Підтримати
En
Пошук
Підтримати
En
База знань

Як створювати навчальні відео: поради тренера JTA Романа Пазюка

post-image
How to
Роман Пазюк
Викладач Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і тренер Академії викладачів журналістики Роман Пазюк розповідає, чому варто записувати навчальні відео, якими вони бувають та дає практичні рекомендації, як їх створювати.

Нині важко уявити освітній процес без навчальних відео. Ми всі їх використовуємо, але далеко не всі їх створюють. В YouTube є чимало цікавих записів конференцій, дискусій, лекцій, майстер-класів, тренінгів від справді фахових спеціалістів у царині журналістики. Але водночас залишається практично незаповненою ніша коротких українськомовних туторіалів, які можна було би використати для підготовки майбутніх медійників. 

Що стає на заваді викладачам журналістики? Спираючись на свій досвід, я виокремив 5 можливих причин і відразу ж спробував їх спростувати і мотивувати колег спробувати:

  1. Я не вмію так круто, як хтось…
    Звичайно, усі ми боїмося зробити контент, який буде не настільки професійним, як той, що роблять професійні відеографи чи блогери. Але з цим страхом треба боротись, бо він контрпродуктивний. Поставте собі прості запитання: “Хіба я не маю право керувати автомобілем, якщо вмію це трішки гірше, ніж Шумахер?” чи “Хіба я маю право грати у футбол, якщо я не Мессі?”. Гадаю, тепер ви точно погодитесь, що можна і треба створювати свої відео на тому рівні, на якому вмієш. Це не означає, що не варто розвиватись, але це означає, що не варто боятись. 
  2. У мене немає техніки для запису/монтажу.
    Побутує великий міф про те, що для створення навчальних відео потрібно мати надпотужний комп’ютер і дорогу камеру. Насправді ж для зйомки / редагування більшості роликів достатньо можливостей вашого смартфону.
  3. Мою працю вкрадуть…
    А ви крадете навчальні відео з YouTube і видаєте за свої? Мабуть, що ні. То навіщо боятися? А навіть, якщо вкрадуть, то що? Ви ж не можете захистити свої тексти лекцій так само, як і відео. Якщо ж говорити про технічні можливості захисту авторського права, то YouTube дуже добре з цим справляється.
  4. У мене й так багато роботи, щоб ще цим займатись.
    Так, більшість викладачів мають величезне академічне навантаження, але треба розуміти, що створення навчального відео спершу потребує додаткових зусиль, а потім навпаки – допомагає економити час, адже з кожним новим роликом ви все більше матимете можливість виносити частину пояснень в асинхрон.
  5. Це дурна робота, студенти і так все зрозуміють.
    Ні, не варто на це сподіватися. Усі ми розуміємо, що якісна візуалізація потрібна. Утримувати увагу студентів та зберігати ефективність навчального процесу під час дистанційки неможливо без удосконалення методів і підходів до викладання.

До цього списку можна додати безліч суб’єктивних і об’єктивних причин. Однак я переконаний, що створювати навчальні відео варто і регулярно роблю це, адже в результаті:

  1. Покращується ефективність навчання.
  2. Систематизую свої матеріали.
  3. Економлю час для синхронної роботи зі студентами.
  4. Постійно розвиваю свої навички.
  5. Розвиваю українськомовний сегмент YouTube.

Якими бувають навчальні відео?

Існує багато класифікацій, перелічити та проаналізувати всі в межах цієї статті неможливо, та й, мабуть, непотрібно. У межах тренінгової програми Journalism Teachers’ Academy ми з колегою Аліною Мосендз розробли простий, але, на наш погляд, досить універсальний поділ за трьома критеріями: формат, композиція, метод створення.

Кожен формат має свої специфічні характеристики і цільове призначення. Так, наприклад, мікровідео передбачає хронометраж до 1хв. Цього достатньо, щоб проілюструвати якийсь фрагмент навчального матеріалу. Таке відео не може бути самостійним, адже потребує додаткового пояснення. Проте несамостійний не означає неефективний. Наприклад, для викладання курсу “Фотожурналістика”, пояснюючи тему про принцип роботи цифрових дзеркальних камер, можна малювати будову фотоапарата на дошці, можна пояснювати “на пальцях”, а можна просто продемонструвати коротку відеоілюстрацію.

