Нещодавно Український інститут медіа та комунікації розпочав формування бази факультетів та кафедр журналістики. Кожен, хто відгукувався на ініціативу організації, отримував шаблон, за яким потрібно було розповісти про свою кафедру: описати унікальність освітньої програми, технічне забезпечення, співпрацю з зарубіжними університетами, бази практики. Крім цього, ми просили представників університетів розказати, ким зможуть працювати їхні студенти після завершення навчання. Варіантів удосталь: від кореспондентів й оглядачів до медіааналітиків й SMM-менеджерів нелінійних медіа.
Аби вступники та першокурсники краще розуміли, як вони можуть реалізувати себе після журфаку, JTA створить серію матеріалів про різні посади у медіа. Першим буде текст про те, чим займається гостьовий редактор на радіо.
Гостьовий редактор: обов’язки та необхідні вміння
Гостьовий редактор відповідає за пошук гостей, комунікацію з експертами, держслужбовцями, пресслужбами, міністерствами та іншими відомствами, а також «полює» на героїв з унікальними історіями. Тому претендент на цю посаду має вміти шукати людей та їхні контакти, а також знати, хто розбирається у певній темі, хто за що відповідає та хто кого може порекомендувати, каже гостьова редакторка Радіо NV Божена Ікалюк.
Оскільки радіопрограми зазвичай тривають від 40 хвилин до майже години, важливо знайти на прямий ефір говіркого гостя. Чи готова людина до такого навантаження, варто запитати про це заздалегідь. Наприклад: «Чи можемо ми зробити з Вами програму на таку-то тему тривалістю щонайменше 40 хвилин?». Якщо потенційний гість вагається, то краще звернутися до іншого спікера. Або запросити одразу двох, щоб виникла дискусія, — так навіть цікавіше буде.
Буває, гість не хоче приходити на записи програми або відмовляється давати коментар. Найрозповсюдженіші причини відмов — брак часу та недостатня компетентність із теми. Тоді варто шукати заміну серед решти спеціалістів, які зможуть прийти до студії й взяти участь у створенні програми.
«За роки роботи напрацьовується база контактів, тому зазвичай вже знаєш, хто може коментувати ті чи інші міжнародні, політичні чи економічні події, — зазначає Божена Ікалюк. — Але знайти військового, який перебуває у щойно звільненому селі, або людину, яка пережила окупацію, чи будь-якого іншого героя з власною цікавою історією — значно важче. Це часто потребує годин моніторингу в соцмережах, десятків прочитаних матеріалів, дзвінків та повідомлень. Але такі історії — найцінніші, адже вони говорять про наш час через людину, її досвід та почуття».
Редакції, шукаючи гостьового редактора, зазвичай у вакансіях пропонують або гнучкий графік, або позмінну роботу тиждень через тиждень. Та зазвичай на зв’язку потрібно бути постійно, каже Божена. Відповідати на дзвінки та повідомлення доводиться й у вихідні, а у випадку спілкування з людьми, які перебувають в інших часових поясах, — і вночі.
«Від початку повномасштабного вторгнення редакція нашого радіо повністю перейшла на формат щоденного безперервного ведення прямого ефіру. Для гостьових редакторів це означало, що гостей на день доведеться запрошувати значно більше. Тому й наша команда зросла: зараз над 11-годинним прямим ефіром працює чотири редакторки. А це — приблизно 20 гостей на день», — розповідає Божена.
Редакція «Громадського радіо» нараховує трьох гостьових редакторів, поміж ними — Катерина Мацюпа. Каже, її навантаження дуже залежить від періоду. «Зараз мій один робочий день передбачає, що я маю запланувати гостей на 4 години. Їхня кількість залежить від ситуації. Точно не менше, ніж 7, а найчастіше не менше, ніж 8», — розповідає вона.
Одна із вимог до гостьового редактора — розуміти, що коїться у політичній, економічній та соціальній сфері життя в Україні та світі. Так, Катерина формує уявлення про порядок денний завдяки першоджерелам, тобто офіційним заявам влади, урядів. Також вона аналізує повідомлення від громадського сектору, активісток, матеріали інших ЗМІ, зокрема західних, та наукові дослідження. Окремим важливим полем для моніторингу інформації вважає соціальні мережі, однак зазначає: часто воно потребує додаткової верифікації.
На думку Божени Ікалюк, вивчення джерел дозволяє завжди бути в курсі подій, і в цьому одна із переваг її роботи. «За день переглядаєш десятки новин, а також стежиш за роботою колег, читаєш колонки та розслідування з найвідоміших українські ЗМІ: NV, “Українська правда”, “Радіо Свобода”, “Бабель”, “Суспільне” та інші. Окрім цього, корисно стежити за регіональними або нішевими медіа, вишукувати інформацію в невеликих виданнях».
Освіта та початок кар’єри
У обох медійниць профільна освіта: Катерина навчалася у Могилянській школі журналістики, а Божена — в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Обидві вважають, що для роботи гостьовим редактором бажано здобути журналістську освіту. «Завдяки цьому ти розумієш, як працює журналістська кухня, знаєш базові речі про роботу медіа та створення інформаційного продукту, — зазначає Божена. — Проте профільна освіта не є обов’язковою, якщо ти допитливий, організований, готовий жити в новинах та багато навчатися. Найкращий шлях до здобуття навиків гостьового редактора — це досвід. Тому для тих, хто готовий шукати можливості, стажуватися та навчатися, двері редакцій завжди будуть відкритими».
А от Катерина Мацюпа переконана: для майбутнього медійника достатньо магістратури з журналістики, а бакалаврська може бути якою завгодно, головне — аби людина якісно її пройшла. «Було б добре, якби у людини була ще якась база, окрім журналістики», — наголошує вона.
На її думку, кар’єра для гостьового редактора розпочинається з розвитку емпатії, навичок спостереження за навколишнім світом, уважності. «Важливо навчитися емоційної саморегуляції та приймати те, що все контролювати ми не можемо. Але багато чого таки можемо. Тому важливо вчитися відрізняти одне від іншого і там, де можемо — впливати на ситуацію, а там, де ні — “не пиляти” себе», – говорить Катерина.
Фото надані героїнями