Дослідженню журналістських інновацій приділяється все більше уваги як у науковій, так і у практичній площині. Проте питання пріоритетності інновацій у різних медіасистемах рідко потрапляє під детальний огляд. У цій статті Клаус Мейер (Klaus Meier), Йонас Шютценедер (Jonas Schützeneder) та низка експертів з Іспанії, Австрії та Швейцарії аналізують нововведення у журналістській галузі у п’яти країнах (Австрія, Німеччина, Іспанія, Швейцарія та Великобританія) за останнє десятиліття.
Розмивання кордонів журналістики у суспільстві
Знайти визначення «журналістики» в епоху цифрових технологій перетворилося на складне завдання. Ключовою функцією журналістики у відкритих суспільствах залишається незалежне висвітлення питань суспільного інтересу, а також інтерпретація подій у широкому соціальному контексті. Автори дослідження на чолі з Клаусом Мейером визначають журналістику як регулярний процес виробництва та розповсюдження інформації з метою орієнтування громадськості щодо подій з дотриманням журналістських принципів, таких як незалежність, позапартійність, актуальність, коректність і загальна зрозумілість. Відповідно, якість новин має базуватися на низці фундаментальних цінностей, а саме: правда/фактичність, релевантність/контекст і незалежність.
Поняття розмивання кордонів уже кілька років використовується для позначення еволюції журналістики як професії та комерційної діяльності, яка знаходиться під впливом інновацій у західноєвропейських і північноамериканських демократіях. За словами Деніела Халліна та Паоло Манчіні (Daniel Hallin and Paolo Mancini), ЗМІ Німеччини, Австрії та Швейцарії (DACH) відповідають «демократичній корпоративістській моделі» з сильними суспільними медіа та традиційно широким охопленням друкованих видань. Чимало журналістів у цих країнах мають схоже світосприйняття, а їхні медіаринки характеризуються високим ступенем системної стабільності та відносно лояльною аудиторією, причому традиційні медіакомпанії відчувають порівняно менший тиск щодо ініціювання інновацій.
Проте інноваційний досвід у медіакультурах DACH суттєво відрізняється від північноатлантичної «ліберальної моделі» (Великобританія) та середземноморської «плюралістичної моделі» (Іспанія). В обох країнах медіа запровадили інновації набагато раніше у відповідь на виклики цифрової епохи. Традиційні ЗМІ Великобританії, наприклад, сприяли становленню онлайн-журналістики і створили інтегровані редакції за кілька років до німецькомовних ЗМІ. З іншого боку, в Іспанії економічна криза та масштабне скорочення персоналу призвели до заснування численних цифрових медіакомпаній і журналістських стартапів. Саме тому такими важливими видаються порівняльні дослідження медіа-інновацій у міжнародних системах для розуміння того, чи вони є спільними для світового медіа ринку, чи ексклюзивними для певної частини світу.
Що вдалося з’ясувати?
Питання щодо найбільш актуальних медіа-інновацій на міжнародному рівні не має однозначної відповіді. Серед прикладів нововведень можна натрапити на згадки про процедури перевірки фактів, конструктивну журналістику та заснування лабораторій журналістських інновацій при медіа. Тому Клаус Мейер разом з іншими дослідниками поставили перед собою амбітну мету визначити найважливіші інновації в п’яти країнах із подібними (Австрія, Німеччина та Швейцарія) та різними медіасистемами (Іспанія та Великобританія) з 2010 по 2020 роки.
Для виявлення журналістських новацій останнього десятиліття було проведено 20 інтерв’ю з експертами в кожній із країн. Зокрема, були опитані медіапрофесіонали (по 10 осіб), науковці (по 5 осіб) і новатори із суміжних галузей діяльності на кшталт мистецтва, соціальної сфери, технологій (по 5 осіб). Погляньмо на отримані висновки.
Австрія
Згідно з результатами, проведення спільних журналістських розслідувань вважається найбільшою сферою інновацій на австрійському медіаринку. Втрата близько 25% робочих місць за останні роки позначилися на можливостях ЗМІ опрацьовувати великі масиви даних власними зусиллями, тому глибокі та складні журналістські дослідження стають можливими виключно через співпрацю медіа. Наприклад, «Скандал на Ібіці» та «Панамські документи» вперше були представлені німецькими ЗМІ, а згодом австрійськими партнерами. Зокрема, національне науково-дослідне співробітництво (наприклад, ORF з Der Standard) або кооперація міжрегіональних газет (Kleine Zeitung, Salzburger Nachrichten, Oberösterreichische Nachrichten, Tiroler Tageszeitung і Vorarlberger Nachrichten) відбуваються регулярно, особливо щодо висвітлення політичних новин.