Туторіал, на мій погляд є найбільш затребуваним форматом, але його ефективність прямо залежить від того, наскільки автор продумав усі деталі відео. Незважаючи на те, що туторіали можуть мати значно більший хронометраж, аніж мікровідео, не рекомендую цим зловживати. За моїми спостереженнями студенти найкраще засвоюють покрокові інструкції тривалістю до 15-20 хв, далі їм важче концентруватись і сприймати динамічний потік інформації. Тому раджу робити три туторіали по 10 хв замість одного на 30 хв. Також важливо пам’ятати, що без зміни планів, ракурсів, композиції ваше відео буде монотонним і непродуктивним. Експериментуйте з чергуванням “фокус на спікері” / “фокус на ілюстрації” і не бійтесь перебивати скрінкасти стендапами. Якщо бажаєте залишатися поза кадром, тоді варто збільшити частку анімаційних вставок, пекшотів, приміток тощо. 

Кілька прикладів:

Щодо відеозаписів лекцій чи тренінгів, то вони, на мій погляд, є найменш ефективними. Це не означає, що їх не варто робити взагалі, адже в умовах війни чи дистанційного навчання ці записи можуть стати єдиним способом донесення знань до студентів, які пропустили заняття через, наприклад, відсутність доступу до інтернету чи чергову повітряну тривогу. Також в умовах скорочення аудиторних годин, яке скоріш за все буде неминучим через економічну ситуацію в державі, запис своїх занять дозволить викладачеві створити авторський репозиторій для ефективного асинхронного навчання.

З чого почати?

Насамперед потрібно знайти якусь мотивацію для себе. Робота над першим навчальним відео точно не буде простою. Це комплексний процес, який багатьох відлякує ще на етапі перших спроб. Але, якщо ви знаєте що і для чого робите, то точно знайдете відповіді на всі питання “як”.

Далі варто визначити релевантний контент. Не всі навчальні матеріали треба переводити у відеоформат, особливо, якщо це загрожує втратою інтерактивності. Також не варто думати, що начитка якоїсь наукової статті отримає додаткову ефективність у відеоформаті. Натомість краще записати подкаст. 

Під час роботи над підготовкою контенту варто думати не тільки про суть повідомлення (інформацію яку бажаєте поширити), але й над її візуальним представленням. На цьому етапі дуже допомагає написання сценарію та розкадровка. Ніколи не знімайте відео, коли у вас нема чіткого плану. Це дуже ускладнить життя на етапі монтажу.

Форма сценарію залежить від ваших уподобань: хтось пише більш, а хтось – менш деталізовано. Я зазвичай користуюся простою таблицею, яка, гадаю, може бути корисною для початківців. Приклад тут –  Сценарій.

Пам’ятаймо, що використовуючи чужі елементи візуалізації, в жодному разі не можна опускатися до рівня інтернет-піратів. Завжди дотримуйтесь умов ліцензії та зберігайте авторське право. У цьому контексті раджу підбирати матеріали з відповідними ліцензіями Creative Commons. Пошук зображень краще робити у тематичних фотобанках та стоках (наприклад, Freepik, Pexels та ін). Те саме стосується шрифтів. Для більшості навчальних відео нам буде достатньо колекції Google Fonts та MyFonts. Щодо музичного оформлення, то велика колекція звуків і музики доступна у фонотеці YouTube. Усі аудіофайли тут безкоштовні, але необхідно вказувати авторів. Пекшоти і різноманітні анімаційні шаблони доступні на Motion Array. Це далеко не повний перелік ресурсів, на яких можна знайти потрібні елементи без порушення авторських прав, тож не обмежуйтеся тільки ними. 

Обладнання

Щодо вибору обладнання, то потрібен щонайменше смартфон (і для зйомки, і для монтажу, і для публікації). Але пам’ятайте, що можливості вбудованого мікрофона мають низку обмежень і, чим далі буде розташований смартфон від спікера, тим більше проблем зі звуком виникатиме (зайві шуми, ехо, низький рівень). Якщо у вас нема можливості використовувати додаткове обладнання для звукозапису, раджу переглянути цей туторіал. 

