Діпфейки та дезінформація: що це, як регулювати і як боротися?

Галина Будівська
Штучний інтелект стає невід’ємною частиною сучасності. Поруч із беззаперечними позитивними сторонами, експерти все частіше вказують на його негативні прояви та на прямі небезпеки. Однією із таких є використання штучного інтелекту в цілях дезінформації, зокрема через deepfake та інші споріднені технології генерування даних. 

Саме цій проблемі присвячений посібник Аґнєшки Вальорскої «Діпфейк та дезінформація», переклад якого у 2020 році видала «Академія української преси» за підтримки Федеративної Республіки Німеччина. Авторка є експерткою з питань діджиталізації, виконавчою директоркою консалтингової компанії, цікавиться штучним інтелектом, його впливом на взаємодію людини та машини, а також на бізнес-моделі та суспільство. Агнєшка Вальорска вивчала суспільні науки у Варшавському університеті та Університеті імені Гумбольдта у Берліні, має наукові публікації на тему діджиталізації, а також етичних питань штучного інтелекту. 

Діпфейк та дезінформація : практ. посіб. / Аґнєшка М. Вальорска ; пер. з нім. В. Олійника – К. : Академія української преси ; Центр Вільної Преси, 2020. – 36 с.

«Політично мотивована дезінформація, безумовно, не є новим явищем, але технологічний процес робить створення та розповсюдження маніпулятивного контенту набагато простішим та ефективнішим, ніж раніше, – зазначає авторка публікації. – За допомогою алгоритмів ШІ відео тепер можна підробляти швидко та відносно дешево, не потребуючи для цього спеціальних знань». 

Сьогодні для отримання правдоподібного штучного контенту достатньо навчальних даних кількох сотень фотографій чи аудіозаписів, і замовити такі підробки можна дуже дешево. Перші експерименти з маніпуляціями за допомогою штучного інтелекту відбулися ще наприкінці 90-х, однак широка громадськість дізналася про цю технологічну можливість лише 2017 року. 

За словами авторки, попри часті обговорення небезпеки діпфейків у виборчих кампаніях, найчастіше маніпуляцію використовують для створення порнографічних відео зі знаменитими жінками. Крім того, алгоритмічно продукувати можна не лише відео, але й аудіо – з метою використовувати ці звукові фейки для шахрайства, і тексти – вигадуючи таким чином будь-які «цитати» та «факти».  

Посібник «Діпфейк та дезінформація» пропонує короткий екскурс у цю тему і допомагає читачеві розібратися, які існують технології маніпулювання за допомогою ШІ, де їх застосовують, до яких наслідків це призводить, а також як із ними боротися. Зокрема, публікація складається із таких розділів:

  • Словник термінів,
  • Стан розвитку,
  • Cheap Fakes and Deepfakes, 
  • Приклади застосування,
  • Розповсюдження і наслідки, 
  • Боротьба з діпфейками,
  • Що далі?

Авторка знайомить читачів з ключовими термінами, що стосуються теми. Зокрема, пояснює, що таке deepfake, deep porn, deep learning, GPT-2, штучні нейронні мережі, машинне навчання, суперінтелект і т.д. Також вона розповідає історію розвитку штучного інтелекту, пояснює технологічні можливості маніпулювання текстом,  зображеннями, аудіо та відео. Авторка згадує можливості позитивного використання технології deepfake (у дубляжі фільмів, в освітньому процесі), однак закликає не применшувати її потенційну небезпеку. Для боротьби із діпфейками вже зараз створюються технічні рішення, є спроби саморегуляції соціальних мереж, однак бракує стратегічного підходу з боку урядів. 

«Поки що неможливо в деталях передбачити, наскільки сильним буде конкретний вплив діпфейків на політику та суспільство. Однак це не має бути причиною бездіяльності, – вважає Аґнєшка Вальорска. – Як уже не раз наголошувалося, ні підроблені відео, ні дезінформація як такі не є новим явищем – новим є все більша простота їх створення, підвищення їхньої якості та можливості їх розповсюдження». 
Як цей посібник знадобиться у викладанні

Посібник «Діпфейк та дезінформація» можна використати на заняттях, присвячених пропаганді, дезінформації, фактчекінгу, технологіям та регулюванню медіа. Наведені авторкою приклади застосування діпфейків можуть стати як цікавим матеріалом для лекції, так і предметом обговорення зі студентами. Ознайомлення студентів із сучасними маніпулятивними технологіями є важливою складовою формування критично мислячого і обізнаного медіапрофесіонала. 

Завантажити посібник можна на сайті Академії української преси.

Також рекомендуємо до прочитання текст «Зміни неминучі»: як штучний інтелект впливатиме на безпеку, держави і права людини» 

Коментарі