Новини в режимі реального часу через мобільні додатки традиційних медіа також були згадані як нововведення на прикладі запуску «живого» чату (live tickers) інформаційним агентством APA. Така ініціатива стала популярним інструментом, здатним залучити аудиторію безпосередньо до онлайн-висвітлення. Згідно з міжнародними тенденціями, численні форми взаємодії з аудиторією сприймаються у якості інноваційних. Серед прикладів: використання інформаційних матеріалів, подкастів і соціальних медіа; покращення управління спільнотою та їхня інтеграція в журналістські команди (наприклад, управлінський форум газети Standard, читачі-репортери Regionalmedien); розробка інструментів отримання даних із щоденних публікацій мільйонів користувачів на власних платформах (наприклад, Der Standard). Крім того, вітається створення нових форм спілкування онлайн і офлайн (наприклад, платформа Interactive West від Russmedia) для побудови тісних стосунків з аудиторією.
Німеччина
Міжнародна співпраця в галузі журналістських розслідувань посідає перше місце у рейтингу нарівні з новими медіабрендами Correctiv і Riff Reporters, які спеціалізуються на проведенні спільних з іншими організаціями розслідувань.
Експерти також підкреслили роботу з аудиторією, зокрема аналіз даних користувачів з метою персоналізації новин і розробки нових продуктів. Так, нежурналістські платформи Netflix і Amazon Prime згадувалися у якості взірців для наслідування. Залучення громадян до розповсюдження новин через соціальні мережі були виокремлені як нові формати зв’язку з аудиторією на прикладі Instagram від громадської компанії ARD/ZDF та медіа платформи Tagesschau.
Більшість експертів відзначили появу журналістики даних і цифровий сторітелінг. Одним із цікавих прикладів слугує проєкт аналізу даних «Хто володіє містом?» («Who owns the city?») від Correctiv. Конструктивна журналістика як інструмент вирішення повсякденних проблем також згадувалася серед інновацій, паралельно з розвитком наукової журналістики, використанням аудіоформатів (зокрема подкастів), перевіркою фактів і мобільною журналістикою. Щодо фінансування, то поєднання кількох інвестиційних моделей, наприклад платного контенту (Der Spiegel) і краудфандингу (Krautreporter або taz), показало позитивні результати. Корпоративна культура редакцій на принципах командної роботи, а не образу самотнього журналіста, автоматизація деяких процесів і впровадження інструментів віддаленої роботи також сприяли створенню успішних медіапродуктів.
Іспанія
Журналістика даних, цифровий сторітелінг (використання інфографіки) і фактчекінг посіли першість у переліку найактуальніших інновацій іспанського медіа ринку. При цьому, під перевіркою фактів розуміються не внутрішня перевірка джерел, а створення організацій, які займаються розвінчанням містифікацій (наприклад, Maldita.es і Newtral).
Розповсюдження журналістського контенту в соціальних медіа та орієнтація на мобільні додатки доповнюють п’ятірку головних інновацій, оскільки більшість іспанських інформаційних агентств адаптували свої продукти та робочі процеси для охоплення аудиторії на всіх каналах і гаджетах. Деякі експерти також підкреслили розширення новинних стартапів на кшталт компанії Kloshletter та створення мультидисциплінарних команд або медіалабораторій (El Confidencial і RTVE Lab) через їхній значний вплив на цифрові продукти. Дистанційна робота та автоматизація виробництва новин змінили робочі процеси редакцій через пандемію COVID-19 і впровадження інструментів штучного інтелекту.
Щодо фінансування, то високим попитом користується модель членства (наприклад, eldiario.es), коли читачі роблять фінансові внески для забезпечення сталості якісної журналістики, а сам вміст новин залишається відкритим у мережі. Зменшення прибутків від реклами призвели до розвитку нативних рекламних форматів, таких як фірмовий контент, широко розповсюджений серед іспанських ЗМІ. Експерти також згадали спільні журналістські розслідування із залученням міжнародних консорціумів, наукову журналістику та некомерційне фінансування новинних агентств (наприклад, Civio).
