Сучасні студенти-журналісти, як правило, дізнаються новини із соцмереж. Моє власне бліц-опитування, яке провела на парі з-поміж студентів кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса показало, що переважна більшість читає про останні події у Телеграмі та Інстаграмі, зрідка звертається до Фейсбуку. При цьому на сайти новин заходять зрідка – тільки якщо трапилося щось резонансне. Тож, боюся, самих лише прикладів із газет, ТБ-сюжетів та онлайн-видань уже замало, аби розповісти нашим студентам про увесь спектр маніпуляцій.
Тож викладачам може стати у нагоді навчально-практичний посібник «Ворожі інформаційні операції: нові виміри, нові виклики, нові медіа», створений за ініціативи видання ІзбірКом та Одеської обласної організації «Комітет виборців України». В ньому детально аналізуються матеріали популярних регіональних Фейсбук-груп та Телеграм-каналів, що поширювалися під час останньої передвиборчої кампанії (місцеві вибори 2020). З-поміж його авторів – медіаексперти та викладачі журналістики.
«Під час моніторингу висвітлення місцевих виборів, ми зрозуміли, що кількість «джинси» у більшості регіональних ЗМІ зменшилась, порівняно із 2015 роком. Проте це зовсім не означає, що ситуація в медійному просторі нашої країни покращилася. Частина маніпуляцій мігрувала у Фейсбук та Телеграм. Замовні меми, діпфейки, відеозвернення від нібито простих громадян, які закликають проголосувати за певного кандидата – подібні формати активно ширилися і знаходили відгук серед звичайних користувачів соцмереж», – розповідає координатор проєкту Валерій Болган.
Саме тому медіаексперти вирішили не обмежуватися моніторингом, а створили посібник для широкої аудиторії, щоб розповісти, як розпізнавати маніпуляції, як перевіряти інформацію, оцінювати пости у Фейсбуці та Телеграмі, орієнтуючись на професійні стандарти комунікації, коментує фахівець.
Навчально-практичний посібник розпочинається із загальної характеристики соцмереж в Україні. Тут можна знайти статистику популярних соціальних платформ в Україні та світі. А також дізнатися про ситуацію в регіонах нашої країни: як правило, у більшості областей в лідерах Фейсбук, і тільки у трьох областях найчастіше обирають Інстаграм.
Ще три розділи присвячено аналізу дотримання професійних стандартів комунікації у соцмережах, розпізнаванню матеріалів із ознаками замовності та розбору пропагандистських меседжів.
На прикладах типових постів із соцмереж студенти можуть навчитися визначати типи джерел, перевіряти дописи, створені свідками подій (наприклад, ДТП), а також – уникати втручання у приватне життя та дискримінації. У посібнику детально розбираються передвиборчі маніпуляції: діпфейки, відеозвернення «простих» людей, з-поміж яких вигулькують і кандидати в депутати, і чиновники мерії, репости звернень політиків, замовні меми. Окрема увага приділяється також і проросійській пропаганді, яка у середовищі нових медіа змінює формат. Це вже не стільки пряме і нахабне просування проросійських наративів, скільки прихований вплив.
Як цей посібник знадобиться в навчанні
Навчально-практичний посібник «Ворожі інформаційні операції: нові виміри, нові виклики, нові медіа», наведені в ньому алгоритми оцінювання публікацій у соцмережах та приклади маніпулятивних постів, цілком можуть бути використані на заняттях, присвячених темам професійних стандартів журналістики, трансформації медійних текстів у середовищі нових медіа, політичної журналістики та пропаганди. Після цього, сподіваймося, студентів більше не збентежать маніпуляції, привабливо упаковані у популярні формати Телеграму та Фейсбуку.