Що таке емоційний інтелект, як пропаганда використовує наші емоції, як відрізнити клікбейт, можна дізнатися з методичних рекомендації для викладачів факультетів та кафедр журналістики.
Український інститут медіа та комунікації розробив серію методичних рекомендацій з інтеграції тем медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні програми з журналістики. Рекомендації стосуються не лише практичних дисциплін з журналістики, але й ширшого переліку дисциплін.
Цю Тему розробила Юлія Любченко, викладачка кафедри журналістики Запорізького національного університету.
Анотація
Емоції запам’ятовуються найкраще. При сприйнятті інформації спочатку спрацьовують емоції, потім вмикаються інтелект і критичне мислення. Але при цьому перший етап може перешкодити наступним, тому трапляється так, що найбезглуздіші фейки здатні посіяти невпевненість у споживачів інформації. Фіксація своїх емоцій і розуміння причин їх появи — це перше, на чому варто зосередитись при контакті з медійними матеріалами. Йдеться про емоційний інтелект як здатність людини тлумачити власні емоції та емоції інших, щоб використовувати отриману інформацію для реалізації власних цілей.
Даніель Гоулман виділив п’ять основних компонентів емоційного інтелекту:
- самопізнання як здатність розуміти власні емоції,
- саморегуляцію як вміння контролювати свої емоції,
- мотивацію як внутрішнє прагнення досягати цілей,
- емпатію як розуміння емоцій інших людей,
- соціальні навички як вміння ефективно взаємодіяти з іншими [1, с.18].
«Жертвами дезінформації часто стають люди, які вже мають якісь негативні емоції, і тому готові повірити навіть вигаданій інформації», — пояснює науковий співробітник Atlantic Council Максим Еріставі [2]. Про вплив емоцій на ухвалення рішень йдеться і в дослідженні реакцій американців на запропоновані новинні заголовки. Результати доводять, що учасники, які повідомляли про високий рівень емоцій, з більшою ймовірністю поширювали дезінформацію, учасники, які повідомляли про низький рівень емоцій, частіше ігнорували або відмовлялися від такого контенту [5].
Серед засобів емоційного впливу дезінформації можемо виокремити: емоційно забарвлену лексику, клікбейт, хейт, булінг, мову ворожнечі тощо.
Унікальну властивість передавати емоції швидше та ефективніше, ніж слова, мають зображення. Швидкість, з якою візуальний контент може передати повідомлення і викликати емоційну реакцію, неможливо порівняти з текстом, що вимагає когнітивних зусиль для обробки та інтерпретації. Тому фотофейки, діпфейки, зображення, згенеровані ШІ, несуть потенційну небезпеку в контексті емоційного впливу дезінформації та пропаганди [4, с. 39]. Опитування Kantar Україна (лютий 2024 року) показало, що 79% респондентів знають, що таке ШІ, але лише 42% впевнені у своїх навичках розпізнавати подібний контент [3]. Тому ШІ-зображення нерідко використовуються для маніпулювання емоціями читачів, особливо в соціальних мережах.
Базові поняття Теми
Діпфейк — це штучно (синтетично) створений аудіо-, відео-, фотоматеріал, метою якого є введення в оману аудиторії.
Емоційний резонанс — спосіб створення серед широкої аудиторії певного настрою з одночасною передачею пропагандистської інформації, в основі якої лежить контент з високою емоційністю (Центр протидії дезінформації).
Клікбейт — це навмисно спотворений заголовок матеріалу, метою якого є викликати у людини бажання перейти за посиланням та дізнатися щось важливе або цікаве.
Мова ворожнечі — це всі види висловлювань, котрі поширюють, розпалюють, підтримують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, в тому числі нетерпимістю, що виявляється у формі агресивного націоналізму та етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів та осіб, що за своїм походженням належать до іммігрантів. У цьому сенсі поняття «мова ворожнечі» поширюється на всі висловлювання, які спрямовані проти якоїсь однієї особи або якоїсь визначеної групи осіб (Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № 97(20)59).
Соціальні стереотипи — звичні, шаблонні, схематизовані, стійкі зразки думок, сприйняття, поведінки; універсальні, емоційно забарвлені установки.
Перелік компетентностей, які формуються у результаті роботи з темою
Пройшовши цю тему, студенти навчаться:
- розрізняти способи маніпулювання емоціями та протидіяти їм;
- ідентифікувати дезінформацію та маніпулятивний контент;
- виявляти та протидіяти мові ворожнечі та соціальним стереотипам;
- розпізнавати матеріали, створені штучним інтелектом, що несуть загрозу емоційного впливу.