Щодо відеозапису то в будь-якому випадку потрібно пам’ятати про освітлення (його забагато не буває). Будь яка сучасна фото/відеотехніка, зокрема й смартфони, здатна без втрати якості понижувати чутливість до світла (тобто робити кадр темнішим). Зворотній процес – висвітлювання темної картинки налаштуваннями камери чи в програмному середовищі ―  неминуче призводитиме до зменшення якості (втрата деталізації, поява цифрових шумів, спотворення кольорів). 

Про освітлення кадру є багато хороших праць, варто тільки запитати в гугла. Але, якщо дуже коротко, то основними аспектами, які треба врахувати є не сила світлового потоку, а розмір джерела світла. Чим більшою буде площа освітлювача і чим ближче він буде розташований до об‘єкта зйомки, тим м’якшими і природнішим будуть тіні. Саме тому, знімаючи в квартирі, найкраще розташовувати об‘єкт зйомки біля вікна. Головним недоліком такого підходу є прив‘язка до вікна, адже не завжди у домі це композиційно найкраща локація. Друга проблема – ми не можемо контролювати сонце. Як тільки хмара його затулить, кадр потемніє. Перепади експозиції дуже відволікають. Тому, щоб не бути заручником погоди варто розглянути варіант з штучними джерелами і модифікаторами світла (софтбокси, парасолі, рефлектори і т.д.). 

Я не рекомендую бездумно накуповувати зайву техніку. Спершу раджу спробувати використати ті лампи, які вже є вдома. Пам‘ятайте, що розмір має значення, а тому перед лампою можна розташувати аркуш білого паперу чи натягнути не дуже цупку білу тканину. Світильник варто розташовувати приблизно під кутом 45 градусів перед обличчям. Якщо джерело світла буде рівно над головою, то тіні від надбрівних дуг і носа виглядатимуть погано. 

Щоб досягти креативної експозиції варто поекспериментувати з кількома джерелами світла. Детальніше – у цьому відео:

Використання суфлера

Утримувати великий обсяг інформації в голові та ще й начитування його на камеру потребує певних навичок і практики. Щоб не губити думку, можна надрукувати на папері шпаргалку, або скористатися програмним забезпеченням, яке імітуватиме роботу справжнього телесуфлера. Таких програм багато, наприклад telepromptermirror.com. Це безкоштовний онлайн-сервіс, який працює через браузер комп’ютера чи смартфона. Можна налаштовувати розмір шрифту (кегль), поля, швидкість прокручування та багато іншого. Розробники запевняють, що вже реалізували функцію голосового керування, але на момент написання цієї статті не можу підтвердити стабільну роботу цієї опції.

Програмне забезпечення

У мережі можна знайти чимало програм для записуваня скрінкастів і відеомонтажу. На жаль, не всі вони безкоштовні. Більшість сервісів, які нам пропонує Google на перших сторінках пошукової видачі, мають обмежений функціонал у безкоштовній (FREE) версії або передбачають складну і беззмістовну реєстрацію тощо. Тому ми підібрали програми з відкритим кодом (Open Source Software).

Для запису відео з екрана (скрінкаст): 

Free Cam
(програма тут – https://www.freescreenrecording.com,
туторіал тут – https://www.conspectus.online/2022/05/yak-zapysaty-video-z-ekrana.html) 

FlashBack Express (https://www.flashbackrecorder.com)

OBS (https://obsproject.com)

Для монтажу на ПК:

Shotcut (програма тут – https://shotcut.org,
туторіал тут – https://www.conspectus.online/2022/06/how-to-edit-video-in-shotcut.html)

OpenShot (https://www.openshot.org)

Якщо вам зручніше монтувати на смартфоні, можна скористатися безкоштовними додатками. Їхній функціонал дещо скромніший, аніж в десктопних програм, але його цілком достатньо для монтажу навчальних відеороликів.

Для монтажу на смартфоні:

InShot

Vlogit

Коментарі