У країнах, де є проблеми з демократією, слабкі суспільні еліти та обмаль вільних медіа, вартих довіри, Google надає менше просвітницького контенту щодо теорій змови, ніж у розвинених демократіях.
Багато людей не довіряють професійним медіа та водночас впевнені, що самотужки можуть нагуглити правду — «вона ж десь поруч»! — хоча здебільшого переоцінюють рівень своєї інформаційної грамотності. І такі умови можуть здаватися сприятливими для поширення теорій змов, які пояснюють важливі явища як «таємні змови уряду або впливових людей» та «суперечать загальному консенсусу серед визнаних авторитетів». Однак багато в чому готовність або відмова людини приймати теорії змови залежить від того, чи стикається вона з контентом, який підтверджує або спростовує конкретні теорії змови.
Коли користувач гуглить теорії змови, низка організацій змагається за місце на першій сторінці результатів пошуку. З професійними медіа та фактчекерами, які розвінчують теорії змови, конкурують ті, хто активно їх просуває, прагнучи отримати певну економічну або політичну вигоду. Вони захоплюють певні пошукові запити та заповнюють своїм контентом «інформаційні пустки» — області, для яких професійні медіа поки що не надали жодного контенту. Поширювачі теорій змов оптимізують свій контент для пошукових систем, а взаємні посилання в екосистемі альтернативних медіа сигналізують про релевантність для алгоритмів пошукових систем. Щобільше, наявність підтверджень у результатах пошуку Google може спонукати користувачів ділитися власними конспірологічними переконаннями, а отже, запускати «ефект снігової кулі».
Окрім того, пошукова система може створювати відмінності у результатах пошуків між країнами. На це є дві причини.
По-перше, пошукова система віддзеркалює інтереси своїх користувачів, і різні результати пошуку відображають різний попит. Для пошуковика Google популярність сайту важить більше, ніж якість контенту. Як результат, у країнах з високополітизованими або перехідними медіасистемами, де населення схильне до конспірологічного мислення, більше людей шукатимуть в інтернеті теорії змови, а алгоритми своєю чергою надалі підбиратимуть релевантний контент для тамтешніх користувачів.
По-друге, економічний стимул для Google інвестувати в удосконалення алгоритмів або модерацію контенту залежатиме від потенційних прибутків, тобто обсягу рекламного ринку, який прямо корелює з економічною потужністю країни. Зрештою, компанії не розробляють алгоритми, «щоб бути незбалансованими», а брак стимулів призводить до того, що вони стають такими.
Чи відрізнятимуться за якістю результати пошуків, якщо користувачі з різних куточків світу гуглитимуть державною мовою 11 популярних теорій змови — це вирішили перевірити науковці з Австралії, Бразилії, Чехії, Німеччини, Гани, Угорщини, Італії, Польщі, Румунії, Сербії, Швейцарії та України. Дослідники проаналізували посилання з результатів пошуку Google у своїх країнах та порівняли отримані відповіді.
Україну в цьому дослідженні представляла координаторка проєктів Українського інституту медіа та комунікації, викладачка Могилянської школи журналістики Галина Будівська.
Дослідження проводилося до повномасштабного вторгнення. Результати було опубліковано в журналі Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies у листопаді 2023-го.
Методика дослідження та обрані теорії змови
При виборі країн для цього дослідження особливу увагу звертали на «недосконалі демократії». Хоча такі держави проводять вільні вибори та поважають основні громадянські свободи, інші аспекти демократії, як-от урядування, політична культура та політична участь, мають недоліки. У цьому дослідженні цю категорію представляють Гана та Бразилія як країни Глобального Півдня, а також Сербія, Чехія, Угорщина, Румунія та Польща як перехідні демократії із Центральної та Східної Європи. Україну дослідники класифікують як країну з «гібридним режимом». Результати цих країн порівнюються з результатами «повноцінних демократій» Глобальної Півночі: Німеччини, Італії, Швейцарії та Австралії.
Дослідники виокремили 11 найбільш поширених теорій змови у твіттері (нинішній X) на основі набору даних із понад 100 тисяч твітів, опублікованих за шість тижнів з 2018-го до 2019 року:
- порядок денний на 21 століття / програма депопуляції;
- антивакцинація (або шкода вакцин);
- хіміотраси (або хімічні сліди від літаків);
- заперечення/містифікація зміни клімату;
- керована енергетична зброя;
- пласка Земля;
- ілюмінати (впливові політичні фігури, які контролюють світ);
- Pizzagate (таємна організація педофілів у піцеріях);
- існування рептилоїдів (істот, які виглядають як люди і контролюють світ);
- 9/11 (заперечення загальновизнаної версії подій 11 вересня 2001 року в США);
- QAnon (теорія, згідно з якою Дональд Трамп збирається викрити міжнародну схему сексуальної експлуатації дітей).
Дослідники сформували списки URL-адрес результатів органічного пошуку, однак обмежилися першою сторінкою результатів у Google, оскільки пересічні користувачі рідко гортають далі.
Щоб зменшити часове зміщення, яке спотворює репрезентативність результатів пошуку, дослідники проводили пошук 10 днів поспіль у серпні-вересні 2021 року. До остаточної вибірки увійшли лише URL-адреси, які з’являлися на першій сторінці результатів щонайменше 5 днів.
Результати дослідження
Згідно з результатами дослідження, частка контенту у результатах пошуку, яка підтверджує теорії змови, суттєво різниться залежно від країни. Найнижча вона в Австралії, Бразилії, Німеччині та Швейцарії — менш ніж 10 %, трохи вищий показник у Гани та Польщі (12 %). У Чехії, Угорщині, Італії та Україні майже кожен п’ятий результат пошуку містить посилання на контент, що підтверджує теорію змови, у Румунії — кожен четвертий, у Сербії — майже кожен третій.
