Здатність розпізнавати фейкові та маніпулятивні новини людьми старшого віку залежить від їхніх політичних уподобань. Такого висновку дійшли науковці зі Школи комунікацій Наварського університету, Іспанія (School of Communication, University of Navarra) Чаро Садаба (Charo Sádaba), Рамон Салаверріа (Ramón Salaverría), Ксав’єр Брінге (Xavier Bringué).
Влітку 2022 року було проведено експериментальне дослідження серед 1029 іспанських користувачів смартфонів старшого віку (50+). Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі «Media Discourses on European Integration: Information, Disinformation, and Polarization», редакторками якого були Анна Перез-Ескорда (Ana Pérez‐Escoda, Antonio de Nebrija University) та Тетяна Локоть (Tetyana Lokot, Dublin City University).
Науковці з Наварського університету розділили учасників експерименту на дві групи — основну та контрольну.
Спершу учасники дослідження пройшли тестування, щоб з’ясувати на початковому етапі, чи вони помічають фейки у заголовках новин. Окрім того, кожен учасник маркував свої політичні погляди за шкалою політичних ідеологій (права, центристська, ліва, або ж інший варіант). Також кожен учасник мав охарактеризувати загалом свої погляди на політику як: дуже прогресивні, прогресивні, помірковані, консервативні або ж дуже консервативні.
(Варто також врахувати, що в Іспанії політичний ландшафт є досить різноманітним. Там існує велика кількість партій, які не завжди чітко диференціюють себе з ідеологією, проте особливий акцент роблять на національній ідентичності, як-от в Каталонії чи Країні Басків).
А далі для учасників експерименту розпочався десятиденний навчальний курс «What to Do to Detect False Information on the Internet», організований в Іспанії проєктом MediaWise та Newtral (проєкт MediaWise, заснований в американському Інституті Пойнтера/Poynter Institute за підтримки Meta з 2018 року просуває тему медіаграмотності в кількох країнах серед людей різного віку).
Щодня на своїх смартфонах у додатку WhatsApp учасники експерименту отримували прості практичні поради у форматі відео для покращення цифрових навичок та взаємодії з інформацією в Інтернеті. Щоразу по завершенню навчання учасникам ставили запитання для закріплення матеріалу.
Наприкінці навчального курсу учасники знову пройшли підсумковий багатокомпонентний тест. Його основний блок містив шість заголовків новин, половина з яких були неправдивими. Серед неправдивих новин одна збігалася з лівими ідеологічними упередженнями, одна — з правими, а третя — була нейтральною.
Результати експерименту показали, що його учасники критичніше та прискіпливіше ставилися до інформації, яка суперечила їхнім власним поглядам. І навпаки, більше довіряли інформації, яка збігалася з їхніми думками, навіть якщо вона могла бути неправдивою.
Ще один цікавий аспект. Учасники експерименту, які мали прогресивну точку зору, краще помічали фейки у заголовках із правими політичними упередженнями, і не помічали неправдивих заголовків, які відображали ліві політичні погляди. Консерватори ж, навпаки, ліві упередження помічали частіше, аніж праві. Якщо заголовок був нейтральний, політичні погляди ніяк не впливали, і обидві групи у більшості випадків правильно визначали, є фейк у заголовку чи ні.
Порівняння результатів початкового тестування із результатами тестування, яке проходило після десятиденного навчання, показало позитивний вплив такого навчання. Після завершення навчання старші люди значно краще виявляли неправдиву інформацію. Наприклад, ті з них, хто мав праві політичні погляди, суттєво покращили власну здатність помічати фейкові новини, які містили праві упередження.
Так дослідники дійшли висновку, що навчання медіаграмотності сприяє зменшенню політичної поляризації у цій віковій групі.
Також автори дослідження вважають, що варто приділити більше уваги підвищенню рівня цифрової та медіаграмотності аудиторії літніх людей. У порівнянні із молоддю, це покоління більше споживає новин, активніше голосує і, зрештою, чинить вагоміший вплив на політичне життя.
Український інститут медіа та комунікації у 2023 провів власне дослідження «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)» серед українців.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).