Чи роблять соцмережі життя людей старшого віку щасливішими, чи допомагають долати самотність, тривогу та соціальну ізоляцію і як загалом впливають на ментальне здоров’я — досліджувала група австралійських вчених.
Люди старшого віку традиційно використовують соцмережі менш активно, ніж молодші покоління. Проте їхня залученість постійно зростає, і це може відкривати нові можливості. Є дані, що використання старшими людьми соцмереж може мати позитивний вплив на їхні когнітивні функції, зменшення відчуття самотності та підвищення якості життя. Група із п’яти вчених з Дослідницького центру здоров’я, добробуту та тривалості життя і Школи психологічних наук Університету Маккуорі (Австралія) провела систематичний огляд літератури на цю тему, щоб синтезувати наявні дослідження.
Більшість наявних даних про вплив соціальних на психосоціальну сферу базується на дослідженнях молодих людей, серед яких, через надмірне використання, часто фіксують негативні наслідки. Натомість старші люди користуються інтернетом інакше: мають не такі розгалужені, але більш якісні соціальні мережі, орієнтовані на сім’ю та близьких друзів. Вони використовують соціальні медіа переважно для підтримки емоційного зв’язку, а отже, для них соцмережі частіше приносять позитивні результати, на відміну від молодших користувачів, які більше схильні до онлайн-взаємодії з широким колом людей та соціального порівняння.
Для систематичного огляду автори обрали наукові дослідження з 2007 по 2023 роки, що стосувалися того, як використання соціальних медіа людьми 65+ впливає на психосоціальні аспекти життя людей старшого віку, зокрема на самотність, депресію, тривогу, соціальну зв’язаність, соціальну ізоляцію, задоволеність життям, якість життя та благополуччя (без обмежень щодо умов проживання учасників або дизайну досліджень). Пошук проводився у базах PsycINFO, PubMed та CINAHL за принципами PRISMA. За його результатами автори обрали для аналізу 64 релевантні наукові праці, серед яких були крос-секційні (38), лонгітюдні спостереження (6), інтервенційні (9), дослідження зі змішаною методологією (4) та якісницькі (7). Кількість учасників у них становила від 6 до 16925. Дослідження були проведені у різних країнах, проте більшість походила зі США (17). Дані з цих досліджень, такі як методи, вибірка, ключові результати, були систематично опрацьовані та перевірені кількома дослідниками.
Попри велике різноманіття методів та результатів, огляд показав певні закономірності. Використання соціальних мереж у старших людей було пов’язане з кращими психосоціальними показниками у крос-секційних, інтервенційних та якісницьких дослідженнях. Йдеться, зокрема, про зниження рівня самотності, покращення соціальних зв’язків та підвищення задоволеності життям. Окремі дослідження виявили, що використання месенджерів на кшталт WhatsApp сприяло зменшенню самотності, тоді як інші платформи соціальних медіа не давали такого ефекту.
Загалом, як виявив огляд, позитивний вплив соцмереж на психосоціальне благополуччя літніх людей підтверджується переважно у короткотермінових та інтервенційних дослідженнях. Водночас результати лонгітюдних (довготривалих) досліджень не завжди показують стійку користь від соціальних мереж.
Як резюмують автори, попри змішані висновки, є докази, що соціальні мережі можуть покращувати психосоціальне благополуччя у старшому віці. Отримані результати можуть бути корисними для практиків, які прагнуть зрозуміти переваги та виклики, пов’язані з використанням соцмереж людьми старшого віку. Зокрема, часте використання соціальних мереж, що сприяє залученню до спільноти та сімейних контактів, а також формує відчуття соціальної підтримки й належності, можна назвати ключовим чинником для підтримання психосоціального добробуту у старшому віці. Однак, щоб формувати політику з підвищення якості життя людей старшого віку, потрібні додаткові, методологічно строгі й довготривалі дослідження.
Головне зображення згенероване за допомогою інструменту ШІ Nano Banana / Gemini
Текст підготовлено у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії