Як ми говоримо про збройний конфлікт на Донбасі

Діана Дуцик

Війна чи збройний конфлікт? Терористи, сепаратисти, бойовики, чи ще якось? Біженці, переселенці чи внутрішньо переміщені особи? Перші роки від початку збройної агресії Росії дискусії на цю тему не вщухали, а в медіа та в меседжах різних органів влади й політиків звучала термінологічна какофонія.

АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України) / Дуцик Д., Черниш В., Вороніна В., Рюче Н., Мороз І., Паперняк О., Калупаха І.; Київ: Міністрество з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, 2019. – 90 с.

Ми недооцінюємо вплив мови на події. А слова мають надзвичайно важливе значення. Завжди. Вони формують не лише уявлення про ту чи іншу епоху. Вони формують саму епоху. Пригадайте Радянський Союз – цілий новояз був створений задля боротьби з «ворогами» та прославляння системи. Тоталітарна мова існувала не лише в застінках сталінських катівень, вона проникала на кухні, у побут, трансформуючи свідомість та розвиваючи загальнолюдські цінності. Хіба можемо ми нехтувати таким важливим інструментом як мова сьогодні, коли збройна агресія супроводжується інформаційною, коли мільйони людей знаходяться в полоні міфів та російської пропаганди? Для мене це питання риторичне.

Насправді цей словник мав би з’явитися хоча б у 2015-му чи у 2016-му. Адже існувала нагальна потреба вибудовування єдиного дискурсу як в медіа, так і на рівні комунікації влади, щодо питання російської агресії проти України. Але цим майже ніхто не займався тоді, ніхто не займається і зараз. Помилки в урядовій комунікації, проблемне медіависвітлення, проблемна офіційна комунікація (або її відсутність) з конфліктно-чутливими групами, практично відсутність ефективної комунікації з населенням, яке  залишилось на тимчасово окупованих територіях – усе це залишається в нашій реальності.

Натомість словник  з’явився лише у 2019-му завдяки ініціативі Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Фінансово підтримало проект Посольство Швейцарії в Україні. Перед тим ми не раз з міністром Вадимом Чернишом обговорювали проблемну комунікацію питання збройного конфлікту. А згодом він запропонував взятися за розробку такого термінологічного посібника, яким могли б користуватися як журналісти, так і чиновники різних рівнів, урядовці та політики, а також інші цільові групи, в тому числі й освітяни, які готують молоді покоління журналістів та чиновників.

Над посібником я працювала з групою юристів міністерства. Ми проаналізували величезну кількість міжнародних та українських документів та іншої інформації. Робота тривала трохи більше як півроку. У результаті в посібнику виписані:

  • 105 термінів з питань міжнародного та українського права, які стосуються збройного конфлікту;
  • інформація про українські органи влади та розподіл функцій між ними в умовах збройного конфлікту та тимчасової окупації частини територій України (журналісти часто плутають ці повноваження, можуть звертатися із інформаційними запитами не за адресою, як наслідок – недоотримують важливу суспільну інформацію);
  • інформація про міжнародні  урядові та неурядові організації, які надають гуманітарну допомогу в Україні, працюють в сфері розбудови миру та подолання наслідків конфліктів (завдяки цій інформації журналісти можуть шукати фахових експертів, які коментуватимуть різні теми, тим паче, що в посібнику є вказані контакти цих організацій);
  • перелік та опис нормативних документів та законодавчих актів, які Україна приймала, починаючи з 2014 року для регулювання питань, пов’язаних із збройним конфліктом та тимчасовою окупацією частини територій України (інформація станом на 2019 рік; таких документів  у цьому посібнику – 26).

Як цей посібник знадобиться в навчанні

Він може суттєво допомогти викладачам, які читають дисципліни, пов’язані із тематикою збройного конфлікту. Наприклад, може йтися про боротьбу з пропагандою та фейками. Адже коректне вживання термінології,  правильна ідентифікація сторін конфлікту допомагають розвінчувати чимало пропагандистських міфів.

Цей посібник знадобиться й в процесі вивчення  професійних стандартів, адже точність у роботі з термінологією, достовірні джерела інформації (тобто пошук експертів для складних тем ), вміння читати закони та інші нормативні документи – важливі навички, які мають набувати майбутні журналісти.

Спробуйте перевірити свої знання з теми, це у вас займе 5 хвилин (для студентів теж корисний тест).

А ключ до правильної відповіді – у цьому посібнику, який ви можете завантажити собі прямо тут.

Коментарі