Згідно з дослідженням Всесвітньої асоціації видавців преси (World Assosiation of News Publishers) та SCHICKLER Consulting, найбільше медійників у питанні штучного інтелекту непокоїть недостовірність / якість інформації. І небезпідставно: деяким медіа, які довірили ШІ генерувати статті, довелося згодом писати примітки з виправленнями до цих матеріалів. Ба більше — переписувати деякі частини тексту, оскільки ті містили плагіат.
Частково цю проблему, а також інші — порушення авторських прав та захист конфіденційних даних — могли б вирішити редакційні політики, які б чітко прописували алгоритми використання ШІ. Однак, відповідно до згаданого дослідження, такі настанови є у лише 20% редакцій. Решта або каже журналісту діяти на власний розсуд, або взагалі забороняє користуватися ШІ.
Настанови великих зарубіжних медіа, які проаналізували дослідники Ханнес Кулс (Hannes Cools) та Ніколас Діакопулос (Nicholas Diakopoulos), свідчать, що:
… остаточне рішення досі за журналістом
Так, британське видання The Guardian наголошує, що використання ШІ у роботі має передбачати «конкретний зиск та явний дозвіл старшого редактора». Нідерландське інформаційне агентство ANP зазначає, що за допомогою ШІ чи інших подібних систем можна редагувати тексти, якщо ті перед публікацією перевірятиме людина.
Тимчасом в Асоціації журналістів Німеччини (Deutscher Journalisten-Verband, або DJV) інструменти ШІ називають «колегами». Однак у настановах організації стверджується: «За жодних обставин не дозволяється замінювати редакторів “колегою ШІ”. Навіть якщо використання ШІ змінює або взагалі усуває [робочі] завдання, це не робить людей у редакції зайвими».
Британська газета The Financial Times зазначає, що їхню журналістику й надалі творитимуть «люди, які є найкращими у своїй галузі». Фінське інформаційне агентство STT закликає своїх журналістів оцінювати корисність відповідей ШІ самостійно. Американська онлайн-медіакомпанія Insider наказує працівникам завжди перевіряти оригінальність своїх матеріалів: «Найімовірніше, найкращі практики щодо цього питання компанія ще розвиватиме, але зараз принаймні переконайтеся, що будь-які фрагменти, отримані від ChatGPT, ви вивіряєте через Google і пошук плагіату в Grammarly». Також медіакомпанія закликає редакторів ще дужче перевіряти журналістів, наскільки ті обізнані у кожному із фактів зі своїх матеріалів.
… аудиторія має розуміти, хто автор контенту — людина чи машина
Таблоїди Aftonbladet (Швеція) і VG (Норвегія), які належать корпорації Schibsted, заявляють, що маркують текст або зображення, який створив ШІ. Подібні заяви можна знайти в настановах ANP, європейської медіагрупи Mediahuis, Ради з журналістики (Raad voor de Journalistiek, або RVDJ), німецького інформаційного агентства DPA (Deutsche Presse-Agentur) і Асоціації журналістів Німеччини. Однак швейцарська медіагрупа Ringier готова не маркувати контент, якщо ШІ залучали лише як помічника.
… ШІ має допомагати журналісту, а не працювати замість нього
Американське видання про технології Wired стверджує, що не публікуватиме текст, відредагований ШІ, оскільки, переконані у редакції, саме у ході редагування стає зрозуміло, що є актуальним, оригінальним та захопливим у матеріалі. Також медіа не відмовиться від стокових світлин на користь зображень, згенерованих ШІ. Попри це, Wired не проти залучити ШІ до підготовки новин, наприклад, до генерування ідей та коротких дописів у соцмережах.
Тимчасом бразильське онлайн-видання Nucleo допускає використання ШІ для резюме матеріалів у соціальних мережах та дослідження тем. Aftonbladet і VG дозволяють своїм журналістам створювати ілюстрації та графіки за допомогою ШІ, але забороняють генерувати фотореалістичні зображення, аби не підривати довіру аудиторії до журналістської фотографії. Схожої думки дотримується The Financial Times. Insider дає змогу своїм працівникам використовувати ШІ, щоб готувати запитання для інтерв’ю, генерувати SEO-заголовки, формувати план історії, але не дозволяє журналістам перекладати написання своїх текстів на ШІ.
Англомовна газета Hongkong Free Press, що виходить у Гонконзі, обмежує використання ШІ для написання новин, створення зображень та фактчекінгу. Однак у виданні стверджують, що їхні працівники можуть використовувати внутрішньо схвалений ШІ «для перевірки граматики / орфографії, для переформулювання / резюмування готового тексту, написаного нашою командою, і для допомоги з перекладами, транскрибацією або для досліджень».
