Війна чи збройний конфлікт? Терористи, сепаратисти, бойовики, чи ще якось? Біженці, переселенці чи внутрішньо переміщені особи? Перші роки від початку збройної агресії Росії дискусії на цю тему не вщухали, а в медіа та в меседжах різних органів влади й політиків звучала термінологічна какофонія.
АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України) / Дуцик Д., Черниш В., Вороніна В., Рюче Н., Мороз І., Паперняк О., Калупаха І.; Київ: Міністрество з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, 2019. – 90 с.
Ми недооцінюємо вплив мови на події. А слова мають надзвичайно важливе значення. Завжди. Вони формують не лише уявлення про ту чи іншу епоху. Вони формують саму епоху. Пригадайте Радянський Союз – цілий новояз був створений задля боротьби з «ворогами» та прославляння системи. Тоталітарна мова існувала не лише в застінках сталінських катівень, вона проникала на кухні, у побут, трансформуючи свідомість та розвиваючи загальнолюдські цінності. Хіба можемо ми нехтувати таким важливим інструментом як мова сьогодні, коли збройна агресія супроводжується інформаційною, коли мільйони людей знаходяться в полоні міфів та російської пропаганди? Для мене це питання риторичне.
Насправді цей словник мав би з’явитися хоча б у 2015-му чи у 2016-му. Адже існувала нагальна потреба вибудовування єдиного дискурсу як в медіа, так і на рівні комунікації влади, щодо питання російської агресії проти України. Але цим майже ніхто не займався тоді, ніхто не займається і зараз. Помилки в урядовій комунікації, проблемне медіависвітлення, проблемна офіційна комунікація (або її відсутність) з конфліктно-чутливими групами, практично відсутність ефективної комунікації з населенням, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях – усе це залишається в нашій реальності.
Натомість словник з’явився лише у 2019-му завдяки ініціативі Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Фінансово підтримало проект Посольство Швейцарії в Україні. Перед тим ми не раз з міністром Вадимом Чернишом обговорювали проблемну комунікацію питання збройного конфлікту. А згодом він запропонував взятися за розробку такого термінологічного посібника, яким могли б користуватися як журналісти, так і чиновники різних рівнів, урядовці та політики, а також інші цільові групи, в тому числі й освітяни, які готують молоді покоління журналістів та чиновників.
Над посібником я працювала з групою юристів міністерства. Ми проаналізували величезну кількість міжнародних та українських документів та іншої інформації. Робота тривала трохи більше як півроку. У результаті в посібнику виписані:
- 105 термінів з питань міжнародного та українського права, які стосуються збройного конфлікту;
- інформація про українські органи влади та розподіл функцій між ними в умовах збройного конфлікту та тимчасової окупації частини територій України (журналісти часто плутають ці повноваження, можуть звертатися із інформаційними запитами не за адресою, як наслідок – недоотримують важливу суспільну інформацію);
- інформація про міжнародні урядові та неурядові організації, які надають гуманітарну допомогу в Україні, працюють в сфері розбудови миру та подолання наслідків конфліктів (завдяки цій інформації журналісти можуть шукати фахових експертів, які коментуватимуть різні теми, тим паче, що в посібнику є вказані контакти цих організацій);
- перелік та опис нормативних документів та законодавчих актів, які Україна приймала, починаючи з 2014 року для регулювання питань, пов’язаних із збройним конфліктом та тимчасовою окупацією частини територій України (інформація станом на 2019 рік; таких документів у цьому посібнику – 26).
Як цей посібник знадобиться в навчанні
Він може суттєво допомогти викладачам, які читають дисципліни, пов’язані із тематикою збройного конфлікту. Наприклад, може йтися про боротьбу з пропагандою та фейками. Адже коректне вживання термінології, правильна ідентифікація сторін конфлікту допомагають розвінчувати чимало пропагандистських міфів.
Цей посібник знадобиться й в процесі вивчення професійних стандартів, адже точність у роботі з термінологією, достовірні джерела інформації (тобто пошук експертів для складних тем ), вміння читати закони та інші нормативні документи – важливі навички, які мають набувати майбутні журналісти.
Спробуйте перевірити свої знання з теми, це у вас займе 5 хвилин (для студентів теж корисний тест).
А ключ до правильної відповіді – у цьому посібнику, який ви можете завантажити собі прямо тут.