Як за допомогою відкритих даних журналісти ведуть розслідування: список OSINT-інструментів

Термін OSINT (Open Source Intelligence) означає розвідку на основі відкритих даних, до якої вдаються як в бізнесі, так і в військовій сфері. Від звичайного пошукового запиту в Google вона відрізняється засекреченою професійною метою.

У контексті медіа OSINT розшифровується як Open Source Investigation (розслідування на основі відкритих даних). Факти, знайдені у доступних джерелах (сайтах, реєстрах, додатках тощо), можуть як стати основою для журналістського дослідження, так і допомогти верифікувати інформацію, яку оприлюднили інші джерела, наприклад, представники влади.

Тож OSINT застосовують, наприклад, щоб розпізнати фейк, виявити зловживання владою, а також висвітлити важливі події та теми, які були недостатньо охоплені в інформаційному полі. І, звісно ж, цей метод стає у пригоді тим, хто вирішив опосередковано боротися з російською воєнною машиною.

Роль OSINT-спільнот у війні

• Об’єднання InformNapalm

У 2014 році журналіст Роман Бурко та колишній військовий Іраклій Комахідзе заснували некомерційне об’єднання InformNapalm, щоб зокрема «збирати докази та інформувати світове співтовариство про реальну роль Росії в гібридних конфліктах та спецопераціях».

Згуртувавши навколо себе досвідчених дослідників та журналістів, InformNapalm почав встановлювати особи російських військових, які вели бойові дії проти України, а також зброю та обладнання, яке вони використовували. Поміж ними — 15-та окрема мотострілецька бригада ЗС РФ — єдина, яка має статус «миротворчої» у Росії. Відправною точкою для цього розслідування стало фото контрактника цієї ж бригади, яке він завантажив у соцмережу.

Також спільнота ідентифікувала тих, хто міг брати участь у збитті рейсу MH17 у липні 2014 року. Цю інформацію використовували у своїх звітах дослідники з Bellingcat та інших міжнародних організацій.

Після 24 лютого команда продовжує деанонімізовувати російських воєнних злочинців, розслідує, як компанії зі Швейцарії, Італії та Німеччини допомагають РФ виробляти зброю в обхід санкцій, а ще виявляє, як російський букмекер 1xBet збирає особисті дані українців. На останнє розслідування відреагувала Комісія з регулювання азартних ігор: торік вона анулювала ліцензії компаній, які контролюють резиденти РФ, також на її вимогу заблоковано 5 сайтів, які працювали під брендом 1xBet.

• OSINT-агенція Molfar

Агенція Molfar, у штаті якої 60 аналітиків, займається OSINT та HUMINT розвідкою, а також на замовлення досліджує компанії та ринки. До компанії постійно долучаються волонтери, які допомагають через відкриті дані (пропагандистські медіа, канали мовлення російських воєнкорів, соцмережі) встановлювати місця дислокації ворожої техніки, склади боєприпасів, пального тощо.

У своїх матеріалах на знахідки Molfar посилаються світові медіа, як-от The New York Times, Foreign Policy, Bloomberg тощо. Буває, агенція співпрацює з іншими центрами розслідувань, як-от з угорським Direkt36. Разом вони викрили, що квартира сина голови Служби зовнішньої розвідки СВР Росії Сергія Наришкіна оформлена на соратника Орбана. Щоправда, щоб переглянути активи Наришкіна в Угорщині, де немає відкритого реєстру, довелося оформлювати адвокатський запит й подавати його через місцевого детектива.

«Деякі розслідування ми проводимо з власних міркувань і суто своїми силами, бо вважаємо ту чи іншу тему важливою, деякі — у співпраці із силовими структурами. Ми отримуємо від останніх запит і після цього допомагаємо, віддаємо матеріал, робимо потрібну паузу і за їхньою згодою публікуємо. Зараз ми плануємо отримати грант, щоб проводити більше публічних розслідувань», — зазначає CEO Molfar Артем Старосєк.

• Міжнародна спільнота журналістів-розслідувачів Bellingcat

Міжнародна спільнота дослідників Bellingcat розслідує події, пов’язані з конфліктами та війнами. Наприклад, вони були одними із перших, хто відтворив шлях комплексу «Бук» за 17 липня 2014 року, яким ймовірно було збито рейс MH17.

Завдяки аналізу аудіо- та відеоматеріалів спільнота довела, що у січні 2015 року обстріл Маріуполя, під час якого загинуло 30 людей, влаштували з підконтрольної Росії території. Журналісти ідентифікували дев’ятьох російських офіцерів, які брали участь в операції.

Після вторгнення Bellingcat продовжує досліджувати російську агресію на території України та розкривати правду про ті події, які були приховані або були змінені російською пропагандою. Один із таких випадків — минулорічна атака Краматорського залізничного вокзалу ракетою «Точка-У». під час якої загинуло 58 людей. Росія заперечувала свою причетність. А ще — стверджувала, що такої зброї не має, однак Bellingcat розвінчала цей аргумент за допомогою фото з відкритих джерел.

