Український інститут медіа та комунікації провів дослідження «Вікова дискримінація і медіа: репрезентації та досвід людей старшого віку (60+)», аби, зокрема, проаналізувати українські медіа на наявність ейджистських практик.
Дослідження складалося з кількох компонентів:
- 4 фокус-групові онлайн-обговорення з 22 людьми старшого віку. В одній групі окремо були представлені журналісти старшого віку (60+).
- Двомісячний медіамоніторинг, проведений за допомогою платформи ШІ-аналітики Semantrum. Було охоплено 9409 публікацій із 1383 центральних та регіональних медіа.
Також на основі огляду наукової літератури та попереднього моніторингу інфополя експерти УІМК визначили перелік ймовірних фреймів щодо людей старшого віку в медіа. Під час моніторингу медіа було підтверджено чи спростовано наявність відповідного фрейму в медіа.
Учасники фокус-групових обговорень не сприймають українські медіа як відверто ейджистські, однак наголошують на недостатній видимості та суб’єктності людей старшого віку в публічному просторі.
Результати медіамоніторингу показують, що в українських медіа рідко трапляється прямий ейджизм, однак висвітлення проблематики людей старшого віку загалом є вкрай стереотипним. Зокрема, українські медіа зображають людей 60+, або як таких, що потребують опіки та допомоги, або в контексті проблематики пенсійного та соціального забезпечення й демографічної кризи.
Загалом у медійному полі домінують фрейми із негативною конотацією, зокрема (1) про біологічну крихкість та вразливість людей старшого віку; (2) про те. що вони тягар для родин чи для країни. Одним із найпоширеніших прикладів прихованого ейджизму є фрейм сімейної об’єктивації (згадки виключно у ролях «бабуся/дідусь», акцент на випічці, рукоділлі, вихованні онуків чи дачі; відсутність сексуальності, особистих інтересів, професійного минулого поза межами родини). До речі, самі учасники фокус-групових обговорень часто негативно відгукувалися про звернення «жіночка»/«тітонька», «бабуся»/«дідусь». Водночас позитивно сприймали вирази, що наголошують на досвіді та гідності, такі як «люди поважного віку», «люди золотого віку» або «елегантний вік».
Під час дослідження також виявилося, що журналісти, на відміну від інших учасників фокус-груп, більш гостро відчувають дискримінацію за віком у професії (у редакціях або під час пошуку роботи).
Більше знахідок — в аналітичному звіті УІМК, підготовленому за результатами дослідження. Завантажити його можна тут:
Аналітичний звіт за результатами дослідження підготовлено експертами ГО «Український інститут медіа та комунікації» у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Зміст цього аналітичного звіту відображає точку зору ГО «Український інститут медіа та комунікації» і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.