Що таке когнітивні упередження та теорії змови, як працювати з цими темами, щоб розвивати критичне мислення, можна дізнатися з методичних рекомендації для викладачів факультетів та кафедр журналістики.
Український інститут медіа та комунікації розробив серію методичних рекомендацій з інтеграції тем медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні програми з журналістики. Рекомендації стосуються не лише практичних дисциплін з журналістики, але й ширшого переліку дисциплін.
Цю Тему розробила Діана Дуцик,, викладачка Могилянської школи журналістики.
Анотація
Журналісти повинні максимально об’єктивно висвітлювати події, проте когнітивні упередження або некритичне сприйняття конспірологічних теорій можуть завадити цьому. У результаті реальність може бути спотворена в новинах та інших журналістських матеріалах. Наслідки для суспільства — іноді навіть катастрофічні.
Водночас усвідомлення впливу когнітивних упереджень допомагає критично оцінювати джерела, уникати хибних висновків та знаходити реальний баланс у висвітленні подій. Журналіст, який розуміє природу когнітивних упереджень, з меншою ймовірністю сприятиме поширенню емоційно заряджених, необґрунтованих чи маніпулятивних повідомлень.
Теми когнітивних упереджень та теорій змови тісно пов’язані, тому їх можна розглядати в одному курсі. Когнітивні упередження роблять людей вразливими до конспірологічних теорій. Натомість розуміння психологічних механізмів того, як працюють упередження, чи чому люди вірять конспірологам, допомагає критично оцінювати інформацію та протидіяти поширенню дезінформації.
Людство впродовж своєї історії вигадало чимало конспірологічних теорій, починаючи з масонської змови та «світового уряду», завершуючи теорією про шкідливість вишок 5G. Такі теорії лише на перший погляд можуть видаватися смішними, але в реальному житті вони провокують недовіру до державних інститутів, недовіру до науки та медицини, і є втіленням шкідливих забобонних уявлень про світ. Це призводить до непередбачуваних наслідків та дій людей, які в них вірять. Росія також використовує як механіку когнітивних упереджень, так і теорій змови в пропаганді з метою зміни поведінки великих груп людей як всередині своєї країни, так і назовні.
Курс про когнітивні упередження та теорії змови (або окремі заняття на ці теми) у цілому має сприяти формуванню у студентів відповідального підходу до роботи з інформацією та розвитку критичного мислення.
Базові поняття Теми
Когнітивні упередження — підсвідома помилка в мисленні, яка призводить до неправильної інтерпретації інформації з навколишнього світу та впливає на раціональність і точність рішень та суджень.
Конспірологія — оманливий термін, оскільки попри компонент «-логія» не має нічого спільного з науковою галуззю (як, приміром, соціологія чи філологія), натомість вживається на позначення теорій змов, їхнього продукування та поширення.
Конспірацизм — світогляд, який ґрунтується на відкиданні випадковостей та запереченні офіційних версій тих чи інших подій (природних катастроф, терористичних актів, вбивств відомих людей тощо), в якому ключовим є фантазійне конструювання закономірностей між розрізненими подіями, окремими людьми чи групами людей, а основна увага приділяється пошуку винуватців у бідах людства та обґрунтуванні їхніх зловмисних мотивів.
Методологія конспірацизму — сукупність антинаукових прийомів і методів, за допомогою яких конспірологи намагаються конструювати нібито причинно-наслідкові зв’язки між розрізненими явищами; яскравими прикладами таких методів є нумерологія в різних її варіаціях (маніпуляції над цифрами, даними, числовими показниками) та антилінгвістика, яка здебільшого проявляється у спробах витлумачити етимологію слів в руслі примітивних уявлень про мову та походження слів.
Теорії змови (на відміну від реальних заколотів чи змов) — це припущення про існування зловісних і шкідливих планів, які виношують потаємні заколотники з метою завдання якнайбільшої шкоди або якійсь окремій групі населення (приміром, за расовою чи етнічною ознакою), або взагалі всьому людству.
Головні риси людини з критичним мисленням
Американська некомерційна організація Фонд критичного мислення (Foundation for Critical Thinking), яка працює над розвитком системи навчання критичного мислення у США, на основі багаторічної практики сформувала перелік рис, які має людина з критичним мисленням [Хайбер, 2023]:
- інтелектуальна скромність — визнання меж ваших знань і можливих недоліків у власному мисленні;
- інтелектуальна хоробрість — здатність впевнено доводити власні переконання замість пасивного сприйняття запропонованої вам «правди», навіть за наявності соціального тиску;
- інтелектуальна емпатія — бажання краще зрозуміти позицію іншої людини;
- інтелектуальна автономність — здатність міркувати самостійно, не втрачаючи контролю над власними думками;
- інтелектуальна чесність — здатність мислити й сперечатися чесно, застосовуючи до себе та до інших однаково високі інтелектуальні стандарти, а також здатність визнати власну неправоту;
- інтелектуальна витривалість — готовність докладати важких інтелектуальних зусиль, щоб знайти відповіді на запитання чи аргументувати власну позицію;
- віра в розум — переконання. Що загалом усі виграють від використання розуму як найкращого способу здобувати знання та розв’язувати проблеми;
- неупередженість — зусилля, спрямовані на те, щоб ставитися до всіх точок зору справедливо, незалежно від власних переконань, емоційних реакцій та соціальних норм.
Перелік компетентностей, які формуються у результаті роботи з темою
Пройшовши цю тему, студенти навчаться:
- розпізнавати когнітивні упередження;
- розуміти природу когнітивних упереджень;
- розуміти, як використовує когнітивні упередження пропаганда;
- розрізняти конспірологічні теорії/теорії змов;
- розуміти психологію конспірології;
- розуміти, як застосовує конспірологічні теорії пропаганда.
Перелік предметів, в які може бути інтегрована тема
Оскільки ця тема є досить складною, рекомендується її включати в навчальні дисципліни, які викладаються під час 3-4 року навчання бакалаврату, або у магістратурі.
- Практичні журналістські дисципліни/ медіавиробництво;
- Інші гуманітарні та суспільні дисципліни (у першу чергу такі як історія, політологія, релігієзнавство, соціологія тощо).
Обсяг навчального навантаження
Аудиторні заняття: 6 годин (лекції — 2 години; практичні заняття — 4 години).
Самостійна робота: 6 годин.
Методи викладання та оцінювання
| Компетентності | Методи викладання | Оцінювання |
| Розпізнавати когнітивні упередження та теорії змов | Лекції (розгляд теоретичного матеріалу); Розбір практичних кейсів (на прикладі матеріалів в медіа). Медіасимуляція (об’єднуємо студентів у 2 групи: перша група створює “новину” із використанням когнітивних упереджень; друга група повинна декодувати її і пояснити, які механізми були застосовані для маніпуляції аудиторією). | Формат: 1. Тести (можна скористатися тестами до онлайн-курсу “Як деконструювати теорії змови”); 2. Есей (з аналізом конкретних кейсів в медіа та реакції аудиторії на них). Максимальний рівень оцінювання — студент/ка самостійно може визначати когнітивні упередження, які зустрічаються в медіа та конспірологічні теорії, критично оцінити їх. Середній рівень оцінювання — студент/ка знає теоретичний матеріал, але може помилятися у визначенні конкретних прикладів. Низький рівень оцінювання — студент/ка не може критично оцінити контент. |
| Розуміти природу когнітивних упереджень та психологію конспірології | Лекції (розгляд теоретичного матеріалу) Вивантаження особистого досвіду (запропонувати студентам поділитися, чи вони зіштовхувалися з упередженнями у своєму житті, як працювали ці упередження, які наслідки вони мали) Модерована дискусія. Можлива тема: “Чи варто обмежувати поширення конспірологічних теорій?” Практична робота (наприклад, обрати 2-3 новини (одна з них може містити маніпулятивні елементи) і запропонувати студентам визначити, як когнітивні упередження впливають на сприйняття цих новин. | Формат: 1. Тести; 2. Есей (наприклад, на тему “Як когнітивні упередження впливають на моє власне сприйняття інформації”) Максимальний рівень оцінювання — студент/ка самостійно визначає природу когнітивних упереджень та може пояснити психологічні механізми функціонування тієї чи іншої конспірологічної теорії. Середній рівень оцінювання —студент/ка знає теоретичний матеріал, але не може пояснити, як він корелюється із конкретними прикладами. Низький рівень оцінювання — студент/ка не знає теорію та не може проаналізувати конкретні приклади. |
| Розуміти, як застосовуються механізми когнітивних упереджень та конспірологія в пропаганді та дезінформації | Робота у групах (у т.ч.) з використанням онлайн-інструментів Індивідуальні/або групові практичні завдання (наприклад, роздати студентам список поширених теорій змови, які використовує російська пропаганда, попросити проаналізувати, які когнітивні упередження можуть сприяти поширенню цих теорій в медіа та через різні комунікаційні платформи). | Формат: 1. Тести 2. Проєкт (наприклад, розробка стратегії протидії поширенню обраної конспірологічної теорії). Максимальний рівень оцінювання — студент/ка розрізняє та розуміє природу когнітивних упереджень та конспірологічних теорій і може на практиці декодувати їх та створити механізми мінімізації їх негативного впливу. Середній рівень оцінювання — студент/ка знає базовий матеріал, але не може запропонувати стратегії та розв’язання поставлених проблем. Низький рівень оцінювання — студент/ка частково знає базовий матеріал, але не може його застосувати ні для аналізу, ні для розробки рішень/стратегій. |
Приклад практичної роботи зі студентами в аудиторії
Робота у групах (рекомендується відвести під цю вправу ціле практичне заняття)
Скористайтесь онлайн-інструментом https://keepsimple.io/uxcore, щоб пропрацювати зі студентами тему когнітивних упереджень. Для початку дайте групі час, щоб познайомитися з цим інструментом, який містить 105 когнітивних упереджень. Проговоріть базовий теоретичний матеріал.