Перелік предметів, в які може бути інтегрована тема
- Мовні дисципліни, спічрайтинг, практична стилістика, основи видавничої справи та редагування (у частині виявлення в текстах мови ворожнечі, емоційно забарвленої лексики, клікбейту тощо)
- Історія України, історія журналістики (в частині розвінчання історичних міфів, створених російською пропагандою, розуміння алгоритмів емоційного впливу пропаганди).
- Мистецтвознавство (у частині розпізнавання наративів пропаганди і їхній емоційний вплив на населення).
- Медіавиробництво, жанри журналістики (в частині написання текстів, заголовків, створення фото-, відеоматеріалів).
- Основи реклами (у частині емоційної складової рекламного контенту).
Обсяг навчального навантаження
Орієнтовна кількість годин:
- аудиторні — 6 годин (лекції — 2 години, практичні заняття — 4 години),
- самостійна робота — 6 год.
Методи викладання та оцінювання
| Компетентності | Методи викладання | Оцінювання |
| Розрізняти способи маніпулювання емоціями та протидіяти їм | Лекції та практичні заняття (розгляд теорій із вивчення емоційних станів, емоційного інтелекту, розпізнавання і формування людських емоцій, розгляд інструментів емоційного впливу медіа). Розбір кейсів із визначення різних способів маніпуляцій (текстові, візуальні, графічні тощо), алгоритмів впливу на людські емоції. Робота у групах (проблемно-орієнтоване навчання із визначення механізмів емоційного впливу дезінформації, шляхів протидії маніпулятивним практикам, наслідків емоційного впливу дезінформації тощо) | Максимальний рівень оцінювання — студент/ка самостійно може визначати способи маніпуляцій, знайти відповідні приклади й критично оцінити їх. Середній рівень оцінювання — студент/ка знає способи маніпуляцій, але може помилятися у їх визначенні на конкретних прикладах. Низький рівень оцінювання — студент/ка не може на конкретних прикладах визначити спосіб маніпуляції та критично оцінити контент. |
Ідентифікувати дезінформацію та маніпулятивний контент | Практичні заняття — студенти працюють з різним контентом над визначенням дезінформації та маніпуляцій, визначають алгоритми впливу. Онлайн-ігри із вивчення механізмів розповсюдження дезінформації та маніпуляції; | Максимальний рівень оцінювання — студент/ка самостійно може ідентифікувати дезінформацію та маніпуляції, знається на алгоритмах впливу. Середній рівень оцінювання — студент/ка може ідентифікувати дезінформацію та маніпуляції, але має проблеми із визначенням алгоритмів впливу. Низький рівень оцінювання — студент/ка має проблеми із ідентифікацією дезінформації та маніпуляції. |
| Виявляти та протидіяти мові ворожнечі та соціальним стереотипам | Практичні заняття — студенти індивідуально та в групах працюють із кейсами, що транслюють стереотипи й демонструють використання мови ворожнечі та екологічними матеріалами на чутливі теми. Робота в групах зі створення контенту (генерація ідей для журналістських матеріалів на чутливі теми, підготовка питань для інтерв’ю, написання заголовків тощо) | Максимальний рівень оцінювання — студент/ка самостійно може виявляти мову ворожнечі, створює екологічний контент із використанням толерантної лексики. Середній рівень оцінювання — студент/ка може виявляти мову ворожнечі, але має огріхи зі створення екологічного контенту та використання толерантної лексики. Низький рівень оцінювання — студент/ка має проблеми із виявленням мови ворожнечі та використанням толерантної лексики. |
| Розпізнавати матеріали, створені штучним інтелектом, що несуть загрозу емоційного впливу | Практичні заняття — студенти на конкретних кейсах із медіа і соціальних мереж визначають ознаки матеріалів, згенерованих ШІ, вчаться розпізнавати реальні та «штучні» зображення. Модерована дискусія, в межах якої студенти визначають можливості та загрози поширення матеріалів, створених ШІ. | Максимальний рівень оцінювання — студент/ка самостійно може розпізнати матеріали, створені ШІ, критично аналізує контент на наявність/відсутність емоційного впливу такого контенту. Середній рівень оцінювання — студент/ка може розпізнати матеріали, створені ШІ, має проблеми з критичним аналізом контенту. Низький рівень оцінювання — студент/ка помиляється у розпізнавання матеріалів, створених ШІ, має проблеми з критичним аналізом контенту. |
Приклад практичної роботи зі студентами в аудиторії
Запропонована вправа передбачає кілька етапів, які можна застосовувати як в комплексі, так і окремо.
