Академія викладачів журналістики розпитала керівників журналістських факультетів про цьогорічний вступ та про те, як в умовах повномасштабної війни, обстрілів та повітряних тривог, вони ведуть свою діяльність.
Вступна кампанія-2022 — найскладніша за всю історію Незалежності України. Всього цього року, за даними міністра освіти Сергія Шкарлета, зареєструвалося 214 380 вступників. З них 23 038 осіб складали мультитест для вступу в українські ЗВО за кордоном. Це стало можливим у 32 країнах, які прихистили українських біженців.
Навіть тоді, коли публікується цей текст — на початку листопада — підбито лише проміжні підсумки. Для абітурієнтів з окупованих територій вступити на контракт можна буде аж до кінця листопада.
Все ж таки, основна вступна кампанія добігла кінця, і вже можна говорити про попередні підсумки за спеціальністю «журналістика» (денна форма).
Послуги з освіти за цією спеціальністю надають 62 ЗВО. Дослідити дані кожного університету за різними освітніми програмами можна тут.
Цього року допущених до конкурсу, як і минулого, найбільше в Києві (5391 заява). Далі з великим розривом від лідера йдуть Львівська область (1 483), Дніпропетровська (590), Одеська (438) та Харківська (431). Останні три області навряд не можна назвати безпечними. Хоча регулярні обстріли Дніпропетровщини почалися відносно нещодавно. Важливий нюанс: абітурієнти могли подавати на контракт необмежену кількість заяв, а на бюджет — максимум 5.
Лідер з допущених до конкурсу заяв на спеціальність «журналістика» цього року Київський національний університет імені Тараса Шевченка. За ним — Київський національний університет імені Бориса Грінченка, хоча торік було навпаки.
Кількість бюджетних місць на журналістиці цього року менша, ніж минулого. Ось найкращі 5 по всій Україні:
| ВЗО | Кількість бюджетних місць на жур-ці | Середній бал студентів, які отримали бюджетні місця |
| Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КИЇВ) | 39 | 196.664 |
| Київський університет імені Бориса Грінченка (КИЇВ) | 30 | 191.168 |
| Львівський національний університет імені Івана Франка (Львівська) | 11 | 198.125 |
| Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Харківська) | 10 | 200.000 |
| Сумський державний університет (Сумська) | 8 | 198.122 |
Академія викладачів журналістики вирішила розпитати декого з лідерів адресного розміщення бюджетних замовлень про цьогорічний вступ та про те, як в умовах повномасштабної війни, обстрілів та повітряних тривог, вони ведуть свою діяльність.
Змішаний формат навчання
На журфаці Львівського національного університету імені Івана Франка в цьому році набрали 150 студентів. Це повний ліцензійний обсяг, розповів заступник декана факультету журналістики ЛНУ, доцент Андрій Яценко. «Я знаю, що на інші спеціальності в Львівському університеті оголошений додатковий набір, але це не стосується журналістики».
Навчання відбувається в змішаному форматі. Лекційні заняття проводяться в режимі онлайн, а практичні, лабораторні — в аудиторіях. «У нас розклад складений таким чином, що в людини є день онлайновий і день аудиторний. Усі пари мають бути онлайн або офлайн, щоб студент не щоб він бігав туди-сюди. Я бачу тенденцію, що люди звикли до онлайнів. Можливо, в нас би був і ще більший набір, можливо, ми б вийшли за межі ліцензійного обсягу, але дуже багато людей телефонували і питали, яка форма навчання. Тому що вони перебувають за кордоном і їх влаштовував би тільки онлайн. Через те, що в нас змішана форма, вони не подавали документів. Мені здається, коли все закінчиться (і війна, і ковід), форма змішаних форматів не матиме місця. Напевно, все одно будемо певною мірою використовувати тільки онлайнові форми», — пояснив Андрій Яценко.
В корпусі факультету є укриття, в які усі спускаються під час тривог. «Буквально вчора в мене на парі була повітряна тривога, якраз перший курс. Прозвучала сирена, всі дисципліновано вийшли в укриття. Тривога тривала хвилин 30. Потім ми повернулися на пару і її продовжили», — розповів Андрій Яценко.
За його словами, викладачі психологічно трохи втомлені від війни, але студенти, особливо перший курс, мають запал до навчання. «Студенти тішаться частково, що можуть побачити одне одного нарешті. Я не спостерігаю проблем: бачу запал, бачу, що вони активні, хочуть відповідати. Ми все розглянули на парі і навіть затрималися ще на перерві. Я від них відчув енергію, бажання навчатися, — додав він.
На факультеті навчаються студенти з Миколаївської, Херсонської областей, але вони виїхали звідти.
«Навіть в окупації хочуть вчитися»
У Запорізькому національному університеті потік заяв на журналістику цього року зменшився орієнтовно втричі. Про це розповів декан факультету журналістики ЗНУ Віктор Костюк. «Торік у нас було подано понад двісті заяв, а цього року — трішки більше 70. Скорочення штату в нас не буде, тим більше, що на попереднє навантаження, яке планували у червні, показники були зменшені. Тому, як планувалося одну групу журналістів набрати, так ми її і набрали. Зараз є 24 студенти першокурсники», — повідомив декан.
