ГО «Жінки в медіа» спільно з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення провели аналіз та склали гендерний профіль українських медіа. Дослідження охопило різні види ЗМІ: телебачення, радіо, друковані видання та онлайн-медіа. Упродовж червня-вересня 2024-го було зібрано 492 анкети від медіа, у яких загалом працює 8900 співробітників і співробітниць. 58 % опитаних — це жінки.
Ключові спостереження
Чим вища позиція в редакційній ієрархії, тим менше там представлено жінок. Частка жінок серед журналістів — 75 %, серед керівників підрозділів — 64 %, серед топкерівництва у медіа — 51 %. До речі, найменше представництво топкерівниць у старшій віковій групі (60+) — 32%, чоловіків відповідно 68% (ще більший розрив серед керівників старше 60 років спостерігається в онлайн-медіа — 22% жінок та 78% чоловіків). Але загалом чим старша вікова група, тим більше відсотково вона представлена чоловіками.
Серед людей з інвалідністю, які працюють у медіа, чоловіків більше, ніж жінок. Загалом в опитаних медіа працює 5 % людей з інвалідністю.
Чоловіки переважно становлять більшість у тих професіях, повʼязаних з технічним обслуговуванням медіа (підтримка, адміністрування).
Серед респондентів, які поєднують дві або більше посад, більшість становлять жінки (55%). Серед фрілансерів частка жінок теж вища (62%).
З усіх опитаних додаткові навчання проходили 12 % співробітників: з них 59 % жінок та 41 % чоловіків.
Усі політики щодо соціального захисту, батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям і роботою не тільки застосовуються, а й загалом передбачені частіше для жінок. Наприклад, гнучкий графік роботи застосовується у 74% редакцій для жінок і в 64% — для чоловіків. Скорочений робочий день для жінок передбачено у 54% медіа, а для чоловіків — у 43%.
Більшість редакцій не практикує особливого підходу до чутливих груп в умовах війни: ветеранів, сімей поранених чи загиблих військовослужбовців, які раніше працювали у редакції, переселенців. Частково це пояснюється тим, що у редакціях немає людей, на яких можуть бути скеровані такі практики.
Авторки дослідження зауважили, що працювати в медіа означає бути емоційно включеним та вміти справлятися з великим інформаційним навантаженням. Та часто ця робота не є добре оплачуваною. Тож перевагу жінок у цій сфері складно назвати позитивним явищем, вважають авторки. Особливо якщо врахувати, що до керівних посад доходять менше жінок, ніж працюють у виконавчих ролях.
Аби поліпшити ситуацію з рівністю у медіа, недостатньо створювати стратегії або профільні органи. Як показує досвід інших країн, це не спрацює, якщо немає подальших практичних дій та реальних повноважень. Натомість варто поєднати освітні, моніторингові і цільові консультаційні заходи, а також постійно шукати нові інструменти.
На думку авторок дослідження, Нацраді варто звернути увагу на такі потреби:
- Напрацювання меморандумів про співпрацю з іншими державними органами, громадськими організаціями, для яких фокусним є питання забезпечення гендерної рівності та розробка гендерно чутливих політик у сфері медіа;
- Регулярне проведення зустрічей з представниками медійної індустрії та сприяння кампаніям медіаграмотності для запобігання поширенню упереджень і дискримінації;
- Заохочення медіа створювати і впроваджувати політики гендерної рівності (в тому числі активніше промотувати типову політику гендерної рівності), кодекси поведінки та політики різноманіття як для контентних питань, так і на операційному рівні;
- Створення бази даних жінок-експерток з фокусом на суспільно важливих питаннях та актуальних темах, з приводу яких Національна рада вбачає брак репрезентації жінок (спільно з представниками громадянського суспільства);
- Заохочувати медіа впроваджувати ініціативи на підтримку ветеранів і ветеранок в медіа, забезпечувати справедливі та недискримінаційні умови для рекрутингу та повернення ветеранів і ветеранок на робоче місце, створювати корпоративні програми та можливості для освіти та перекваліфікації ветеранів і ветеранок. Зокрема, інтегрувати Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок, які запропоновані Starlight Media за експертної підтримки Veteran Hub у колаборації з Forbes Ukraine та за підтримки Міністерства в справах ветеранів…
… та інші.
Переглянути повне дослідження можна тут.
Дослідження «Гендерний профіль українських медіа» проводиться другий рік поспіль. Ознайомитися зі звітом за 2023 рік можна тут.