Та як на ці зміни реагували професійні медіа, громадський сектор та держструктури.
З 2010 року Академія української преси в співробітництві з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні періодично видає аналітичні огляди стану та тенденцій розвитку українських медіа. Останній огляд вийшов на початку 2025-го. Його автори окреслили основні виклики, з якими стикнулися українські медійники упродовж 2022–2024 років: засилля російської пропаганди та дезінформації, зміна поведінки аудиторії, скорочення фінансування, небезпечні умови роботи, швидкий розвиток новітніх технологій, як-от штучний інтелект. Окремі розділи звіту присвячені роботі друкованих видань та регіональних медіа під час повномасштабної війни.
Огляд призначений для журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України. Також він стане в пригоді викладачам, які у своїх дисциплінах висвітлюють теми інформаційних війн, медіаменеджменту, дослідження аудиторій, ШІ. І, звісно, звіт буде корисним для медіадослідників.
Український медіаландшафт 2022–2024. Зміни в медіа під час повномасштабного вторгнення: аналітичний звіт / Штурхецький. С., Погорелов О., Чернявський С. Томіленко С., Мороз В, Бідочко Л. — К.: Центр вільної преси, 2024. — 104 с.
Що змінилося
За даними дослідження ОПОРИ за 2024 рік, 93,3 % українців віком від 18 до 29 років та 85,3 % віком від 30 до 39 років найчастіше отримують новини через соціальні мережі. Подібні тенденції спостерігаються і в інших країнах у зв’язку з цифровізацією. А от у тому, що з-поміж соцмереж в Україні за споживанням новин третій рік поспіль лідирує Telegram, ключову роль зіграло повномасштабне вторгнення, вважають автори звіту. У перші дні, сповнені невизначеністю, людям було зручно відстежувати ситуацію на рівні району/міста/країни та швидко обмінюватися інформацією через Telegram, а згодом це перетворилося на повсякденну звичку. Дослідження Kantar вказують: якщо до 24 лютого 2022-го середньостатистичний користувач приділяв Telegram 5 хвилин на день, то після вторгнення цей показник виріс до 40 хвилин на день. Автори звіту зауважують, що до легітимізації цього месенджера, який і до повномасштабного вторгнення Росія використовувала для проведення інформаційних спецоперацій проти України, доклалася і українська влада. Станом на 2024 рік канали у Telegram ведуть урядовці, політики, політичні партії, громадські діячі, ЗСУ та правоохоронці. Хоча використовувати Telegram на лінії фронту заборонено, уряд популяризує й заохочує використання ботів для збору й передання інформації про дії ворога.
Згідно з дослідженням Internews-USAID за 2023 рік, зросла довіра до місцевих друкованих медіа як основного джерела інформації серед усіх друкованих видань — 81 % проти 71 % роком раніше. Окрім того, автори звіту проаналізували досвід Української асоціації медіабізнесу з допомоги редакціям місцевих медіа у 2022–2024 роках. Виявилося, що в тих місцевих медіа, які ставили собі за мету допомогти громадам і окремим мешканцям у розв’язанні актуальних проблем, збільшилися й далі збільшуються авдиторії. Зростають не лише охоплення у соцмережах та на сайтах цих медіа, а й кількість проданих екземплярів їхніх друкованих версій — як за передплатою, так і вроздріб. Водночас місцевим друкованим медіа доводиться працювати у складних умовах: а) через війну впали доходи від реклами, а частина аудиторії переїхала до інших регіонів / країн; б) «Укрпошта», монополіст на ринку передплати друкованих медіа в Україні, з 2017 року скорочує кількість стаціонарних відділень та листонош, а також не несе матеріальної відповідальності за недоставлення або несвоєчасне доставлення передплачених газет та журналів, хоча дохід поштового оператора становить понад 50 % від вартості видання по передплаті.
На останні три роки припав розвиток штучного інтелекту. З одного боку, використання ШІ дозволяє медіа суттєво скоротити час на виробництво відео та експериментувати з новими формами візуального контенту. Наприклад, «Українська правда» з допомогою ШІ генерує заголовки для матеріалів на YouTube, а деякі локальні медіа записували новини з ведучими, створеними на основі ШІ. З іншого боку, ШІ дозволяє легко створювати дипфейки, публікація яких здатна вплинути на політичні процеси у світі.
Протидія російській пропаганді
Кремль роками поширював пропагандистські наративи проти України через певні телеканали (мова, зокрема, про канали «112 Україна», NewsOne, Zik, які було заблоковано 2 лютого 2021 року), соціальні мережі та анонімні телеграм-канали. З початком повномасштабного вторгнення цей інформаційний тиск лише посилився.
Автори звіту, опираючись на аналіз останніх публікацій, виділяють, зокрема, такі напрями впливу російської пропаганди:
- Дискредитація України на міжнародній арені — поширення тез про «хаос у країні», «відсутність контролю з боку влади» та «поразки української армії».
- Виправдання дій Росії в Україні — маніпуляція історичним контекстом, намагання Росії привласнити собі перемоги в Другій світовій війні та перекрутити факти, пов’язані з українською боротьбою за незалежність, звинувачення України в нацизмі.
- Розкол українського суспільства — намагання посіяти ворожнечу між жителями різних регіонів або між переселенцями та місцевими мешканцями.
Особливо небезпечний вплив російська пропаганда має на окупованих територіях. Українські ресурси там заблоковані, натомість працюють локальні інформаційні мережі, які цілодобово транслюють пропаганду. Окрім того, тамтешні діти піддаються ідеологічній обробці через освітні програми, що закладають ненависть до України та заохочують до служби в російській армії.
Попри потужний інформаційний тиск, українські медіа активно борються з дезінформацією. Згідно з оглядом Українського інституту медіа та комунікації, кожна з редакцій (серед 63 загальнонаціональних та 57 регіональних медіа) створює в середньому один-два проєкти, спрямованих на протидію дезінформації, на додаток до відповідного контенту в новинах.
Наявні фактчекінгові платформи в Україні продовжили активно (іноді — самовіддано) розвінчувати фейки та спростовувати дезінформації з перших днів повномасштабного вторгнення. Мова про StopFake, VoxCheck, «Без Брехні», «По той бік новин», «Детектор медіа» та інші.
При цьому медіа нерідко послуговуються нестандартними методами інформування, які можуть конкурувати з пропагандою за увагу авдиторії. Наприклад, «НотаЄнота» навчає критичного мислення через гру. На сайті проєкту розміщено 200 різнотипних завдань для організації інтелектуальних ігор і квізів на антифейкові теми.
Технології також допомагають у боротьбі з дезінформацією. В Україні запустили чат-боти, що дозволяють швидко перевіряти підозрілі повідомлення, а штучний інтелект використовується для аналізу контенту та виявлення інформаційних атак.
«Попри важкі та екстремальні умови, українські журналісти, у цілому, справляються з завданням якісного інформування українського суспільства про трагічні події сьогодення, протидії інформації та пропаганді, оперативно та правдиво висвітлюють та аналізують усю актуальну для української аудиторії тематику», — підсумовують автори звіту.
Завантажити повний огляд можна тут: