На війні фраза про те, що слова вбивають, перестає бути фігуральною. Помилка журналіста може коштувати комусь життя. Саме тому надзвичайно важливо вчити журналістів працювати з такими складними темами ще у вишах.
Як викладати журналістику конфлікту. Посібник для викладачів факультетів журналістики / Загальна редакція Дуцик Д.Р., – К.: ГО «Український інститут медіа та комунікації», 2019. – 112 с.
Ідея посібника «Як викладати журналістику конфлікту», як зазначено у вступі до нього, виникла на тлі дискусій, які тривають у медійному середовищі з 2014 року, з початку російської агресії: і про термінологію, і про професійні стандарти, і про етичні аспекти, зрештою й про людське, зокрема про те, як переживати горе, біль і страх. Під час численних тренінгів, поїздок регіонами та розмов із журналістами й викладачами журналістики прийшло розуміння, що бракує відповідних матеріалів, які б допомагали журналістам висвітлювати тему збройного конфлікту та пов’язані з нею теми. Редакції не мають напрацьованих редакційних документів. Бракує й відповідної літератури. Перед тією ж проблемою стоять і українські виші, які готують майбутніх журналістів.
Матеріали в посібнику представлені в кількох вимірах: політологічному, юридичному, професійному (журналістському) та психологічному. Посібник дає розуміння подій, які відбувалися в Україні у 2014–2019 рр., та контексту, у якому доводилося працювати журналістам.
Особливу увагу хочу звернути на перші два розділи: у першому автор Роман Шутов дає фактологічний матеріал і пояснює контекст подій п’яти перших років збройного конфлікту; у другому медіаюристка Людмила Опришко розкриває питання в розрізі міжнародного та українського законодавства. Обидва розділи допоможуть по-іншому глянути на термінологію і зрозуміти, чому вживання терміну «збройний конфлікт» не є умовною зрадою і в яких випадках прийнятний термін «війна».
Також ми не могли оминути тему професійних стандартів, адже, як казав американський журналіст Нолан Петерсон, який висвітлював війну в Україні, «об’єктивність на війні — це не про стандарти, а про людське життя». Про це — у третьому розділі, авторками якого є я та медіаекспертка Марина Дорош.
Четвертий розділ присвячений психології висвітлення збройного конфлікту. Його писала журналістка Марія Семенченко, яка взяла багато інтерв’ю як у військових, так і у їхніх родин (які втратили когось із близьких). Вона добре знає, як працювати з людьми, які пережили травму, і поділилася своїм досвідом. До написання цього розділу долучилася психотерапевтка Ольга Семенова. Тут ви знайдете матеріал не лише про те, як спілкуватися з людьми, які пережили травму. Але й рекомендації щодо того, як не вигоріти самому, працюючи з такими надзвичайно складними темами.
Як цей посібник знадобиться в навчанні
Посібник містить матеріали з методики викладання журналістики конфлікту і має гнучку модульну систему, що дозволить адаптувати тематику журналістського конфлікту до різних навчальних предметів. Це може бути і медіаправо, і медіаетика, і практичні дисципліни (теле- та радіовиробництво, тексти тощо), а також теоретичні дисципліни, як-от сучасна історія медіа тощо.
Також посібник дуже прикладний. Фактично він є таким собі конструктором, за допомогою якого викладач може побудувати своє заняття. Кожен розділ містить:
- конспект лекційного матеріалу;
- методологічні нотатки з корисними посиланнями;
- приклади практичних завдань.
Тому завантажуйте його собі прямо тут.
Посібник розроблений ГО «Український інститут медіа та комунікації» в рамках проєкту «Посилення спроможності викладачів факультетів журналістики викладати журналістику конфлікту» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.