Канадська телекомпанія CBC каже, що не застосовуватиме ШІ, аби відтворити голос / образ будь-якого свого працівника, окрім випадків, де потрібно проілюструвати, як працює технологія. Цей виняток можливий за двох умов: попереднього погодження згідно зі стандартами компанії та згоди особи, яку «відтворюватимуть». Телекомпанія не використовуватиме технологію у своїх журналістських розслідуваннях — для розпізнавання обличчя чи звіряння голосів, а також не буде за його допомогою створювати голоси для конфіденційних джерел, які потребують захисту. Натомість CBC вдаватиметься до перевірених методів: модуляції голосу, розмиття зображення та силуету джерела.
… не всю інформацію можна довіряти ШІ
Aftonbladet стверджує, що не передає конфіденційну або приватну інформацію зовнішнім платформам, як-от ChatGPT. Такої самої позиції дотримуються VG та Reuters. CBC відмовляється надавати будь-яку конфіденційну та ще не опубліковану інформацію інструментам ШІ попри будь-які причини. Mediahuis каже, що їхні працівники мають дотримуватися законодавства про конфіденційність і за потреби отримувати згоду користувача перед використанням його особистих даних.
Ringier забороняє журналістам передавати ШІ конфіденційну інформацію, комерційні таємниці та особисті дані джерел, співробітників, клієнтів або інших фізичних осіб. Однак дозволяє використовувати ШІ для розробки та покращення програмного коду, якщо той не належить третім особам або не є комерційною таємницею.
До речі, більшість проаналізованих настанов не відрізняє сервіси ШІ (наприклад, OpenAI) від розробки та використання системи ШІ, розміщеної на комп’ютерах, якими керує сама організація.
… користування ШІ вимагає критичного підходу
Від своїх журналістів, які експериментуватимуть із ШІ в роботі, медіа очікують критичного мислення та допитливості. Так, CBC заявляє, що завжди використовує кілька джерел для підтвердження інформації, тому не збирається покладатися виключно на дослідження, створені ШІ. А інформаційні агентства ANP та STT переконані, що саме через експерименти можна розкрити можливості та обмеження мовних моделей ШІ, тож досліджуватимуть інновації далі.
The Financial Times планує залучати ШІ до своїх послуг для читачів та клієнтів, а також створити у редакції команду, яка зможе відповідально експериментувати з ШІ. Видання стверджує, що всі експерименти з ШІ фіксуватиме у внутрішньому реєстрі, вказуючи, наскільки це можливо, роль сторонніх постачальників, які можуть використовувати цей інструмент.
… у досягненні цілей не варто забувати про цінності
Медіа вірять, що ШІ дозволить їм підвищити якість та оригінальність своїх матеріалів, а також виконувати роботу швидше. Водночас редакції не бажають замінювати журналістів машинами та відмовлятися від таких цінностей як незалежність та неупередженість.
The Financial Times та The Guardian наголошують, що прагнуть використовувати інструменти ШІ лише там, де це дозволить журналістам і редакторам зосередитися на створенні та розповсюдженні оригінальної журналістики. Insider зазначає, що його працівники можуть поліпшувати свою роботу за допомогою ШІ, але мають пам’ятати, що відповідальність за контент перед аудиторією несуть саме вони. Швейцарське медіа Heidi.News закликає своїх журналістів не розглядати інструменти ШІ як джерела інформації.
The Guardian та Mediahuis заявляють, що їхні журналісти мають помічати упередження у системах ШІ. Ringier додає, що їхні інструменти завжди мають бути «справедливими, неупередженими та недискримінаційними».
… все може змінитися через місяць
Деякі медіа враховують неминучість змін, тому готові вкладатися у навчання своїх журналістів. Наприклад, The Financial Times проведе для своїх журналістів майстер-класи щодо використання ШІ. А Ringier стверджує, що переглядатиме свої настанови впродовж найближчих місяців і за потреби коригуватиме їх.
… бажано залучати законодавців до регулювання ШІ
DPA заявляє, що використовує тільки такий ШІ, який відповідає чинному законодавству і не суперечить етичним принципам їхньої організації, як-от людська автономія, справедливість і демократичні цінності. Асоціація журналістів Німеччини закликає законодавців зробити обов’язковим маркування контенту, створеного ШІ.
… варто дбати про інтереси аудиторії, навіть якщо її інтерес — не взаємодіяти з вашим контентом
Асоціація журналістів Німеччини зазначає, що впроваджувати персоналізацію за допомогою ШІ потрібно виважено та відповідально. В організації також наголошують, що у користувача має бути змога змінювати параметри відбору контенту або взагалі відмовитися від отримання персоналізованого контенту.
Головне зображення: Unsplash / Bank Phrom