Етап 1. Викладач об’єднує студентів у групи по 4-5 осіб. Представник кожної групи витягує картку з описом певної емоції (страх, гордість, ненависть, надія), команда протягом 15 хв. має знайти приклади матеріалів, що викликають цю емоцію (пости в соцмережах, плакати, карикатури, заголовки в онлайн-медіа, повідомлення в месенджерах тощо). Результати своїх напрацювань презентують на загал.
На цьому етапі студенти розвивають навички виявлення емоційного впливу у різних медійних матеріалах.
Етап 2. Учасники продовжують працювати з обраними емоціями. За допомогою ШІ-інструментів для створення зображення (Loopsie, Epik, Canva (Magic Studio), Gencraft AI Image Generator, Artbreeder), студенти мають згенерувати візуал, який викликатиме відповідну емоцію. Потім інші учасники мають оцінити, наскільки зображення відповідає вказаній емоції.
Викладач ініціює дискусію про доречність/недоречність використання згенерованих зображень у медійних матеріалах.
На цьому етапі студенти демонструють, як ШІ може використовуватись для створення зображень з емоційним впливом.
Етап 3. Світове кафе. Кожна команда займає локацію (окремий стіл), з фліпчартом і маркерами. За кожним столом одна людина бере на себе роль «господаря» столу, а решта — «запрошені гості». Кожна команда має згенерувати ідеї щодо запропонованої теми. Через 10 хвилин «гості» переходять за інші столики, а «господар» залишається на своєму місці і розповідає новоприбулим «гостям» про те, що обговорювала попередня група. Новоприбулі доповнюють уже сказане своїми ідеями. Через 10 хвилин процедура повторюється: «гості» переходять за інший стіл, «господар» залишається, новоприбулі додають щось від себе. Після цього відбуваються презентації від кожного столика з подальшим обговоренням.
Теми для роботи в групах:
- Основні маркери емоційності в медійних матеріалах (мовні, графічні, візуальні).
- Чому емоційність у медійних матеріалах є проблемою?
- Як протистояти емоційному впливу пропаганди?
При виконанні цього завдання студенти визначають способи маніпулювання емоціями та протидії їм. Це завдання є одним із варіантів проблемно-орієнтованого навчання.
Література та джерела
- Ґоулман Д. Емоційний інтелект; пер. з англ. С-Л. Гумецької. Харків : Віват. 2018. 512 с.
- Магазова А. Емоції затьмарюють факти. Як себе убезпечити? Радіо Свобода. 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/how-to-stop-desinformation-in-ukraine/29878791.html
- Мистецтво чи розвага: ставлення українців до GenAI. Kantar. URL: https://www.kantar.com/ua/inspiration/advertising-media/ukrainians-about-genai
- Рабчун Д.І., Тищенко В.С., Голобородько С.О. Ефективнен розпізнавання дезінформації за допомогою нейронних мереж: фокус на виявленні емоційного впливу. Телекомунікаційні та інформаційні технології. 2024. No 2 (83). С. 37–48. URL: https://tit.dut.edu.ua/index.php/telecommunication/article/view/2527/2408
- Horner, C.G., Galletta, D., Crawford, J., Shirsat, A. Emotions: The Unexplored Fuel of Fake News on Social Media. Journal of Management Information Systems.Volume 38, Issue 4, 2021, Pages 1039-1066. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/07421222.2021.1990610
Ігри
Bed News: https://www.getbadnews.com/ua/
Harmony Square: https://harmonysquare.game/ua
Go viral!: https://www.goviralgame.com/ua
Маніпулятор: https://texty.org.ua/d/manipulator-game/
Мультфільм про прийоми дезінформації
Тренажер із розпізнавання світлин, згенерованих ШІ
Карусель емоцій. Рівень маніпулятивності українських телеграм-каналів: https://is.gd/n6Zeu3
Новомова окупації. Як ворожа пропаганда придумує штучну мову для опису своєї фальшивої реальності: https://is.gd/ww9rVP
Методичні рекомендації розроблені в межах проєкту «Інтеграція компонентів медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні журналістські програми», який реалізує ГО “Український інститут медіа та комунікації”. Проєкт здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансування уряду Японії. Думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію ПРООН або інших агенцій ООН та уряду Японії.