Поява штучного інтелекту (ШІ) суттєво змінила журналістську професію щодо збору, обробки і розповсюдження інформації. Сантьяго Техедор (Santiago Tejedor) з Університету Барселони і Пере Вілла (Pere Vila) з Іспанської телевізійної та радіо корпорації (RTVE) за результатами свого дослідження роблять висновок, що штучний інтелект слугує джерелом інновацій для журналістського контенту та може сприяти вдосконаленню професію через створення нового типу «екзожурналіста», який успішно поєднує можливості штучного інтелекту зі специфікою роботи. Пропонуємо короткий виклад статті, що є частиною дослідницького проєкту Обсерваторії інформаційних інновацій у цифровому суспільстві (OI2),
Як штучний інтелект вплине на журналістику?
Поява штучного інтелекту в індустрії новин створила новий технологічний медіасектор, де професія журналіста зазнає найрадикальніших змін. Деякі дослідники говорять про «автоматизовану журналістику», «комп’ютерну журналістику», або навіть «робото-журналістику», орієнтовану на розширення журналістської галузі за рахунок систем автоматизації з метою відійти від рутинних завдань до більш творчих.
Першою, хто застосував ШІ, стала Los Angeles Times, яка в березні 2014 року опублікувала новину про землетрус, підготовлену програмним забезпеченням Quakebot. Її практику перейняли The Washington Post та Reuters, які використовують вдосконалене програмне забезпечення для автоматичного написання матеріалів. У Китаї агентство Xinhua стало першим, хто використав віртуальних ведучих новин у 2018 році. А в Європі The Guardian нещодавно опублікувала першу статтю, повністю написану штучним інтелектом. Асоціація преси Великої Британії у співпраці з URBS Media та завдяки фінансуванню Google Digital News Initiative розробили RADAR (Reporters and Data and Robots), єдине в світі автоматизоване агентство місцевих новин.
Фінське громадське медіа Yleisradio створило першого у світі віртуального помічника новин під назвою «Voitto», який дає рекомендації щодо новин. В Іспанії в грудні 2020 року було схвалено Національну стратегію штучного інтелекту (ENIA) з метою збільшення інвестицій і прискорення його розвитку, у тому числі у журналістиці.
Проте поява робото-журналістики активувала цілу низку ризиків і питань, а саме:
- Чи можуть машини замінити журналістів?
- Чи применшить штучний інтелект здатність людини розрізняти правдиву інформацію від фейків?
У звіті Associated Press (2017) зазначається, що використання ШІ дозволить журналістам:
- Виявляти новини: штучний інтелект шляхом збору та характеристики даних, відбору за категоріями, здатний відстежувати десятки джерел на кшталт коментарів у соціальних мережах або виявляти екстрені новини за ключовими словами, які повторюються в режимі реального часу. У цій сфері з’явилися різні комерційні програми, наприклад, Dataminr, News Tracer від Reuters, NewsWhip від Associated Press, Bertie від Forbes, Quakebot від Los Angeles Times або Social Media Radar.
- Автоматично генерувати журналістські тексти: штучний інтелект дозволить не лише покращити інформаційні послуги, але й заощадити час і ресурси через створення циклічного, налаштованого за заданими параметрами контенту. Сфери, де найпростіше застосувати окреслений механізм, — це спортивні події, погода, економічні дані та результати виборів. До систем автоматичного відображення тексту відносяться Heliograf від The Washington Post, Cyborg від Bloomberg, Wordsmith від Automated Insights, Quill від Narrative Science, Syllabs або Editor від The New York Times.
- Персоналізувати інформацію: ця функція стає дедалі популярнішою стратегією серед видавців новин, які сподіваються, що вона допоможе збільшити аудиторію користувачів за рахунок отримання їхніх даних, одночасно зменшуючи їхню залежність від зовнішніх постачальників інформації. Оскільки споживання інформації набуває більш вибіркового характеру, ЗМІ починають застосовувати персоналізацію в заголовках, у самому тексті, на перших сторінках, через персоналізовані рекомендації у розділах або надсилання push-повідомлень. Таке використання штучного інтелекту дозволяє виділити медіа продукти серед конкурентів і підвищити лояльність користувачів.
