суспільству, популярності та актуальності. Ми вчимо студентів працювати над цими темами в різних форматах з творчої та критичної точок зору. Ще одна мета Entremedios — надати можливість студентам підготувати портфоліо.
На жаль, іспанській освіті бракує комплексного та безперервного навчання медіаграмотності. Часто цей предмет розглядається як маргінальне або другорядне питання в навчальних програмах, тоді як медіаграмотність має бути наскрізною та ключовою компетентністю: потрібно і розробляти спеціальні курси, і вводити її в інші дисципліни. Крім того, стрімкий технологічний прогрес вимагає оновлення навчальних програм, а для розуміння того, як навчати використання алгоритмів, застосовуючи відповідальний і критичний підхід, потрібні навички програмування. Модель R-TIC, яку ми застосовуємо в початковій і середній освіті, також може бути використана для впровадження медіаграмотності в університетські навчальні програми з реляційної та цілісної перспективи в усіх галузях знань. Ще один виклик у цьому контексті — підготовка викладачів. Вони мають пройти навчання з питань медіаграмотності в інститутах підвищення кваліфікації.
Деякі викладачі, які займаються темою медіаграмотності, спонукають своїх студентів ділитися знаннями з іншими аудиторіями, наприклад, з родичами старшого віку. Наскільки така практика поширена в іспанських університетах?
Так, деякі іспанські університети практикують такий підхід. Щодо нашого вишу, то ми сприяємо тому, щоб старшокурсники надавали зворотний зв’язок студентам перших курсів. Наприклад, Entremedios курують студенти-журналісти четвертого курсу: вони пропонують теми, оптимізують контент та оглядають матеріали студентів молодших курсів. Перед публікацією контент переглядають викладачі, аби переконатися, що він відповідає професійним стандартам.
Ми також проводимо навчальні практики з групами людей старшого віку або людей з інвалідністю в неурядових організаціях. І такий соціальний внесок позитивно впливає на громаду. Ці ініціативи адаптовані до різних форматів: від проведення воркшопів для вчителів, науковців, журналістів та підприємців за моделлю R-TIC до онлайн-курсів та активностей на очних семінарах і конференціях, які зосереджені на важливості критичного, рефлексивного та відповідального ставлення до інформації.
Фото надані Кармен Марта-Лазо
Ми відстежуємо ключові тенденції у світі медіа, публікуємо результати останніх медіадосліджень, розповідаємо, як за кордоном медійники, освітяни та науковці взаємодіють з ШІ, реагують на зміни в політичному середовищі й вивчають суспільства. Інтерв’юємо цікавих і незвичних спікерів — від колишнього головного редактора телебачення Сараєва до медіадослідниці з Австралії, проти якої Кремль висунув персональні санкції. Шукаємо незвичні погляди на освіту, медіа, протидію дезінформації та технології. Даємо голос українським викладачам журналістики й поступово формуємо базу журфаків України. Розвиваємо платформу електронного навчання Е-навчання.
ПІДТРИМАЙТЕ JTA — щоб ми могли й надалі створювати контент, який розширює горизонти.
Це можна зробити, переказавши посильну для Вас суму за такими реквізитами:
РЕКВІЗИТИ:
Одержувач платежу: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕДІА ТА КОМУНІКАЦІЇ»
Код ЄДРПОУ: 42146919
Рахунок: IBAN: UA253003350000000260052372600 (валюта: UAH) в “Райффайзен Банк” (МФО: 300335)
Призначення платежу: Благодійний внесок на статутну діяльність від… (П.І.Б – для фіз.особи, найменування – для юр.особи)