Інструменти для OSINT-розслідувань

З розвитком напрямку OSINT з’являється все більше інструментів, які спрощують пошук та обробку інформації. Наприклад, завдяки їм можна відстежувати зміни на супутникових мапах, бачити повітряний та морський трафік онлайн, перевіряти бізнес-зв’язки компаній тощо.

Ось детальніший список:

• Youcontrol, Opendatabot, Vkursi — платформи відкритих даних про компанії та ФОП. Журналістам преміум-доступ надається безплатно. Для цього потрібно зв’язатися з підтримкою сервісу і вказати свої особисті дані та видання, у якому ви працюєте.
• Google lens — сервіс, який допомогає встановити об’єкт на фото.
• Vortexa — ресурс для відстежування морського трафіку енергоносіїв.
• FlightRadar24 — сайт для відстежування авіапольотів.
• Tor browser — безплатний браузер з відкритим вихідним кодом, який забезпечує анонімний доступ до інтернету. Він також дозволяє обходити блокування сайтів, що заборонені в деяких країнах або мережах.
• DuckDuckGo — ​​пошукова система, яка не збирає та не зберігає особисту інформацію своїх користувачів. Пропонує такі функції як шифрування поштових адрес та захист від трекерів на сайтах, що робить користування інтернетом більш конфіденційним. Дозволяє швидко шукати інформацію на сайтах за допомогою спеціального синтаксису. Наприклад, щоб знайти щось у Вікіпедії, варто у пошуковому рядку написати!wiki <search term>
• https://intelx.io/tools (Intelligence X) — пошукова система, яка допомагає знайти різноманітну інформацію в інтернеті, включаючи дані з темних мереж та інших складних джерел. Її користувачі можуть переглядати вміст документів, файлів та вебсторінок безпосередньо на сайті, що дозволяє їм ефективніше аналізувати та збирати інформацію.
• https://archive.org/ — це інтернет-бібліотека та архів вебсторінок, де зберігаються копії більшості сайтів, зокрема й тих, які припинили своє існування.
• https://search.carrot2.org — безплатна пошукова система, яка групує схожі результати за темами. Підтримує кілька пошукових двигунів, як-от Google, Bing та Wikipedia, що дозволяє отримати повнішу та різноманітнішу інформацію.
• https://www.idcrawl.com/ — це пошукова система, яка допомагає знайти інформацію про людей в інтернеті за їхніми іменами, юзернеймами чи номерами телефонів. Сайт збирає дані з соціальних мереж, форумів та інших публічних джерел. Однак варто пам’ятати, що подібні інструменти варто використовувати обережно та згідно з правилами захисту персональних даних.
• Sentinel — це супутникова місія Європейського космічного агентства, яка надає високоякісні зображення Землі. Переглянути щоденні знімки з супутників Sentinel-1 та Sentinel-2 можна на ресурсі SentinelHub.
• https://namechk.com/ — інструмент для перевірки доступності імен користувачів у різних соціальних мережах та інших онлайн-платформах.
• https://hunter.io/ — це інструмент для пошуку та перевірки електронних адрес як людей, так і компаній. Також може побудувати список електронних адрес на основі доменного імені компанії, що дозволяє знайти контактну інформацію про більшу кількість її працівників.
• https://imgops.com/ — це онлайн-інструмент для редагування та оптимізації зображень. Він стає в пригоді, якщо потрібно змінити розмір, формат та якість, видалити елементи з фотографій, зменшити шум та виправити кольорові помилки. Крім того, ImgOps допомагає знаходити джерела фотографій і, відповідно, перевіряти, хто їхній автор.
• https://captainfact.io/ — це онлайн-платформа, яка перевіряє достовірність інформації в інтернеті. Користувачі можуть як ознайомлюватися з матеріалами, так і власноруч додавати факти, статистику та джерела до наявних статей, відео та іншої інформації, щоб підтвердити або спростувати її.

Інші види збору інформації для розслідувань

У цьому разі журналісти працюють не лише з відкритими даними, а й з інсайдерами чи даними технічних засобів запису інформації:

• HUMINT — збір інформації від людей, які можуть дати, наприклад, цінні відомості про дії противника, його плани та наміри.
• GEOINT — збір інформації про територію та її об’єкти, що базується на картографічних даних, аерофотознімках, супутникових знімках.
• FININT (Financial Intelligence) — збір інформації про фінансові операції, транзакції та активи, які можуть бути пов’язані зі злочинними, терористичними або іншими загрозами національній безпеці. Фінансова розвідка включає аналіз банківських даних, операцій з криптовалютами та інших фінансових записів.
• CYBERINT (Cyber Intelligence) — розвідка, яка стосується кіберпростору, кіберзагроз, кіберактивів та кібероперацій.

Але який би вид розвідки журналіст не обрав, він має забезпечити докази, що поширювана ним інформація є точною та надійною. А методи та джерела, якими він скористався у дослідженні, мають бути прозорими та зрозумілими.

Головне зображення: Maksym Kaharlytskyi / Unsplash