Порадник юним журналістам: усе, що повинен знати медійник-початківець

Вікторія Денисюк
Сучасні журналісти повинні вміти все: знімати та монтувати відео, писати найрізноманітніші тексти, обробляти фото, аудіо- та відеозаписи, викладати матеріали в інтернет. Для журналістів-початківців, яким часто складно відразу опанувати усі ці навички, колектив авторів проєкту Youth MediaLab створив у 2020 році практичний посібник «Порадник юним журналістам». 

XXI століття часто називають інформаційною добою, адже ми живемо у світі повідомлень, заголовків, зображень та звуків, а роль соцмереж у висвітленні подій невпинно зростає. Однак між інформуванням і відображенням реальності існує велика різниця. ЗМІ все ще залишаються головними інформаторами, тому від якості інформації залежить, чи зможемо ми об’єктивно оцінити ситуації, з якими стикаємося, або розв’язати проблеми, що постають перед нами.

Поточні технологічні можливості не примушують людину замислюватися над тим, ЯК передавати повідомлення. Телефони та інші гаджети стали потужними мобільними телекомунікаційними станціями. Питання в тому, ЩО має міститися в повідомленні. Попри конкуренцію з боку численних блогерів та соцмереж, праця журналістів критично важлива. Саме вони можуть правильно та якісно подати інформацію залежно від жанру та типу контенту.

Особливості та практична цінність посібника

У посібнику «Порадник юним журналістам» розглядається сучасний медіапростір і стандарти журналістики, принципи роботи журналіста та медіаредакції, основи планування, створення та поширення контенту, поради зі знімання відео тощо.

Книга читається легко і швидко, у ній простими словами описуються  теми та сфери, які  є важливими в медіапроцесі. Посібник складається з 16 розділів, що поділені на невеликі текстові блоки та проілюстровані векторною графікою, маркованими списками та ілюстраціями. Зокрема, книга містить такі теми та розділи:

  • Як медіа впливають на життя людини
  • Стандарти журналістики
  • Перевірка інформації або фактчекінг
  • Як уникати стереотипів і дискримінації
  • Редакція. Обов’язки учасників творчої команди
  • Як зробити контент різноманітним?
  • Телевізійні та радіожанри
  • Як писати так, щоб вас читали?
  • Як використовувати цифри в матеріалі?
  • Як робити медійний відеоконтент так, щоб всі заздрили

Приміром, у розділі «Як робити медійний відеоконтент так, щоб всі заздрили» автори розповідають про основи медійного відеопродакшену, вагому роль сценарію в організації командної роботи, а також корисні «фішки» для якісної роботи оператора та режисера монтажу. 

Чому відеоконтент має таку ж вагому роль, як і текст? За словами авторів книги, завдяки аудіальній і візуальній складовим відео можна передати більше інформації та емоцій. До того, згідно з глобальним дослідженням діджиталу від We Are Social, більша частина користувачів інтернету витрачає час, проведений у мережі, саме на перегляд роликів. Як наслідок, якісний відеоконтент важливий для залучення аудиторії та передачі інформації в неспотвореному і найбільш зручному для споживання вигляді.

Далі автори розглядають питання техніки та команди, з якої складається відеопродакшн, а також порівнюють підхід до роботи зі сценарієм та без нього. У посібнику розповідають, що якщо команда вирішить працювати без сценарію, її робота ускладниться вже на першому етапі. Якщо журналіст домовиться з героєм матеріалу про зустріч, але не продумає ряд питань для обговорення, він не буде знати, про що спілкуватися. «Якщо ж журналіст заздалегідь попрацює над планом зйомки та підготує питання, а після цього сформує готовий сценарій історії, все буде значно простіше. По-перше, герой точно розповість потрібну інформацію, оператор у цей час встигне зняти як інтерв’ю, так і необхідні перебивки, а режисер монтажу досить швидко збере історію докупи, тому що половина роботи (план зйомки) вже буде виконана, а іншу половину (власне, сам сценарій) журналіст допрацює, поки готується чорновий варіант монтажу», – такий  підхід до створення відео наводиться у книзі.

У посібнику виокремлені базові правила якісного знімання, зокрема пояснюються такі вузькоспеціалізовані терміни як експозиція, фокусна відстань, світлочутливість, шаттер, правило кадрування тощо. Зокрема, правила горизонту та кадрування навчають гармонійного розміщення об’єктів у кадрі та мають зображення для порівняння хороших і невдалих фотографій. «Людське тіло дуже складне, тому під час зйомки ставити в кадрі людей потрібно за правилами кадрування. Інакше в глядача виникне відчуття, що автор наче “ампутував” частину тіла. Не можна знімати людей так, щоб зчленування їхніх тіл (тобто ті зони, де одна частина тіла переходить в іншу, наприклад, лінія пояса або шиї) були розташовані на межі кадру. Краще кадрувати людей нижче або вище зчленувань їхніх тіл», – так пояснюється правило кадрування.

Після прочитання порадника та якісного виконання практичних завдань журналісти-початківці зможуть:

  • самостійно оцінити якість медіаматеріалу та його відповідність стандартам журналістики;
  • організувати роботу аматорської журналістської редакції, розподілити обов’язки між учасниками команди;
  • розробити контент-план та обрати теми, визначити цільову аудиторію та написати сценарій матеріалу; 
  • створити різноманітні види текстів, фото-, відео- та аудіоматеріалів;
  • отримати ключові навички для самостійного знімання та монтажу відео.

Як цей посібник знадобиться у навчанні та викладанні

«Порадник юним журналістам» створений для молоді та вчителів, які хочуть навчитися робити якісні журналістські та медіаматеріали. У ньому викладений досвід професійних журналістів та медійників зі зрозумілими прикладами та завданнями, які допоможуть тим, хто хоче обрати професію журналіста та тільки починає знайомство з професією.

Порадник також містить базові елементи сучасної журналістської освіти, тому допоможе викладачам факультетів журналістики. Кожен розділ містить практичні завдання для виконання студентами, щоб на практиці вдосконалювати теоретичні навички. Усі розділи можна розподіляти на заняття (уроки або пари) та використовувати в навчальному процесі. Книга вже успішно використовується гуртками журналістики в школах та інших закладах освіти України.

Коментарі