Джерело інформації має значення
Серед джерел у результатах пошуку Google скрізь домінують провідні медіа. У кожній країні понад п’ята частина посилань на першій сторінці Google походить від великих, авторитетних медіа (33 % в середньому, максимум 45 % у Бразилії, мінімум 23 % в Україні та Гані). Іншими поширеними типами джерел є соціальні мережі (в середньому 9 %) та енциклопедії (11 %, майже виключно Вікіпедія).
У більшості країн посилання, надані основними медіа, часто містять мало або зовсім не містять контенту, що підтверджує теорію змови (в середньому не більше 5 %). Лише в Україні та Сербії основні медіа надають до 12 % посилань, що підтверджують теорії змови.
Основним каналом для конспірологічних теорій у результатах пошуку Google у більшості країн є соціальні мережі. Більше третини посилань із соціальних мереж підтверджують теорії змови, лише в Австрії, Німеччині та Гані ця частка не перевищує 12 %; у Сербії, Румунії та Італії більш ніж половина всіх посилань із соціальних мереж підтверджують теорії змови.
На противагу цьому, офіційні медіа взагалі не містять посилань, що підтверджують теорії змови, а вебсайти з перевірки фактів, наукові та урядові вебсайти роблять це лише в дуже небагатьох країнах — в останньому випадку це трапляється лише в Україні, Гані та Італії.
Кластери країн
Аналіз ієрархічної кластеризації дав можливість виявити чотири кластери країн. Жителі найбільш привілейованих у структурному плані країн, тобто Австралії, Німеччини та Швейцарі, отримують вигоду від того, що в результатах пошуку їм показують найнижчу частку контенту, що підтверджує теорії змови.
Для решти кластерів дещо менш привілейованих країн закономірності не такі чіткі. Існує другий кластер країн, які отримують економічні вигоди від членства в ЄС, мають суспільні медіа, яким довіряють, і відносно невелику поляризацію суспільства. Йдеться про Італію, Румунію та Чеську Республіку.
Третій кластер об’єднує Угорщину, Сербію та Україну — країни з високим рівнем поляризації суспільства, високим рівнем сприйняття корупції, найнижчим рівнем свободи преси та найнижчим рівнем довіри до медіа.
На противагу цьому, остання група країн, до якої входять Гана, Бразилія та Польща, також характеризується досить низьким рівнем ВВП на душу населення, високою поляризацією суспільства та високим рівнем сприйняття корупції, але частка теорій змови, що підтверджуються, є порівняно низькою.
Ієрархічні кластери країн за структурними характеристиками та їхня частка теорій змови, що підтверджують результати пошуку
Все ж чи посилює Google цифровий розрив?
Дослідники дійшли висновку: у країнах, де люди мають менше демократичних прав, частіше живуть бідно, менш спроможні покладатися на суспільні еліти та не мають вільних медіа, вартих довіри, Google надає менше просвітницького контенту щодо теорій змови, ніж у розвинених демократіях. Окрім того, у цих країнах ще і висока схильність до віри в теорії змови. Так Google робить свій внесок у замкнене коло.
Водночас високий рівень довіри до медіа не виключає високої частки результатів пошуку, що підтверджують теорії змови (наприклад, у Румунії), так само як і низька довіра до медіа не обов’язково призводить до низької якості контенту (наприклад, у Польщі). Натомість свобода журналістів висвітлювати події незалежно від політичних та економічних впливів виявляється кращою умовою якості інформації. Аналогічно країни з подібним рівнем (високої) поляризації суспільства або (низькою) якістю демократії демонструють широкий діапазон посилань, які підтверджують теорії змови.
Є два можливих пояснення цих невідповідностей. По-перше, країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), такі як Сербія, Чехія, Румунія та Україна, вирізняються високою часткою контенту, що підтверджує теорії змови, а також високою часткою їхніх прихильників. Ця особливість пов’язана з традицією антизахідних, антиліберальних теорій змови, які використовувалися як пропаганда проти західних країн у комуністичну епоху, а також з російською цифровою інформаційною війною, спрямованою на країни ЦСЄ. Як результат, тривалі наслідки історичних геополітичних чинників можуть затьмарювати вплив інших факторів.
По-друге, мова є сильним пом’якшувальним фактором. Користувачі в країнах, офіційна мова яких поширена в багатьох інших країнах, мають більше шансів знайти якісний контент під час пошуку теорій змови, як, наприклад, люди, які шукають теорії змови англійською в Гані. Немає жодних доказів того, що Google поглиблює цифровий розрив у цьому випадку, або тому, що алгоритми відбору працюють тим надійніше, чим більша їхня база даних, або тому, що моделі мовних даних краще розроблені, ніж для менших (з низьким рівнем ресурсів) мов.
Аналіз домінування чітко визначив тип джерела як найважливіший предиктор поширеності теорій змови. Соціальні мережі, альтернативні медіа та сайти електронної комерції мають тенденцію поширювати конспірологічний контент, тоді як сайти традиційних медіа, а також державні, урядові та наукові організації, як правило, займаються просвітницькою діяльністю щодо теорій змови.
Як підсумок дослідники виявили, що небезпека різного доступу до якісної інформації є реальною. Коли користувачі шукають інформацію про теорії змови в Google, вони потрапляють у «кролячу нору». Вражає те, що Google не відповідає своїй ролі «суспільної інфраструктури», особливо в тих країнах, які не перебувають у фокусі західноцентричних регуляторних дебатів.