- Боротьба з дезінформацією: штучний інтелект може використовуватися для поширення фейків, що підривають довіру до новин і викликає потребу у підвищенні рівня медіаграмотності. У якості інструментів для перевірки фактів можна звернутися до Factmata, Claimbuster, TweetDeck, Factstream або Hoaxy тощо.
- Віртуальні помічники та ведучі: наразі у США, Європі та Латинській Америці, численні медіа групи, такі як BBC, CNN, Reuters, Deutsche Welle (DW), Bio Bio Chile, Radio Programas del Perú, Noticias Colombia тощо, активно приєднують до списку новинних додатків віртуальних помічників на кшталт Google Assistant, Alexa (Amazon) і Siri (Apple).
Хто такий екзожурналіст?
На сьогодні вже існують роботи, які створюють автономні новини з отриманих даних і перевіряють достовірність фактів на основі розпізнавання образів і почуттів, а також машини, які полегшують висвітлення нетипових ситуацій на кшталт стихійних лих, воєнних конфліктів тощо. Поєднання інструментів штучного інтелекту з журналістськими навичками дасть змогу налаштувати свого роду «подушку безпеки» для журналіста при виконанні редакційних завдань. Мова йде про появу нового типу журналіста – екзожурналіст з власною динамікою роботи:
- Етап 01: Виявлення новини та структурування інформації. Цей етап передбачає відстеження інформації в соціальних мережах, а також інформаційних агентствах і ЗМІ. Отримані повідомлення аналізуються з кількох аспектів: смислове розуміння, ідентифікація місця і часу, проведення різниці між особистою думкою автора і фактажем. Окрім того, обробляються можливі структури, онтології та наративи новини.
- Етап 02: Перевірка інформації та джерела. На цьому етапі перевіряються достовірність даних, автор, його/її репутація, рівень узгодженості з дотичними джерелами.
- Етап 03: Збір додаткової інформації, аналіз та розробка пропозиції, результатом якого є новина як реалізація спільної роботи журналіста та технологічних інструментів.
- Етап 04: Публікація та персоналізація новини, що передбачає розуміння подвійного виміру матеріалу: з точки зору ЗМІ та соціальних мережах, а також різних аудиторій.
- Етап 05: Збір відгуків користувачів і оцінка роботи через медіа канали.
Позиція «екзожурналіста» вимагає переосмислення професії у багатьох аспектах, зокрема, хто саме відповідатиме за фрагменти інформації, створені алгоритмами. Ще однією проблемою є авторство. Такі країни, як Китай, уже визначили, що твір, створений штучним інтелектом, має право на захист авторських прав. Враховуючи те, що штучний інтелект не пише сам по собі і потребує введення коду від людей, виникає питання, що саме слід захищати: втручання людини чи кінцевий результат? Роль журналіста фактично може змінитися з виробника на супервайзера новин, створених алгоритмом.
Окрім того, швидка еволюція систем штучного інтелекту та їхнє поступове впровадження в редакції змусили науковців вважати за необхідне адаптувати Кодекс журналістської етики до Міжнародних принципів професійної етики журналістів ЮНЕСКО, особливо в контексті створення Білої книги зі штучного інтелекту Європейською комісією з метою гарантування конфіденційності та основних прав європейських громадян при співпраці зі ШІ.
Тож, як бачимо, аудіовізуальний та журналістський сектор активно розробляють інструменти для виявлення новин за допомогою додатків штучного інтелекту, автоматичної генерації журналістських текстів, персоналізації контенту в аудіовізуальних медіа, системи боротьби з дезінформацією та створення віртуальних помічників. Проте деякі редакції досі не до кінця усвідомлюють можливості технологічних інновацій. За спостереженнями, застосування штучного інтелекту є більш характерним для великих медіа із сильними економічними інвестиціями та альянсами з освітніми та технологічними організаціями, порівняно з локальними ЗМІ.
Здається, майбутнє належить гібридній формулі співпраці між людиною та автоматизованими можливостями систем ШІ. Останній може стати ризиком або можливістю прогресу залежно від того, як журналісти його використовують. Але його популяризація підкреслює необхідність ведення постійного діалогу між інженерами, дослідниками, науковцями з метою встановлення взаєморозуміння між людьми і машинами у журналістському просторі.
Головне зображення: “Machine Learning & Artificial Intelligence” by mikemacmarketing is licensed under CC BY 2.0.