Швейцарія
Результати показують, що в Швейцарії такі медіастартапи, як Republik, Bajour, Tsüri, Prime News, Infosperber, Zentralplus, Hauptstadt і Bon pour la tete, займають першу сходинку рейтингу через максимальний рівень соціального впливу. Вони часто розглядаються як противага традиційним ЗМІ, особливо на регіональному та місцевому рівнях. Становлення місцевої журналістики також увійшло до переліку 20 найважливіших інновацій, що свідчить про визнання її ролі у демократичних суспільствах як незалежного гравця. Інноваційним, на думку експертів, є формування новинних агентств Babanews, Higgs, The Market, Gotham City, Das Lamm і elleXX, які спеціалізуються на вузьких колах проблем, таких як міграція, інтеграція, фінансові злочини, гендер тощо.
Визначення редакційної теми і змісту контенту аудиторією, залучення користувачів до редакційної команди також вважається концептуальним нововведенням для медіа ринку Швейцарії. Ця тенденція відображає багаторічні зусилля щодо охоплення молодшої аудиторії через спеціальні формати WeTube, Nouvelles Plateformes, Forward, YouNews, персоналізовані пропозиції та цифровий контент, тому нові журналістські команди переважно складаються з медіаконвергентних редакцій за статтю, віком, релігійною та етнічною приналежністю. Наприклад, Fifty-Fifty від SRF і Equal Voice від Ringier – це платформи, які стосуються питань рівності.
Ще одним нововведенням є впровадження систем забезпечення якості редакції (EQMS), обов’язкових для приватних телерадіомовних ЗМІ. Така ініціатива додає унікальності швейцарського медіа ландшафту, оскільки гарантує якісну журналістику, спрямовану на боротьбу з фейковими новинами та паражурналістськими ініціативами.
Великобританія
На медіаринку Сполученого Королівства визначилися три головні інновації: журналістика даних, цифровий контент і використання показників аудиторії для врахування її потреб та очікувань. Автоматизація робочих процесів і поява медіалабораторій також увійшли до переліку, але не посіли найвищий рейтинг. Експерти віддали перевагу різноманітності та інклюзивності у редакціях і у самому виробництві новин, а також підтримці місцевих медіа. Конструктивна журналістика та перевірка фактів були позначені як актуальні інновації, оскільки презентують нові форми журналістики, наприклад, згадувалася компанія Full Fact, яка виробляє системи моніторингу та контролю для кількох медіаплатформ.
Сумарно, із 34 інновацій, виділених експертами, вісім були обрані як актуальні на всіх медіа ринках. Журналістика даних посіла перше місце у Великобританії та Іспанії, третє – в Австрії, четверте – у Швейцарії та п’яте – в Німеччині. Високі показники отримали проведення спільних журналістських розслідувань, використання соціальних мереж для розповсюдження новин, створення тематичних спільнот і впровадження платного контенту. Цифровий сторітелінг також входить до шести головних інновацій у чотирьох країнах, окрім Австрії. Актуальним нововведенням експерти визнали подкасти та аудіоконтент, за винятком Великобританії. Цікаво, що залучення громадян до редакцій не вважається інновацією в Іспанії, оскільки вона була досить популярною в 2000-х роках. Нарешті, чимало інформаційних агентств успішно впровадили елементи дистанційної роботи, хоча вона і не була позначена серед актуальних нововведень в Австрії.
Істотні відмінності у сприйнятті інновацій різних медіа систем можна інтерпретувати як результат конкретних політичних та економічних умов. Наприклад, глобальна економічна криза 2008 року мала значний вплив на Південну Європу, оскільки чимало журналістських стартапів виникли саме після масових втрат робочих місць у медіа секторі. Щодо спільних журналістських розслідувань, то у невеликих країнах, таких як Австрія, набагато легше організувати співпрацю як на місцевому, так і на міжнародному рівнях, наприклад, з Німеччиною як сусідньою країною з однаковою мовою спілкування.
Технологічна еволюція також відрізняється між країнами. У Великобританії журналістські подкасти вже не один десяток років слугують стандартом програмування для мільйонної аудиторії, тоді як у регіоні DACH подкасти не змогли закріпитися на початковій хвилі 15 років тому, але вони стали значним досягненням протягом останніх років. Нові форми залучення аудиторії, мобільна журналістика також належать до значної частини інноваційних журналістських ініціатив через усвідомлення того, що без тісних зв’язків між користувачем і медіа, журналістика у середовищі розмитих кордонів — нежиттєздатна. Тож співпраця постає головним принципом журналістської галузі на багатьох рівнях: у межах редакції, між виданням і спільнотою, а також між національними та міжнародними медіа.