Крок 1. Об’єднайте студентів у 4 групи. Запропонуйте кожній групі обрати одне когнітивне упередження. Цей онлайн-інструмент пропонує позитивні приклади використання когнітивних упереджень в управлінні командами. Проте студенти повинні будуть поглянути на це питання з точки зору впливу медіа на аудиторію та з точки зору використання когнітивних упереджень у пропаганді.
Крок 2. Попросіть студентів кожної групи підібрати відповідні приклади до обраного упередження з медіа або ті, які стосуються поведінки аудиторії медіа. Запропонуйте групі проаналізувати, як працює таке упередження в медіа. Попросіть їх напрацювати стратегію, спрямовану на зниження негативного ефекту того чи іншого упередження у сфері медіа.
Крок 3. Запропонуйте кожній групі презентувати результати своєї роботи та обговорити з іншими групами.
Крок 4. Обов’язково запитайте, які висновки були зроблені під час практичної вправи і як отримані знання/навички студенти зможуть застосувати у своїй майбутній роботі.
Література та джерела
Книги
- Ґалеф Джулія (2023). Мислення розвідника. Як припинити обманювати себе і побачити найкраще рішення
- Руді Рейхштадт (2023). Опіум дурнів. Нариси про теорії змови
- Канеман Даніел (2017). Мислення швидке і повільне
- Канеман Даніел, Санстейн Кас, Сібоні Олів’є (2023). Шум. Хибність людських суджень
- Хайбер Джонатан (2023). Критичне мислення
- Яковлєв Максим (2023). Теорії змов. Як (не) стати конспірологом
Про когнітивні упередження
- UX Core – онлайн-інструмент для вивчення теми когнітивних упереджень: https://keepsimple.io/uxcore
- Wolf Alexanyan. UX Core — The Science of User Experience. How to use cognitive science in modern software development and management // https://medium.com/@alexanyanwolf/the-science-of-user-experience-b4ae1314712c
- Інституту поведінкових досліджень. Упередження та «тривога Франкенштейна». Чому ми так боїмося ШІ? // https://vctr.media/ua/yak-i-robot-chomu-mi-tak-boyimosya-shi-analiz-psihologichnih-peredumov-180163/
- Сайт Інституту поведінкових досліджень // https://ibs.auk.edu.ua/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR20rl7VdOxPB4jb0qNCFZ2_YM4eGdMGIr3AKv5mHkY2VQBuRJB0nFWfwN4_aem_p0Xk4Vordz4fY07CwRfcLw
Про теорії змови
- М.Яковлєв, Д.Дуцик. Як деконструювати теорії змови. Онлайн-курс// https://e-courses.jta.com.ua/lessons/yak-dekonstruiuvaty-teorii-zmov-maksym-yakovliev-diana-dutsyk/
- Conspiracy Watch – французький сайт, який відстежує, появу нових теорій змови // https://www.conspiracywatch.info/
- MediaLab (2019). П’ять історій людей, які опинилися в центрі теорій змови // https://medialab.online/news/hoax/
- «Корпорація змов». Анімаційний серіал на Netflix // https://www.netflix.com/ua/title/80995819
- «Теорія змови». Телепрограма (ICTV) // https://ictv.ua/ua/videos/teoriya-zmovy-vypusk-15-07-12-2020/
Етичні правила роботи з Темою
Тема когнітивних упереджень, і особливо теорій змови, — це дуже чутливі теми. Тому варто взяти до уваги кілька правил:
- Не сприяти поширенню дезінформації, навіть у навчальних цілях. Якщо розглядаються конкретні теорії змови, слід чітко пояснювати їхню хибність на основі фактів.
- Робити акцент на механізмах поширення теорій змови та їхньому впливі на суспільство, а не лише на їхньому змісті.
- Пояснювати, як журналісти можуть протидіяти поширенню дезінформації та теорій змови у своїх матеріалах.
Може виявитися так, що в аудиторії хтось буде прихильником якоїсь із конспірологічних теорій, або сумніватиметься в окремих аргументах, наведених викладачем. Тому надзвичайно важливо для викладача мати ґрунтовні підтвердження (посилання на наукові праці тощо) своєї позиції. Але не нав’язувати її в авторитарний спосіб, а працювати через пояснення конкретних прикладів, вивантаження досвіду присутніх та дискусію.
Також важливе правило, яке допоможе зберегти безпечний простір в аудиторії та знизити потенційний конфлікт, — це дати висловитись усім охочим і поважати різні точки зору.
ВАЖЛИВО!!! Викладати матеріал без осуду чи висміювання людей, які вірять у теорії змови, пояснюючи психологічні механізми їхнього мислення.
Методичні рекомендації розроблені в межах проєкту «Інтеграція компонентів медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні журналістські програми», який реалізує ГО “Український інститут медіа та комунікації”. Проєкт здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансування уряду Японії. Думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію ПРООН або інших агенцій ООН та уряду Японії.