Заняття рекомендоване для студентів спеціальності «Журналістика» першого освітнього рівня (бакалавр), дисципліни «Етика медіадіяльності». Авторка: Алла Коваленко, доцентка кафедри журналістики та мовної комунікації Одеського національного морського університету.
Від редакції: ця методична розробка належить до серії публікацій найкращих фінальних проєктів, підготовлених викладачами-учасниками тренінгової програми «Інтегруємо медіаграмотність в освітні програми з журналістики», що реалізується ГО «Український інститут медіа та комунікації» за підтримки Програми розвитку ООН та за фінансування уряду Японії. Переможців-авторів найкращих планів занять було оголошено 5 березня, під час конференції «Медіаграмотність у журналістській освіті: українська та світова практика».
Вступ
Заняття має на меті:
- Ознайомити студентів із поняттями «мова ворожнечі» та стереотипів у медіа.
- Розглянути етичні стандарти журналістики та порушення їх в українських медіа.
- Навчити ідентифікувати та аналізувати випадки мови ворожнечі та стереотипів у медіаматеріалах.
Матриця до заняття
| Таймінг | Методи, спосіб застосування | Посилання |
| Вступ, 10 хвилин | Обговорення важливості етичних стандартів у журналістиці. Визначення понять «мова ворожнечі» та «стереотип» у контексті медіа. | |
| Теоретична частина (10 хвилин) | Мова ворожнечі. Визначення та форми прояву. Вплив на суспільство та окремі групи. Приклади з українських медіа. Стереотипи. Поняття та види стереотипів. Як стереотипи впливають на сприйняття інформації. Приклади стереотипного висвітлення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в українських регіональних медіа | |
| Практична частина (50 хвилин) | Аналіз конкретних матеріалів: 1. Обговорення матеріалу, в якому порушено стандарти журналістики, зокрема використано мову ворожнечі (на прикладі матеріалу від видання «Українська літературна газета» «Як Музей Ханенків і Одеський музей перетворюються на закритий пропагандистський кластер», що був опублікований 9 червня 2024 року). 2. Розподіл студентів на групи, кожна з яких отримує завдання проаналізувати матеріали українських медіа щодо мови ворожнечі. 3. Пошук матеріалів здійснюється методом контент-аналізу за ключовими словами: «ВПО», «внутрішньо переміщені особи», «переселенці». Перша група аналізує матеріали у медіа «Українська правда», «Ліга» та в одеських ЗМІ. Друга група аналізує матеріали на сайтах Інтерфакс-Україна, Громадського радіо та в запорізьких медіа. 4. Групи аналізують, чи є в обраних статтях мова ворожнечі, за допомогою інструментів аналізу текстів на кшталт LIWC, Perspective API від Google (на основі штучного інтелекту). Потрібно завантажити текст статті в LIWC і проаналізувати результат. Варто звернути увагу на категорії «емоції» (позитивні, негативні), «тривога», «гнів», «соціальні процеси». Далі потрібно інтерпретувати за допомогою методів дискурс-аналізу та критичного аналізу медіа результати в контексті етичних стандартів журналістики. 5. За результатами дослідження створити таблицю за наведеним нижче прикладом. 6. Розпізнавання стереотипів в українських медіа. Обговорення конкретного матеріалу, що містить стереотипи, зокрема етер «Хеппі Ранок» від 5 вересня 2024 року радіостанції «Хіт FM», який вели ведучі Юля Карпова, Роман Мельник та Ігор Шклярук. 7. Групи міняються об’єктами досліджень (медіа) й проводять контент-аналіз. При цьому використовують ключові слова «ВПО», «внутрішньо переміщені особи», «переселенці» або «білявка», «домогосподарка» тощо. | Офіційний сайт: https://www.liwc.app/ Якщо немає доступу до LIWC, можна скористатися онлайн-інструментами для аналізу тексту, наприклад: MonkeyLearn (https://monkeylearn.com/), Textalyser (http://textalyser.net/) Використання Google Perspective API — інструменту для аналізу токсичності коментарів і публікацій. |
| Підсумок (10 хвилин) | Узагальнення з допомогою порівняльного методу висновків щодо дотримання стандартів і використання в українських медіа мови ворожнечі та стереотипів. Підбивання основних висновків заняття. Обговорення ролі журналістів у протидії мови ворожнечі та стереотипам. Рекомендації щодо дотримання етичних стандартів у медіадіяльності. Визначення групи-переможця. | Ресурси для перевірки медіа на надійність та неупередженість: MediaBias/Fact Check, Ad Fontes Media |
Додаток: Приклад оформлення результатів
| ЗМІ | Заголовок | Дата публікації | Короткий зміст | Приклади мови ворожнечі/стереотипів/упереджень | Результати LIWC (ключові категорії) | Висновки щодо дотримання етичних стандартів | Посилання |
| «Переселенці з Донбасу: як живеться на новому місці» | 2023-10-26 | Стаття про проблеми інтеграції ВПО в нових громадах | «Переселенці — це тягар для місцевого бюджету» (стереотип) | «Негативні емоції: 15%» «Тривога: 5%» | Порушення етичного стандарту об’єктивності та толерантності | ||
| «ВПО: нові виклики та можливості» | 2024-01-15 | Інтерв’ю з представником організації, яка підтримує ВПО | Відсутні | «Позитивні емоції: 25%» «Соціальні процеси: 30%» | Дотримання етичних стандартів |
Плани занять розроблені викладачами українських факультетів/кафедр журналістики в межах проєкту «Інтеграція компонентів медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні журналістські програми», який реалізує ГО «Український інститут медіа та комунікації». Проєкт здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансування уряду Японії. Думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію ПРООН або інших агенцій ООН та уряду Японії.