Навчання — дистанційне. Є студенти, які вчаться з окупованих територій. «Звичайно, значна частина їх переїхала на підконтрольні Україні території, але є і такі студенти. Усе літо працював з деякими студентами з Мелітополя, з Токмака… У студентів зникав зв’язок. Ми студентам відразу сказали: «Ніхто нікого не кине». Тому, коли з’являється зв’язок, поговорити можу, і переписуватися також. Таким чином працювали. Те, що вони виходять на зв’язок, і є показником їхнього бажання, що вони хочуть вчитися», — впевнений він.
Більшість викладачів в Україні, лише троє — за кордоном, звідти ведуть пари.
Надсилання завдань у довільний час
Харківський національний університет імені Василя Каразіна, попри постійні обстріли Харкова, працює і на місці, повідомила нам заступниця декана філологічного факультету (до нього належить кафедра журналістики), доцентка Марія Бобро.
На факультеті цього року 16 першокурсників на журналістиці, торік було 50.
«Ми залишилися повністю в Харкові. Ті, хто на окупованих територіях, звичайно, у них зі зв’язком гірше. Ми намагаємося йти назустріч, у нас було навчання в другому семестрі за асинхронною формою: можна було надсилати завдання, окремо спілкуватися з викладачами (не прив’язано до конкретного часу). Ми максимально йшли назустріч таким людям, які не мали змогу виходити вчасно на зв’язок (у тому числі, і через перебування на окупованих територіях). Викладачі консультували окремо, приймали завдання. Намагалися зменшити всі ці впливи на людей», — розповіла Марія Бобро.
Є викладачі, які виїхали, чимало з них мали проблеми з житлом через обстріли Харкова. Але всі працюють. Про скорочення персоналу не йдеться.
«Попри всі проблеми університет позитивно дивиться в майбутнє і ми впевнені, що труднощі тимчасові, і вже наступного року ситуація буде кращою. Відділення журналістики так само лишається працювати, аспірантура продовжує працювати (цьогоріч набираємо аспірантів з журналістики)», — додає доцентка.
Середній бал бюджетників на журналістиці в Каразіна цьогоріч 200 (при тому, що бюджетників 10).
Психологічна служба, яка допомагає
Сумський державний університет також працює в повному режимі, хоч до російського кордону від Сум 60 км. Деталі нам розповіла деканка факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного унiверситету Олена Сушкова
На журналістику до нас цього року вступили приблизно як за показником 2020-го року (23 студенти). В нас студенти мають можливість поселятися в гуртожиток, проживати… Все працює, всі навчаються, займаються і науковою діяльністю, і міжнародною діяльністю», — пояснила вона.
Університет працює в режимі відеоконференцій, і навіть мав день першокурсника у змішаному форматі. «З’явився наказ по університету все-таки це переглянути, поспілкуватися зі студентами, і щоб за можливістю перший курс з’явився в стінах університету на навчальний процес з дотримання всіх безпекових норм. Ми провели опитування і з 23 студентів 17 виявили бажання прийти, познайомитися, в нас був проведений день першокурсника. 17 осіб були в аудиторії, решта підключені онлайн. В нас всі аудиторії обладнані комп’ютерами. Маємо можливість і проводити в аудиторії, і приєднувати студентів одночасно. Старші курси навчаються в режимі відеоконференцій: хто за кордоном, хто в своїх регіонах», — додала Олена Сушкова.
Вдень за робочий час може бути 4 тривоги. «Укриття розташоване в центральному корпусі, тому під час повітряної тривоги — всі ми спускаємося в укриття. В режимі відеоконференцій, коли повітряна тривога, також на першому місці для нас безпека студентів, всі про це знають, моніторимо і реагуємо на ці повідомлення», — розповіла декан.
У Сумському університеті працює психологічна служба. «У разі якихось ситуацій, якщо студент потребує підтримки, в нас працюють психологи. У нас є студенти з Тростянця, Охтирки. Намагалися їх розшукувати, коли з ними не було зв’язку, спілкуватися. Тому що в той період раніше деякі не виходили на зв’язок, тому що перебували в укриттях вдома. Сьогодні ми маємо зв’язок з усіма студентами і працюємо. Якщо треба допомога — надаємо її, як студентам, так і родинам. Навіть 24 лютого ми залишилися в місті, підтримували весь колектив, проводили онлайн зустрічі, спілкувалися, щоб не втратити зв’язок», — запевнила вона.
Сама Олена Сушкова бачила початок повномасштабної війни у себе під вікнами. Вона живе біля артилерійського училища, яке було пошкоджене внаслідок потужного вибуху від обстрілу росіян. Однак, нікуди не виїхала, а університет не зупиняв роботу. «Ми постійно спілкувалися, проводили наради з деканом, намагалися працювати в тих умовах. У нас лише один викладач з факультету виїхав за кордон, і то по академмобільності. Зараз всі викладачі в Сумах, на робочих місцях», — додала Олена Сушкова.
Війна на інформаційному фронті не менш важлива за війну з використанням HIMARS. Проте популярність спеціальності «журналістика» цього року впала з сьомої сходинки на восьму. Попереду — IT-спеціальності, право, філологія, менеджмент, маркетинг, економіка. Усього 10 799 заяв на журналістику, проти 43 338 торік.
Головне фото: Pixabay/Pexels